23 червня 2023 року у Києві відбувся масштабний галузевий захід UKRLEGPROM CONFERENCE ‘2023 «Легка промисловість. Відновлення. Разом до Перемоги!» за насиченою Програмою, в якому взяли участь (офлайн та онлайн) понад 100 учасників – представники від галузевих підприємств, ЦОВВ, ОВА, закладів освіти та міжнародних організацій.
Анатолій Кінах, президент Українського Союзу промисловців та підприємців, надійний багаторічний партнер Укрлегпрому відкрив роботу галузевої Конференції, яка проходила на майданчику УСПП, та відзначив, що нещодавно відзначалося професійне свято – День працівників легкої промисловості, тож привітав учасників і подякував за самовіддану роботу в умовах воєнного часу.
«Що зараз потрібно для промисловості в цілому? Корекція політики НБУ, що ускладнила доступ до кредитних ресурсів; краща адаптація податкової системи до умов воєнного стану та потреб функціонування економіки, зайнятості; посилення участі наших виробників держзамовленнях (локалізація). Це все передбачає наявність окремих програм для кожної пріоритетної галузі та загальної державної політики, спрямованої на стимулювання самозайнятості, інноваційного виробництва, модернізації наявних ліній», – підсумував очільник УСПП А.Кінах.
Вектори відновлення національної економіки
Надія Бігун, заступниця Міністра економіки України, у своєму виступі зазначила, що зараз основною метою Мінекономіки є покращення умов для ведення бізнесу, оскільки необхідно зберегти працюючу економіку та втілювати план відновлення. Звичайно, ми маємо купу проблем, однією з яких є непрацюючий кредитний ринок, і вирішити його можливо лише якщо змінювати в цілому підходи до банківської системи. Неможливо допустити, щоб програма 5-7-9 лишалася єдиною працюючою програмою.
Наразі, Мінекономіки і далі працює в напрямку надання грантової допомоги підприємствам та в найближчому майбутньому передбачено нову «хвилю» грантових рішень – саме для переробної промисловості та деокупованих територій.
Активно розвивається експортний напрямок – вже зараз є ряд попередніх рішень та домовленостей, які сприятимуть експортерам. В рамках цього розроблено пакет презентаційних матеріалів, зокрема, і з підприємствами легкої промисловості. Одним із прикладів є розроблений Укрлегпромом каталог, який, зокрема, надіслано і до Швеції – власнику бренду H&M, що активно підтримує Україну для поглиблення економічної співпраці у вигляді розміщення замовлень.
Місія Мінекономіки – виступати провідником між експортерами та представництвами інших країн, наприклад, через проект економічної дипломатії NAZOVNI, однією із активих задач стала італійська місія.
Велика увага приділяється брендінгу саме українських виробництв серед наших співгромадян, розвитку локалізації. Це далі також відкриє змогу збільшити частку вітчизняного виробництва в тендерних закупівлях.
Щодо рамкових угод. Мінекономіки є органом, що відповідає за публічні закупівлі. В понятті прямих оборонних закупівель відбувається захід у сферу відповідальності Міноборони. Тому тут багато чого залежить саме від відповідального міністерства. Зараз вже нам зрозуміло, що процедуру рамкових угод можна буде застосовувати з наступного року. Міноборони не працює зараз по системі Прозорро, використовуючи лише прямі закупівлі. Зараз ми крок за кроком працюємо над поверненням закупівель у систему Прозорро, що забезпечить рівний доступ економічних операторів до ринку та відсіє більшість іноземних компаній,- в Прозорро вже можна бачити оголошення та мати доступ до певної інформації.
По Постанові КМУ №335 та нещодавнім висновкам ДАСУ щодо неможливості включення прибутку до калькуляції: зараз виникла певна суперечливість між різними постановами, що призвело до даного висновку ревізії. Мінекономіки надало свої пропозиції до зміни постанови та урегулювання питання ситуації ретроспективно, але не змогли подолати супротив Міноборони. Тому зараз важливо отримати позицію Міноборони, щоб допомогти їм законодавчо врегулювати питання.
Реалії легкої промисловості та завдання Укрлегпрому в умовах війни
Тетяна Ізовіт, Президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром», зазначила, що не випадково проводимо Галузеву Конференцію в червні, бо він насичений для галузі – професійним святом Днем працівників легкої промисловості, так і міжнародною виставкою обладнання та технологій ІТМА в Мілані (яку чимало керівників наших підприємств відвідали), та участі Асоціації в Генеральній Асамблеї Європейської асоціації текстилю та одягу EURATEX як кореспондованого члена її з минулого року.
