Китайська Народна Республіка – потужна аграрно-індустріальна країна з другою після США економікою та є найбільшою державою за чисельністю населення. За прогнозами аналітичних компаній, до 2050 року Китай має усі шанси стати найбільшою економікою світу. Зараз в КНР активно розвиваються як традиційні галузі промисловості – текстильна, вугільна, чорна металургія, фосфорно-фаянсове виробництво, так і новітні галузі – нафтопереробна, газова, хімічна, авіаційна, космічна, електронна, машинобудування, приладобудування.
З огляду на загальну глобалізацію ринків та у зв’язку з активною експортною експансією, протягом останніх років Україна з Китаєм уклала значну кількість довгострокових угод на постачання зернових, м’яса та м’ясопродуктів на китайський ринок. Наразі Мінекономрозвитку визнало Китай одним із стратегічних партнерів нашої держави, оскільки Україна, крім агропромислового, має значний науково-технологічний потенціал у деяких сферах, цікавих китайській стороні та має суттєві логістичні переваги перед іншими державами з економікою, що розвивається.
Важливим також є те, що Китай залучив Україну до процесу створення єдиної системи інфраструктурних і торгових шляхів у Євразії, яка має об’єднати східну та західну частини континенту та має перетворитися у майбутньому в аналог Великого Шовкового шляху у ХХІ ст., адже реалізація проекту «101 пояс і один шлях» включає спільне обговорення, будівництво й розвиток торговельних та інфраструктурних шляхів між країнами. Тож зараз, Україна, як ніколи зацікавлена в китайських інвестиціях у рамках розвитку поточного техніко-економічного співробітництва, а представники КНР активно шукають найбільш вигідні пропозиції для інвестицій.
Традиційно, український легпром лякає текстильна промисловість КНР, адже вона протягом багатьох років залишається найважливішою галуззю в економіці Китаю та становить близько 12% від ВВП країни, а відповідно до офіційних даних китайської митниці, експорт товарів легкої промисловості КНР становить більше 200 млрд.дол.США, тож не дивно, що велика кількість тематичних заходів та міжнародних виставок проходить саме в Піднебесній.
Тож скориставшись пропозицією та фінансуванням управління промислової політики м. Юлінь, Укрлегпром вирішив здійснити «активну тактичну розвідку» шляхом участі у Третій міжнародній виставці вовни та виробів з неї (м. Юлінь, Гуансі) разом з представниками профільних відомств та організацій Білорусі, Казахстану, Грузії, Узбекистану та Монголії. Цілями даного заходу було ознайомлення з промисловим напрямом регіону та проектом «один пояс і один шлях».
Українська делегація була представлена першим віце-президентом Торгово-промислової палати України Непраном М.І. та президентом-головою правління Української Асоціації підприємств легкої промисловості Ізовіт Т.Л.
Відкриття виставки відбулося на чолі з мером м. Юлінь, керівництвом департаменту промисловості регіону, ректором Пекінського університету дизайну, головою китайської вовняної асоціації та іншими офіційними особами. В цей же день відбулася конференція приурочена обговоренню реалізації новітніх логістичних переваг в рамках існуючого «Шовкового шляху».
Під час конференції, Президент Асоціації «Укрлегпром» Ізовіт Т.Л. проінформувала про співпрацю країн в сфері торгівлі товарами легкої промисловості та відмітила, що КНР займає лідируюче місце з імпорту до України, як сировини для виробництва, так і готових товарів легпрому. Зазначила про потенціал української легкої промисловості та її стратегічні переваги як унікальної виробничої платформи для виробництва продукції з високою доданою вартістю та суттєвими логістичними перевагами для виходу на європейський ринок та інших держав з огляду на підписання Угоди про Асоціацію України з ЄС та Угоди про ЗВТ з Канадою та ін.
Також під час виставки делегація змогла відвідати показ модних колекцій, як виробників продукції з вовни та кашеміру, так і Пекінського університету дизайну.
В рамках візиту члени делегації мали змогу ознайомитися з роботою швейного підприємства міста Ліньтун, яке спеціалізується на виготовленні виробів з вовняним утепленням, що є одним із приорітетних в регіоні з огляду на державну політику збереження здоров’я молоді, та роботою підприємства з переробки та виготовлення вовни і виробів з кашеміру в місті Шень Му.
Умови праці на швейному виробництві, та і підприємство загалом, не має разючих відмінностей від вітчизняних підприємств, фабрика має власну лабораторія для перевірки сировини: від полотен, тканин, вовни до ниток. Тривалість робочого дня на підприємстві в середньому становить 14 годин, фахівці працюють переважно у 2 зміни. Заробітна плата робітників має діапазон від 600 до 1000 дол.США, в залежності від продуктивності праці кожного окремого виробника. А от оплата праці інженерно-технічних працівників становить понад 1200 дол.США. Розповсюдженою є практика надання житла для робітничих кадрів. Цікавим є те, що для виготовлення виробів, вовну закуповують в Новій Зеландії, так як вовна китайського виробництва має товщину максимально 34-36 мкн. та непридатна для виготовлення даної продукції більш високого класу якості.
Після ознайомлення з роботою підприємства, яке спеціалізується на виробництві вовни та виробів з кашеміру, виявилося, що вовна для потреб підприємства також закуповується в Новій Зеландії. Потужність даного підприємства становить близько 1500 тис. тонн, але наразі воно переробляє лише 600 тис тонн, адже вовняна промисловість КНР, як і України, відчуває суттєвий сировинний «голод», що ще раз підтвердило правильність позиції Асоціації «Укрлегпром» щодо необхідності розвитку власного сировинного потенціалу.
Загалом, успішне співробітництво України та Китаю, без нанесення суттєвої шкоди вітчизняній економіці, залежить від того, наскільки Україна зможе розвинути виробництво сировини для власних потреб та реалізувати лояльні умови всередині країни для існування та розвитку повного циклу виробництва продукції з високою доданою вартістю, адже наша держава має великий потенціал для зростання в даному напрямку – від відродження льонарства та вівчарства, до подальшого та більш інтенсивного розвитку текстильного виробництва.