ЗВЕРНЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ВИРОБНИКІВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

3 лютого 2020 року у ТПП України відбудеться Український-турецький діловий форум за участю Президента України В.О. Зеленського та Президента Туреччини Р. Ердогана.

У зв’язку з цим та процесом укладення Угоди про зону вільної торгівлі з Турецькою Республікою Українська Асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» разом з національними виробниками стурбовані загрозою знищення через можливе зняття обмежень (обнуління мит) на імпорт в Україну турецьких готових текстильних виробів, одягу, взуття.

Асоціацією «Укрлегпром» неодноразово надавалися Кабінетові Міністрів України, Мінекономрозвитку і МЗС інформаційно-аналітичні матеріали щодо тенденцій розвитку національної легкої промисловості та загрозливих аспектів у зовнішній торгівлі з Туреччиною.

Сальдо зовнішньої торгівлі товарами легкої промисловості між країнами гіпертрофовано і перманентно від’ємне, імпорт перевищив експорт у 2018 р. у 18 разів. Туреччина на 2-му місці (після Китаю) за обсягами імпорту, частка галузевих товарів на українському ринку – 11,2%. Обсяг галузевого імпорту у минулому році стрімко зріс у 1,5 раза (на 97,5 млн дол. США) і досяг 297 млн долл. США. У 2018 р. імпорт готових турецьких виробів бив рекорди зростання: одяг трикотажний зріс у 3,2 раза, одяг текстильний – у 2,5 рази, взуття – у 2,8 раза. Натомість, маємо за 2019 рік спад обсягів національного виробництва – на 9,9%, та експорту – на 2,7%.

Турецькі товари з часткою від 40 до 70% домінують в структурі українського імпорту у розрізі окремих товарних груп. Це, зокрема, трикотажний одяг: чоловічі сорочки з синтетичних волокон, жіночі костюми з бавовни і синтетичних волокон, бавовняні блузки, нічні сорочки, піжами, светри, джемпери, дитячий одяг; текстильний одяг: пальто жіночі з вовни; чоловічі костюми з бавовни і синтетичних волокон, комплекти жіночі з бавовни, сорочки чоловічі, жіноча спідня білизна; інші готові текстильні вироби: ковдри, вовняні пледи, гардини, штори з синтетичних волокон тощо.

При цьому, слід наголосити про нерівні умови конкуренції українських та іноземних, у т.ч. і турецьких товаровиробників. Так, за 30 років турецька легка промисловість пройшла шлях від сировинної галузі переробки з низькою доданою вартістю – до одного зі світових флагманів з постачання модного одягу, взуття й текстилю. Аби досягти таких показників, у 80-х роках Уряд Туреччини зробив ставку на легку промисловість як одну з пріоритетних.

Завдяки підтримці й протекціоністській політиці держави, лише за постачанням одягу Туреччина сьогодні займає 6-те місце в світі та 3-тє ˗ в Європі. У галузі працює близько 40 тисяч підприємств, на яких зайнято за різними джерелами від 750 тисяч до 1,9 млн. працівників. Одяг, після автомобільної техніки, посідає друге місце у структурі експорту країни з часткою 9,4% від загального. Таке зростання відбулось завдяки пільговому оподаткуванню підприємств, створенню індустріальних галузевих центрів з необхідною інфраструктурою, державному фінансуванню участі турецьких компаній в ключових іноземних виставках (у т.ч. в Україні), цільовому залученню потенційних закордонних оптових байєрів текстилю, одягу та взуття на промислові виставкові заходи у Туреччині, зокрема, компенсації витрат учасникам на авіапереліт, проживання, трансфер тощо.

Здійснюючи технічне оснащення та модернізацію, турецькі компанії також мають конкурентні переваги, бо у них ПДВ на обладнання дорівнює нулю. Тож у 2017 році Туреччина експортувала текстилю на $10 мільярдів, а одягу – на $17 мільярдів, а у 2018 р. зростання експорту цієї продукції – на 2%.

Вітчизняні підприємства легкої промисловості працюють без жодних преференцій у створенні нових виробничих потужностей, впровадженні інновацій, доступі до дешевих кредитних ресурсів тощо, у той час як турецька текстильна і шкіряна індустрія займає лідируючі позиції у світових рейтингах, має значні державні дотації на розвиток, податкові пільги тощо. Крім того, згідно з турецьким законодавством на окремі види товарів українського походження (наприклад, ковдри та подушки з натуральним синтетичним наповнювачем 9404909000 УКТЗЕД) при експортуванні до Туреччини накладено ввізне мито у розмірі 3,7% та антидемпінгове мито 50%. На аналогічні товари турецького походження в Україні встановлено ввізне мито у розмірі 10%. До речі, потужну державну підтримку та фінансування на розвиток виробництв легкої промисловості мають також інші країни, такі як Індія, Узбекистан, Білорусь, Індонезія, Китай та ін.