Основним у 2022 році став напрям внурішнього ринку із забезпечення речовим майном ЗСУ, при цьому іноземні замовлення стали невпинно скорочуватися.
Навіть в умовах воєнного часу, сектор довів свою життєздатність, можливість швидкого перелаштування та освоєння випуску нових видів продукції, релокації та відновлення на деокупованих територіях, навчання/перекваліфікації на виробництвах та забезпечення роботою населення, тВПО тощо.
Воєнні виклики погіршили ситуацію з імпортом: якщо у 2021р. імпорт перевищував галузевий експорт у 3 рази, то за даними 1 кварталу п.р. 2023 (до відп. «довоєнного» періоду 2022) перевищення імпорту досягло 4,5 рази, а спад експорту становив біля 40%!
І якщо падіння промисловості України минулого року склало майже 37%, то легка промисловість має показники значно кращі – тобто, спад на 26%, за що спасибі нашим керівникам, які так змогли втримати!
Особливо турбує імпорт спеціального одягу та взуття для силових структур. За 2022 рік в обсягах поставок він склав понад 60%!
Щодо роботи Асоціації: Виклики для галузі і держави в цілому спричинили певний перерозподіл питомої ваги роботи Асоціації в бік забезпечення роботи підприємств, що здійснюють виробництво речового майна. В попередній період це стало виправданим проміжним рішенням, яке опиралося на необхідність виживання галузі та запуску відповідних економічних процесів, що забезпечують роботу підприємств в умовах війни.
Разом з тим, Асоціація постійно здійснювала діяльність зі стабілізації роботи підприємств, що спеціалізуються і на виконанні іноземних замовлень на різних умовах. В даному напрямку можна виділити роботу з систематичного оповіщення іноземних партнерів та міжнародних організацій щодо спроможностей вітчизняних підприємств шляхом надання роз’яснень щодо логістичних можливостей, безпекових гарантів, кадрового потенціалу тощо.
Асоціація здійснювала підготовку презентаційних матеріалів для представництв інших держав, а також готувала звернення щодо блокування російських та білоруських гравців ринку. Не менш важливим є набуття Асоціацією статусу асоціативного члена EURATEX та здійснення бізнес-промоції українських виробництв за їх допомогою.
Важливим вектором діяльності стала ініціатива забезпечення критичного імпорту, яка дозволила здійснювати оплати за сировину та послуги в умовах повного обмеження валютних розрахунків. Ефективність її реалізації – дякуючи ефективній співпраці з Мінекономіки. Також – це стосується і питання бронювання спеціалістів підприємств необоронного сектору, велика увага приділялася (та продовжується) роз’ясненню законодавчих новел та індивідуальним правовим консультаціям з різних напрямків.
Тепер Асоціація повертається до рівнозначного розподілення векторів спрямування роботи оборонного та необоронного секторів через адаптацію підприємств до роботи в умовах воєнного стану, активізацію міжнародних партнерів, необхідність планової участі у виставкових заходах. Наступний піврічний період діяльності відбудеться відновлення на регулярній основі гостьових візитів в форматі В2В, створення презентаційних матеріалів та каталогів, тренінгів, регіональних ініціатив тощо.
Не менш важливим є участь Асоціації у формуванні перспектив післявоєнного відновлення країни, а саме – кадрового та наукового потенціалу: Асоціація «Укрлегпром» стала учасником 4-ри-річного проекту в Консорціумі з 21 європейських галузевих асоціацій Програми секторальних навичок для текстилю, одягу, шкіри і взуття- Sectorall Smart Skills !
Також акцентувано на необхідності активізації участі і залученосі підприємств у робочих групах EURATEX.
Поінформувала про: основні меседжі на ГенАсамблеї EURATEX від керівників провідних виробників текстильного обладнання, одне з яких – про катастрофічне зниження кадрового інженерного ресурсу та необхідність формування міжнародної галузевої молодіжної політики, про зміну географії попиту на текстильне обладнання, інше.
Новий Каталог Ukrlegprom: Fashion&Production – став візитівкою на ІТМА: деякі компанії, напр., німецькі, італьйські, підтвердили участь у відновленні зацікавленості співпраці з Україною та потребують конкретних пропозицій від Асоціації, які маємо спільно опрацювати та адресно направляти.
