Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Крок 1. Першочергова офіційна фіксація злочину та руйнувань

• Виклик екстрених служб: важливо негайно зафіксувати подію через ДСНС та поліцію.
• Отримання Акту про пожежу від ДСНС: У ньому ДСНС має офіційно вказати причину займання, наприклад, «внаслідок обстрілу/бойових дій», що закладає правову основу доказової бази.
• Реєстрація кримінального провадження: Подайте первинну заяву до правоохоронних органів  про вчинення кримінального правопорушення для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
• Отримання статусу потерпілого: Подайте клопотання слідчому  про визнання юридичної особи потерпілою у кримінальному провадженні. Слідчий зобов’язаний винести постанову про визнання підприємства потерпілим протягом 3 днів з моменту подання цієї заяви.
• Фото- та відеофіксація: Зробіть панорамні фото місцевості з прив’язкою до адрес та детальні фотографії пошкоджень кожного об’єкта. Рекомендується використовувати мобільні додатки, які автоматично фіксують дату, час та GPS-координати зйомки. Також збережіть публікації у медіа, релізи військових адміністрацій чи офіційні повідомлення ДСНС, що підтверджують обстріл за вашою адресою у конкретний день та час.

Крок 2. Внутрішня інвентаризація та фіксація збитків

• Наказ керівника: Керівник підприємства має видати офіційний наказ про створення спеціальної внутрішньої інвентаризаційної комісії.
• Проведення інвентаризації: Комісія здійснює повний опис та інвентаризацію пошкодженого, знищеного чи втраченого майна (будівель, обладнання, транспорту, сировини, готової продукції) відповідно до балансових даних бухгалтерського обліку.
• Складання внутрішнього Акту інвентаризації: Комісія складає детальний Акт інвентаризації, де на основі безпосереднього огляду та колегіальних суджень фіксує точний перелік постраждалих активів та їхній стан після інциденту.
• Звірення з попередніми даними: Для підготовки бездоганної доказової бази порівнюються дані поточної інвентаризації з документами регулярних інвентаризацій, які проводилися до моменту пошкодження.

Крок 3. Технічне обстеження конструкцій

• Сертифікований інженер: Залучіть сертифікованого інженера для огляду будівель та споруд.
• Отримання Звіту: Отримайте Звіт (акт) технічного обстеження конструкцій, де міститься професійний висновок про те, чи підлягає будівля відновленню, чи зруйнована повністю.

Крок 4. Податкові дії у разі злочину та руйнувань

• Письмово повідомити податкову про неможливість виконання податкових обов’язків  (Заява подається особисто/поштою/Електронний кабінет протягом 5 календарних днів з дня цієї події із пакетом документів) .
• До нього обов’язково входять:
  • Акт ДСНС про пожежу чи руйнування;
  • Акт інвентаризації, складений внутрішньою комісією підприємства;
  • Сертифікат Торгово-промислової палати (ТПП) про засвідчення форс-мажорних обставин.
  • Витяги з держреєстрів
  • Інші документи

Крок 5. Професійна грошова оцінка збитків

• Оцінка за Методикою: Професійна оцінка збитків проводиться залученим сертифікованим оцінювачем на підставі спільної Методики Мінекономіки та Фонду державного майна України № 3904/1223 від 18.10.2022.
• Розрахунок збитків та упущеної вигоди: Оцінювач вираховує суму реальних матеріальних втрат (різницю між ринковою вартістю об’єкта до обстрілу та вартістю після або кошторисом відновлення) та обсяг упущеної вигоди через зупинку діяльності.
• Отримання офіційного Звіту: Отримайте Звіт про оцінку збитків.
• Надання вихідних документів оцінювачу: Для проведення оцінки передайте оцінювачу правовстановлюючі документи на майно, технічний паспорт, бухгалтерські балансові довідки, внутрішній Акт інвентаризації, звіт інженера про технічне обстеження конструкцій, фото/видео та фінансову звітність.

