Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» постійно проводить роботу з приводу оперативного реагування на різнопланові втрати економічно активних підприємств галузі легкої промисловості.

Минулого тижня Асоціацією підготовлено та направлено відповідні листи до Мінекономіки, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Офісу Генерального прокурора щодо формування правильного та ефективного алгоритму дій підприємств, особливо акцентовано на необхідності надання переліку критеріїв та способів фіксації втрат підприємств для подальшого використання в процедурах отримання відшкодування. Наразі поки ще не напрацьовано загальнодержавний механізм щодо дій бізнесу в напрямку компенсації шкоди завданою російською агресією.

Як ми нещодавно інформували, деяка робота з даного приводу вже була проведена Урядом. Так, 20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

Відповідно до Постанови № 326 основними показниками, за якими оцінюються шкода та збитки є: вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна та упущена вигода (доходи, які підприємство могло б реально одержати за звичайних обставин, якби його майно не було знищене чи пошкоджене).

За рішенням Уряду, визначення шкоди та збитків здійснюватиметься відповідно до методики, яка має бути затвердженою спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції.

Поки розробляється дана методика, ми маємо декілька загальних рекомендацій для підприємств, що зазнали втрат, від уповноважених відомств:

• По можливості здійснювати фото та відео фіксацію завданої шкоди або документувати з відкритих джерел;
• Розробити та підписати акт в довільній формі з підписами 3-х осіб очевидців із зазначенням дати та часом руйнування, коротким описом обставин тощо;
• В разі часткового відновлення зберігати усі документи, які підтверджують цільові витрати;
• Намагайтеся фіксувати та зберігати підтверджуючі документи щодо усіх вимушених втрат через подію. Це можуть бути витрати на вимушене переміщення працівників та їх сімей, проживання, харчування, додаткові логістичні витрати тощо.

Тобто, основне завдання теперішнього часу – постійний збір доказів, як власних, так і з відкритих джерел. Хоч на даному етапі це здається очевидним, але з часом кожне пошкодження буде розглядатися більш детально. Наприклад, сталося займання будівлі внаслідок падіння осколку, прямого влучання ракети чи через ваше необережне ставлення до майна внаслідок порушення тих чи інших норм і вимог.  

Потрібно розуміти, що реальне відшкодування шкоди може зайняти декілька років, а кожен випадок є індивідуальним, тому до збирання доказів необхідно поставитися з усією серйозністю та розумінням довгої судової боротьби.  Про це говорить і позиція Офісу Генерального прокурора: лише задокументовані та належним чином оформлені докази завданої шкоди будуть використані для кримінального переслідування причетних до злочинів відповідно до українського законодавства, у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та в спеціальному трибуналі після/в разі його створення. Див.: https://warcrimes.gov.ua/.

Міжнародний кримінальний суд в Гаазі створений для розгляду ряду злочинів: геноциду, проти людяності, воєнних. До останніх ми можемо віднести і пошкодження майнових комплексів підприємств. Див. ст. 5. Римського статуту. Також відповідно до ст. 75 Римського статуту, суд встановлює принципи щодо відшкодування збитків потерпілим та може визначити у своєму рішенні масштаби та розмір будь-якої шкоди і збитків. Проблемою є те, що ні Україна, а тим паче росія не ратифікувала даний статут. Але є деякі позитивні моменти – Див.: https://mfa.gov.ua/news/komentar-mzs-ukrayini-u-zvyazku-iz-zavershennyam-prokurorom-mizhnarodnogo-kriminalnogo-sudu-poperednogo-vivchennya-situaciyi-v-ukrayini  

Україна раніше своїми заявами визнала юрисдикцію суду. І вже маємо ряд звернень від інших держав (більше 30) щодо розслідування злочинів в Україні. Тож, з огляду на важливість ситуації, 02 березня 2022р. Прокурор МКС Карім Хан про початок повноцінного розслідування воєнних злочинів на території України. Див. коментар ОГП – https://gp.gov.ua/ua/posts/ro.

Також одним зі шляхів є звернення до іншої міжнародної інстанції – Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Особливо щодо територій, які були в тимчасовій окупації – тут можна дивитися практику розгляду справ щодо відповідальності росії за порушення, які відбулися в Придністров’ї, Туреччині – за порушення Конвенції на Північному Кіпрі,  Вірменії – за порушення Конвенції у Нагірному Карабасі тощо. Важливим фактом є те, що російська федерація вийшла зі складу Ради Європи та оголосила повідомлення про денонсацію Статуту Ради Європи, Європейської конвенції з прав людини та низку інших Європейських конвенцій, що стало приводом до призупинення позовів до даної країни. Але ст. 58 Європейської конвенції з прав людини встановлено, що Конвенція може бути денонсована лише через шість місяців після подання країною Генеральному секретареві Ради Європи відповідного повідомлення. Тобто,  маємо 6 місяців перехідного строку під час якого усі справи, подані за цей час до ЕСПЛ залишаються в їх юрисдикції.

Але, оскільки бойові дії на території України вже тривають 8 років, то держава та судова система все ж таки мають деякий досвід в цьому питанні, які слід розділити на міжнародні (див.вище) та державні засоби правового захисту.

Наразі українське законодавство передбачає можливість подання позову громадян України до російської федерації, предметом якого може бути стягнення компенсації за пошкоджене або зруйноване житло, інше втрачене майно, та моральної шкоди. З подібними заявами можна ознайомитися у державному реєстрі судових рішень. Підставами вважається ЗУ «Про судовий збір» та ч.17. ст. 28 ЦПКУ. Результат вирішень не завжди є вичерпним та однорідним, але наявність рішення місцевих судів завжди є гарним аргументом в ЄСПЛ.

Не менш важливим аргументом для формування додаткового доказу для ЄСПЛ є встановлення юридичного факту переселення з окупованих територій та зони бойових дій, знищення майна внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Також одним з відомих способів для вітчизняної практики відшкодувань є- саме в районі проведення ООС – в рамках ЗУ «Про боротьбу з тероризмом» з урахуванням ст.1166 ЦКУ та ст. 86 Кодексу цивільного захисту України.

Багато з правників рекомендують скористатися інститутом декларування майна в розрізі Порядку інформування про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування. З цього приводу НАЗК надало досить детальні роз’яснення. Див.: https://nazk.gov.ua/uk/documents/roz-yasnennya-4-vid-07-03-2022-shhodo-zastosuvannya-okremyh-polozhen-zakonu-ukrayiny-pro-zapobigannya-koruptsiyi-stosovno-zahodiv-finansovogo-kontrolyu-v-umovah-voyennogo-stanu-podannya-deklaratsiyi-p/

Але, якщо коротко, то НАЗК вважає інститут декларування засобом інформування. Звісно, не треба нехтувати подібною можливістю, адже вона може бути використана в подальших судових розглядах.

Зараз вся увага спрямована на роботу наших законотворців, адже 31 березня 2022р. за №7237 був зареєстрований Проект Закону «Про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації та справедливий розподіл репарацій». Див. текст Законопроекту: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39332  Ініціатором виступили народні депутати: Мовчан О.В., Рущишин Я.І., Тарута С.О.

Зараз  Законопроект  проходить стадію опрацювання в комітетах.   З висновком Апарату ВРУ можна ознайомитися за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1253760.

*Матеріали підготовлені із використанням даних сайтів Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Міністерства закордонних справ України, Офісу Генерального прокурора України, Національного агентства боротьби з корупцією та ЛігаЗакон.