Вчора відбулася зустріч представників підприємств, юридичної фірми Саєнко-Харенко та виконавчої дирекції Укрлегпрому. Говорили про можливість відшкодування шкоди для підприємств.

Під час зустрічі виникло декілька питань:

Що таке економічні втрати і які типи шкоди сюди відносяться?

Економічні втрати підприємств — це втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні типи:

вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна держпідприємств/підприємств недержавної форми власності;
упущена вигода державних підприємств/підприємств недержавної форми власності;
втрати державних підприємств/ підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Це передбачено Постановою КМУ 326 від 20.032022.

⭕️ Детальніше прохання почитати на сайті Укрлегпрому тут.

Як фіксувати шкоду?

За рішенням Уряду, визначення шкоди та збитків здійснюватиметься відповідно до методики, яка має бути затвердженою спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції.

Поки розробляється дана методика, ми маємо декілька загальних рекомендацій для підприємств, що зазнали втрат, від уповноважених відомств:

По можливості здійснювати фото та відео фіксацію завданої шкоди або документувати з відкритих джерел;
Розробити та підписати акт в довільній формі з підписами 3-х осіб очевидців із зазначенням дати та часом руйнування, коротким описом обставин тощо;
В разі часткового відновлення зберігати усі документи, які підтверджують цільові витрати;
Намагайтеся фіксувати та зберігати підтверджуючі документи щодо усіх вимушених втрат через подію. Це можуть бути витрати на вимушене переміщення працівників та їх сімей, проживання, харчування, додаткові логістичні витрати тощо.

Тобто, основне завдання теперішнього часу – постійний збір доказів, як власних, так і з відкритих джерел. Хоч на даному етапі це здається очевидним, але з часом кожне пошкодження буде розглядатися більш детально. Наприклад, сталося займання будівлі внаслідок падіння осколку, прямого влучання ракети чи через ваше необережне ставлення до майна внаслідок порушення тих чи інших норм і вимог.

Потрібно розуміти, що реальне відшкодування шкоди може зайняти декілька років, а кожен випадок є індивідуальним, тому до збирання доказів необхідно поставитися з усією серйозністю та розумінням довгої судової боротьби.

⭕️ Про це ми детально писали на сайті Укрлегпрому. Інфу можна знайти тут.

Немає можливості виплатити заробітну плату. Що робити?

Відповідь на це питання передбачено нормами Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю – мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Тут може бути два варіанти:

Призупинення дії трудового договору передбачено ст.13.

1. У зв’язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,

Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором.

2. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Водночас з метою усунення правової невизначенності, рекомендуємо сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

3. Оскільки призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором, вважаємо, що при призупиненні трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ)

Оскільки під час призупинення трудового договору виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися, то відсутня база нарахування ЄСВ, а відповідно ЄСВ не сплачується.

При цьому вважаємо, що роботодавець також повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.

Відшкодування цих платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Оплата праці після відновлення роботи підприємства. Це питання регулюється ст. 10 Закону.

1. Роботодавець повинен дотримуватися вимог законодавства щодо оплати праці та вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

2. У випадку порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, роботодавець повинен довести, що це порушення сталося саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Якщо вищезгадані обставини не доведено – роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством.

Звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (форс-мажор) не звільняє від виконання самого зобов’язання.

Таким чином після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.

Звертаємо увагу, що Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.

Так, згідно з листа ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі – ТПП України) на підставі статетй 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» вiд 02.12.1997 № 671/97-BP, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

⭕️ Все це, а також відповіді на інші питання організації праці із детальними поясненнями можна знайти на сайті Укрлегпрому тут.