Зняття митних обмежень з товарних позицій на імпорт асортименту готової продукції вкрай негативно вплине на розвиток вітчизняних виробничих підприємств з виготовлення одягу, взуття, текстильних виробів, шкір-галантерейної продукції та ін., тобто призведуть до згортання виробництва в Україні, скорочення робочих місць, різкого збільшення соціальних виплат з держбюджету та зростання соціальної напруги в суспільстві.

До того ж, при створенні рівних умов конкуренції для всіх учасників галузевого ринку та державній підтримці, вітчизняна легка промисловість безперечно має потенціал для ефективного розвитку, нарощування експортного потенціалу, оновлення і модернізації виробництва, про що свідчать, і міжнародний досвід, і позитивні результати роботи галузі у складних 2016-2017 роках.

У зв’язку з перспективою укладення ЗВТ з Туреччиною Асоціація «Укрлегпром» наголошує на важливості прийняття узгодженої оптимально вигідної для України позиції у сфері зовнішньої торгівлі товарами легкої промисловості задля захисту вітчизняного виробництва, яка з 2015 року відпрацьовувалася Асоціацією спільно з вітчизняними виробниками та Мінекономрозвитку. Це зумовлено потребою убезпечитися від надмірного насичення внутрішнього ринку готовими товарами легкої промисловості турецького походження, що можуть виготовлятися українськими виробниками.

Таким чином, Укрлегпромом сформовано загальну позицію виробників:

1) стосовно виключення з Угоди про ЗВТ окремих видів готової продукції, тобто збереження згідно з Митним тарифом України діючих пільгових ставок ввізного мита на імпорт з Туреччини наступних готових товарів легкої промисловості відповідно до УКТЗЕД:

група 42 – вироби зі шкіри;
товарні позиції 4303-4304 вироби з натурального і штучного хутра;
товарна підпозиція 5702 42 – килими та інші текстильні покриття для підлоги, ткані, із синтетичних або штучних текстильних матеріалів;
група 61 – одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні;
група 62 – одяг та додаткові речі до одягу, текстильні;
група 63 – інші готові текстильні вироби;
товарних позицій 6401-6405 – готове взуття (за винятком 6403400000 – iнше (робоче) взуття);
товарної підкатегорії 9404909000 – ковдри та подушки з натуральним синтетичним наповнювачем

2) Узгоджено обнуління імпортних мит на сировинні підкатегорії (волокна, пряжа, тканини, полотна тощо) за умови паритетності з боку Туреччини – «нуль на нуль», тобто така ж позиція буде для доступу української продукції на їх ринок.

3) Україна зацікавлена у створенні спільних підприємств з виробництва товарів легкої промисловості, особливо різновидів текстильних матеріалів на власних (турецьких) сировинних ресурсах. Таким проектам потрібно надання преференцій на законодавчому рівні.

Шановний Володимире Олександровичу, звертаємося до Вас з проханням – врахувати позиції українських виробників (щонайменше 90 тис.працюючих, з них три чверті – жінки) при укладенні Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і Турецькою Республікою для збереження робочих місць, зайнятості жінок в Україні, благополуччя їх родин, та недопущення знищення галузевого виробництва. Інакше завтра – це потенційні мігранти, безробітні, скалічені долі.

Таку позицію також було схвалено учасниками галузевого бізнес-форуму «Укрлегпром: Промисловий діалог з Урядом. Львівщина – галузевий лідер» 07.06.2018 р. з доданням підписів керівників підприємств з усіх регіонів України на 40 арк.

Також, з огляду на зовнішньоекономічні вектори України і світу, галузева бізнес-спільнота наполягає на припиненні ініціатив щодо укладення ЗВТ або лібералізації торгівлі готовими товарами легкої промисловості з азійськими та африканськими країнами (Індонезія, Малайзія, Туніс, Індія, Китай, Пакистан тощо), які мають потужний людський ресурс, є світовими лідерами з виробництва й експорту текстильної та взуттєвої продукції.

Україна все це може і виробляє сама, у т.ч. для всесвітньовідомих брендів!

Текст Звернення 2019 року у PDF: Звернення Укрлегпрому до Президента України В.А. Зеленського щодо Угоди про ЗВТ з Туреччиною.pdf

Текст Звернення 2018 року у PDF (схвалено учасниками галузевого бізнес-форуму «Укрлегпром: Промисловий діалог з Урядом. Львівщина – галузевий лідер» 07.06.2018 р.): Звернення Укрлегпрому щодо Угоди про ЗВТ з Туреччиною.pdf