18 вересня 2017 року на прохання підприємств-учасників відбулась робоча зустріч виконавчого директора Асоціації «Укрлегпром» з керівництвом Інституту луб’яних культур Національної академії аграрних наук України (ІЛК НААН) у м. Глухові Сумської області.
Глухівський Інститут луб’яних культур є провідною установою із наукового супроводження галузей льонарства і коноплярства України, що забезпечують легку промисловість первинною сировиною для виробництва широкого асортименту готової продукції з рослинних волокон. Тому Асоціація, що представляє інтереси вітчизняних виробників даного сектору, зацікавлена у співпраці з Інститутом для налагодження партнерських стосунків.
Науменко Ірина та директор Інституту Маринченко Ігор обговорили сучасний стан розвитку та можливі напрямки співпраці для всебічного сприяння розвитку взаємозалежних секторів, налагодження прямих контактів між аграріями та виробниками готової продукції, обміну інформацією щодо попиту, потенціалу, інноваційних розробок.
Як відомо, за часи незалежності посіви льону і конопель в Україні різко скоротилися. Так, виробництво льоноволокна зменшилося з 108,1 тис.т у 1990 р. до 1,3 тис.т у 2016 (Рис.1). Це було зумовлено рядом чинників, передусім, втратою традиційних ринків збуту для більш глибокої вторинної переробка сировини, знищенням текстильних льонокомбінатів через неефективну приватизацію, застарілі технології обробки, низька конкурентоспроможність продукції та ін.
В останні роки спостерігається посилення інтересу до виробництва продукції з натуральних волокон, з-поміж яких визначне місце посідають волокна з льону та конопель (див.рис.2). Актуальність подальшого розвитку виробництва та використання льону-довгунця й конопель в Україні та світі зумовлена такими чинниками: обмеженістю джерел сировини для виробництва штучних волокон, а рослинні волокна належать до категорії постійно поновлюваної природної сировини; підвищенням рівня екологізації середовища існування людей у зв’язку із широким застосуванням продукції з натуральних волокон; зменшенням антропологічного навантаження на природне середовище шляхом використання льоноволокна при виробництві композиційних матеріалів, що легко піддаються утилізації тощо.
Для виробництва продукції легкої промисловості в Україні майже відсутня власна сировинна база, 80-90% сировини імпортується. У зв’язку з цим, вирощування луб’яних культур в Україні є важливим сегментом у забезпеченні вітчизняних підприємств натуральною сировиною. Продукція з льону та конопель якісна, екологічна, інноваційна, характеризується зростаючим попитом у світі, широко застосовується у народному господарстві, зокрема й у виробництві товарів легкої промисловості, продукції військово-технічного призначення.
Асоціація впевнена, що створення і розвиток повних циклів виробництва, від вирощування льону-довгунця і конопель, їх первинної переробки, закінчуючи виробництвом готових виробів (текстильних матеріалів побутового і технічного призначення, шпагатів, мотузок тощо) має бути одним з пріоритетних напрямів розвитку національної економіки, що дасть можливість створити додатково десятки тисяч робочих місць в аграрному секторі, текстильній, будівельній та інших галузях промисловості, значно збільшити надходження до бюджету, виробляючи товари з високою доданою вартістю. Зрозуміло, що для успішної реалізації зазначеної мети, необхідна синергія усіх заінтересованих сторін, активна повсюдна рекламно-інформаційна кампанія, що презентує потенційним інвесторам і споживачам можливості, переваги, інноваційні галузеві розробки.
Ігор Маринченко у ході зустрічі ознайомив з останніми міжнародними проектами Інституту, представив зразки сировини, напівфабрикатів і готової продукції, що може виготовлятися в Україні з льону і конопель. Він повідомив, що сьогодні у науковому закладі працює понад 100 працівників. Завдяки зусиллям вчених Інституту створено сорти конопель з повною відсутністю наркотичних сполук, що дозволило повернути цінну технічну культуру у світове виробництво та внесло суттєвий вклад у боротьбу з розповсюдженням наркоманії. ІЛК НААН України є власником національної колекції льону (1130 зразків) та конопель (489 зразків), з унікальними біологічними і господарськими ознаками. За інформацією директора нині в Україні працює близько 10 льоно- і коноплепереробних заводів, що зосереджені у Житомирській, Чернігівській та Сумській областях.
На базі ІЛК НААН діє технічний комітет зі стандартизації України №61 “Луб’яні культури”, забезпечуючи реалізацію єдиної технічної політики у сфері стандартизації у галузях льонарства та коноплярства України.
Цікаво, що Інститут розміщується у колишньому родовому маєтку відомих українських цукрозаводчиків і меценатів Терещенків, який був збудований у Глухові у 1855 році. Більше десяти років як в Україну приїхав працювати Мішель Терещенко, прямий нащадок Артемія, Івана і Михайла Терещенків з метою розвивати батьківщину прадідів – регіони, де свого часу були розташовані їхні цукрові заводи: Сумщину, Чернігівщину та Житомирщину. Втім, вирощуючи вже не цукровий буряк, а придатніші льон-довгунець та коноплі. Він зайнявся відродженням в Україні льонарства і вважає, що в нас можна виробляти все, що хочуть купувати в світі. Мішель свого часу очолив українсько-французьку Компанію «Linen of Desna» м.Глухів – одне з найбільших підприємств України, що працює за повним циклом виробництва, починаючи з вирощування льону-довгунця, первинної переробки льонотрести та закінчуючи виробництвом лляних шпагатів і мотузків. Нині компанія займає лідируючі позиції за обсягами виробництва льоноволокна в Україні.
Підводячи підсумки зустрічі, було домовлено про участь Інституту луб’яних волокон в Науково-практичної конференції «Інноваційні технології у виробництві: військове обмундирування, спецодяг, засоби захисту», що проводиться Асоціацією «Укрлегпром» 27 жовтня 2017 в ТПП України. Вважаємо, що цікавою і для замовників, і для виробників, буде інформація про наявні потужності та потенціал виробництва льоно- і коноплеволокна, його різновиди, унікальні корисні властивості, можливості і переваги застосування. А також наукові розробки Інституту, які можливо запровадити у текстильній та інших галузях легкої промисловості.