02 вересня відбулась зустріч з керівництвом Державної податкової служби України.
В.о. голови Карнаух Л.А. зазначила основне питання для обговорення та необхідності прийняття спільних рішень з бізнесом ̶ Про втрати компаній від ворожих обстрілів.
ДПСУ поки формують законодавчу позицію щодо змін, але вже прийняли наказом Дорожню карту для Ідентифікації руйнувань Платника Податків:
– через картку платника податків;
– 3 ступені рівнів пошкоджень;
– особливий режим взаємодії з таким підприємством, завдяки якому зменшиться кількість запитів.
Відповідно – буде створено Реєстр таких підприємств – платників податків, і у кожного буде окремий індивідуальний супровід. Податківці будуть гнучкими, і все це не вплине на статус платника податків.
Тому при погіршенні економічних показників контроль пошкодженого підприємства здійснюватиметься тільки при:
– відшкодуванні ПДВ;
– валютному контролі;
– якщо встановлені конкретні ризики ішими органами.
Детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1046391.html
Є декілька пропозицій до законодавства:
- Щодо продовження строку на відновлення документів з 90 на 180 днів
- Щодо встановлення пільгового періоду на відстрочення/розстрочення податкових зобов’язань.
Також учасниками було акцентовано на пропозиції щодо встановлення дати звернення до суду – має бути дата подання цього звернення Платником Податків. Ключовий акцент представників бізнесу був на необхідності Єдиного механізму фіксації збитків.
Карнаух Л.А.: оцінка масштабів втрат буде врахована при перевірках, а жодного телефонного тиску щодо зменшення податкового навантаження не буде передбачено і тд.
Ізовіт Т.Л.: Акцентувала про втрати продукції вітчизняних виробників, що знаходились в зруйнованих ТРЦ та ритейлі, і що продукція знаходиться (лась) на «умовах реалізації».
Більшість ритейлових мереж пропонують покласти 100% ризиків за знищену продукцію на виробників, тільки деякі (НОВУС)— розділити їх у співвідношенні 50/50. Механізми перекладання відповідальності пропонуються різні, але суть однакова: у тому чи іншому вигляді відбувається списання заборгованості мережі перед виробником за товар, який на момент обстрілу вже перебував у торговельній точці і право власності на нього вже належало мережі. Зокрема, наведено приклади дій ритейлу щодо оформлення повернення знищеного товару. У зв’язку з цим запропоновано врегулювати питання щонайменше в частині зменшення податкових зобов‘язань з ПДВ для постраждалих виробників.
Додатково надані пропозиції галузевих виробників:
– розробити механізм справедливого розподілу податкових наслідків між виробником та рітейлерами у разі списання заборгованості за товар, який згорів у ритейлерів;
– розробити механізм, щоб у разі отримання у майбутньому ритейлером компенсації за обстріл, вказана компенсація перенаправлялася виробнику у розмірі списаної заборгованості.
Так як у виробника виникнуть збитки від списання дебіторської заборгованості, і крім того, виробник продовжує платити за маркетингові послуги мережі, у виробників суттєво знизиться фінансовий результат. Крім того, у разі якщо ритейлери колись отримають компенсації за обстріли, ці компенсації ніяк не отримають виробники, які списали заборгованість та понесли збитки. Тому що юридично знищений товар належав мережі, і юридично збитки понесла саме мережа.