Крок 6. Долучення доказів до матеріалів кримінальної справи

Крок 7. Подання заяви до міжнародного Реєстру збитків (RD4U) через Дія

Подання здійснюється в електронній формі через портал Дія.

• Хто має право подати: Керівник юридичної особи (або ФОП особисто) чи уповноважений представник, якому керівник делегував це право через електронний сервіс «Цифрові повноваження» у кабінеті юрособи в Дії.
• Порядок подання заяви:

1. Авторизація: Увійдіть до кабінету юридичної особи на порталі Дія за допомогою свого КЕП (керівника чи представника).
2. Перехід до послуги: Оберіть послугу «Репарації: міжнародний Реєстр збитків» (www.diia.gov.ua/services/RD4U).
3. Заповнення даних: Оберіть форму заяви відповідно до вашого типу збитків. Надайте опис воєнного інциденту (дата, час, обставини удару), характеристики майна (площа, стан до і після) та орієнтовну суму вимог.
4. Завантаження доказів: Прикріпіть електронні копії зібраних раніше документів (право власності, витяг з ЄРДР та постанова про потерпілого, Акт ДСНС, Акт інвентаризації, звіт інженера про технічний стан, Звіт оцінювача про збитки, фото- та відеофіксацію).
5. Підписання та відправка: Перевірте дані, підпишіть заяву за допомогою КЕП та надішліть її.

⚠️ Важливе застереження: Подання заяви до Реєстру є абсолютно безкоштовним. Проте сам Реєстр збитків (RD4U) не є фінансовим фондом і безпосередньо не виплачує гроші на цьому етапі. Його мета — офіційно зареєструвати вимогу на міжнародному рівні, верифікувати докази та сформувати базу, яка стане фундаментом для майбутніх виплат репарацій.

Завантажити текст: Алгоритм дій для бізнесу у разі воєнного руйнування майна

Нормативні акти.

Станом на сьогодні питання визначення та документування шкоди, завданої підприємствам унаслідок збройної агресії російської федерації, регулюється низкою нормативно-правових актів та міжнародних механізмів.

Основними документами є:

Закон України від 23.02.2023 №2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна…» визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження або знищення визначених законом категорій об’єктів нерухомого майна. Водночас положення цього Закону не охоплюють усі види майнових втрат підприємств.

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» встановлює загальні підходи до визначення шкоди та збитків за відповідними напрямами. Постанова діє зі змінами, останні з яких були внесені у 2026 році.

Наказ Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 №3904/1223 затверджує Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їхнього майна, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності. Методика є одним із ключових документів для оцінки відповідних втрат підприємств.

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2024 №365 визначає порядок подання заяв до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U) через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Постанова також зазнала змін у 2026 році.

Реєстр збитків для України: нові можливості для підприємств

Важливим оновленням у 2026 році стало розширення категорій Реєстру збитків для юридичних осіб.

Зокрема, вже відкрито категорію C3.1 «Пошкодження, знищення або втрата активів», у межах якої юридичні особи можуть подавати заяви щодо збитків, пов’язаних із пошкодженням, знищенням або втратою активів. Йдеться, зокрема, про нерухоме та рухоме майно, обладнання, транспортні засоби, товарно-матеріальні запаси та інші активи. Категорія також охоплює окремі пов’язані з такими втратами фінансові наслідки та прямі витрати.

Крім того, у 2026 році були відкриті нові категорії, пов’язані з пошкодженням або знищенням інфраструктури та нежитлового нерухомого майна юридичних осіб, зокрема C1.1, C1.2 та C1.5.

Водночас важливо розуміти, що Реєстр збитків не є безпосереднім механізмом виплати компенсації. Його завдання – забезпечити приймання, облік та документування заяв про завдану Україні та постраждалим особам шкоду для подальшого використання цих даних у межах міжнародного компенсаційного механізму.

Саме тому своєчасна фіксація наслідків пошкодження або знищення підприємства, майна, обладнання, запасів та інших активів залишається надзвичайно важливою.