Але на сьогодні основним залишається максимальне завантаження виробничих підприємств при виконанні держзамовлень.
Прийняті рамкові угоди не принесли очікуваний результат у цьому році, а тут ще й постало питання прибутку за поставки минулого і поточного років, тобто, як виявилось – на думку ДАСУ виробники мали працювати без прибутку і продавати продукцію МОУ по собівартості.
Проєктом Резолюції нашого заходу враховане і це питання, а також питання нульової ставки ПДВ на імпорт обладнання та спрямування прибутку на розвиток – це наш вже «старий» законопроект 2508, який так і не був прийнятий.
Є затверджений Урядом План заходів з підтримки легкої промисловості на 2022-2024 рр. (Розпорядження 169-р від 16.02.2022).
Запропонувала підтримати проект Резолюції, та у разі пропозицій – направити їх до Укрлегпрому.
Також анонсувала і запросила підприємства до участі 28 червня на онлайн-зустріч з МЗС, платформою NAZOVNI, котрі запросять дипломатів з ключових країн експорту.
Гармонізація митних процедур для легкої промисловості у рамках євроінтеграції України. Ситуація з розмитненням сировини
Світлана Юхта, директорка Департаменту митної вартості Держмитслужби України наголосила, що пріоритетним завдання Держмислужби є гармонізація митного законодавства України із законодавством ЄС, що полегшить роботу виробників та експортерів. Загалом, об’єм імпорту базових товарів легкої промисловості за 5 місяців 50-60 групи по УКТЗЕД збільшився більш як на 40%, наприклад, якщо за 5 місяців 2022р. було 40 тон, то в 2023 році вже 57 тон.
Але є тенденція збільшення загальної суми митних платежів – майже втричі: 3,0 млрд. грн. у 2023 р. проти 1,0 млрд. грн. у 2022 р. По митним оформленням членами Асоціації маємо наступний показник: 11% від загального обсягу імпорту. Служба розуміє, що є певні зловживання, але завжди підтримує виробників. Ця взаємодія відбувається і в рамках Меморандуму між Укрлегпромом та Держмитслужбою, зокрема в напрямку контролю митної вартості та інших спірних питань. Щоб спрямувати регіональні Митниці, Службою передано на них лист Укрлегпрому з переліком офіційних виробників Асоціації.
Одним з ефективних методів вирішення спірних питань є розгляд скарг, до яких активно долучаються представники Укрлегпрому. Ми завжди стаємо на бік виробників.
Податкова галузева динаміка. Деякі аспекти блокування податкових накладних
Марина Бар’яхтар, директорка Департаменту управління ризиками Державної податкової служби України, зазначила, що відповідно до даних відомства, від підприємств легкої промисловості спостерігається збільшення сплати податків у півтора рази. Деякими компаніями у 2-3 рази, серед них такі компанії, як: ПП «ЯРОСЛАВ», ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ», інші. Загалом, план по оподаткуванню виконано на 103,4% з додатковими надходженнями до бюджету в розмірі 10 млрд. грн. Вчасно проводяться відшкодування ПДВ, зокрема, за 5 місяців поточного року відшкодовано майже 52 млрд. грн.
«Зараз ми працюємо над тим, щоб вирішити найболючіше питання блокування податкових накладних, що зумовлено різкими законодавчими змінами критеріїв підприємств при подачі ПН». Податкова не зреагувала вчасно та не надала попередніх роз’яснень, в результаті чого підприємства не змогли швидко адаптуватися. Щоб припинити масове блокування ПН в січні 2023 р. прийнято зміни щодо врахування таблиць даних, визнання платника ризиковим, розширено ознаки безумовної реєстрації. Серед членів Асоціації більшість платників підпадають під ознаки безумовної реєстрації через достатній рівень податкового навантаження. Якщо виникають блокування ПН через те, що система не розуміє, як можна продати товар, який не купувався, то підприємству необхідно внести зміни в таблицю даних, зазначивши відповідні коди УКТЗЕД. Загалом, по сплаті ПДВ середнє навантаження в Україні становить 3 відсотки, то у переробної промисловості – більше 5%.
Наголошено увагу учасників, що з 8 липня вступають в силу нові алгоритми по ПН, передбачені Постановою КМУ №774 від 02.06.2023р., що спрощують алгоритми розблокування ПН, зокрема, платника після визнання не ризиковим -його ПН автоматично розблокуються за останні 180 днів. Також, не можна буде визначити платника ризиковим, якщо в ретроспективі порушення було більш ніж 180 діб назад, спрощено та зменшено обсяг подачі складських документів, нові процедури оскарження блокування ПН у вигляді надання проміжного рішення для усунення порушень та інші. Щоб дізнатися статус контрагента – зараз існує можливість перевірити контрагента шляхом подання запиту у власному електронному кабінеті на сайті Державної податкової служби України.
Що стосується невиконання рішень судів – зараз податкова виконала усі невиконані 4000 рішень, що мали статус невиконаних.
Ключові виклики індустрії у розрізі регіонів
Андрій Лаврик, член правління Асоціації, генеральний директор ТОВ «Таланлегпром», порушив системне питання, з яким нині стикаються виробники, щодо позиції Митниці стосовно ненадання пільг з розмитнення тим підприємствам, які завезли товар у 2022 р. на митні склади в період дії пільг на розмитнення, а розмитнювали їх вже після скасування пільги через активні бойові дії.
Пані С.Юхта прокоментувала, що проконтролює висвітлення позиції Митниці з даного питання, яке потребує детального розгляду суміжними департаментами у конкретних випадках при прийнятті якогось єдиного рішення, також запропоновано провести зустріч з даного приводу.
Також виступаючим звернено увагу Мінекономіки на питання неоднозначного трактування Державною аудиторською службою України (ДАСУ) Постанови КМУ №335, стосовно постачання виробниками товарів для Міноборони із закладеним у калькуляцію собівартості мінімальним прибутком, фактично ризиком підприємств пов’язаним з непрогнозованими умовами роботи в умовах воєнного часу, коливанням валютного курсу, ціною сировини і матеріалів, енергоносіїв тощо. При цьому, на відміну від імпорту подібних, на порядок дорожчих товарів, виробниками було сплачено державі за поставлену продукцію млрд. грн. податків, забезпечено функціонування економіки, створено додаткові робочі місця, у т.ч. з числа ТВПО, сплачено конкурентну заробітну плату тощо.
Сергій Сметанко, директор департаменту Мінекономіки, прокоментував важливе питання з дотримання строків бронювання. Дійсно, на початку встановлення нових правил бронювання, Генеральний Штаб (ГШ) та Мінекономіки дещо не встигали відпрацьовувати звернення. Зараз ГШ відпрацьовує звернення 10-15 днів та пообіцяли, що до кінця поточного місяця закриють усі старі запити. Мінекономіки теж нарощує свої спроможності.
«Підприємствам для пришвидшення процедури я б рекомендував перевіряти та звіряти з ТЦК усі ВОСи на момент застарілості. Це стає найчастішою причиною відмов ГШ».
Також зазначив, що зараз в Уряді є проєкт постанови, що встановлює строки визнання критичності, та змінює перший критерій, додаючи ЄСВ до загальної суми сплачених податків.
Наступним етапом буде цифровізація – разом з Мінцифри розробляється портал чи електронний кабінет, де бронювання погоджуватиметься автоматично, усуваючи людський фактор.
На коментар підприємств, що позиція ТЦК з миттєвого виклику щойно працевлаштованих кадрів призводить до тінізації ринку праці, повідомлено, що без додаткового нормативного врегулювання шляхом запровадження нового типу відстрочки на час процедури бронювання, – проблема не буде вирішена.
Наталя Погребна, директорка департаменту Київської облдержадміністрації, зауважила, що загалом, КОДА активно співпрацює з Асоціацією, докладає зусиль з популяризації галузі, нещодавно відзначено працівниць легкої промисловості на Жіночому Форумі. Дуже важливою є комунікація з регіональною владою та бізнесом – це сприяє оздоровленню економіки в цілому. Ми нагадуємо виробникам, що КОДА також працює в системі «5-7-9» і саме зараз обираємо інвестиційні проекти підприємств для подальшого відшкодування відсотків. Також зараз є ініціатива створення регіонального кластеру виробників льону–довгунцю, яка активно підтримується, і запросила зацікавлених виробників до участі у реалізації складових даного проекту.
Ганна Щуцька, директорка Київського фахового коледжу прикладних наук, звернула увагу учасників, що даний навчальний заклад має 100-річну гарну історію з підготовки кадрів для галузі, нині 17 спеціалізацій: від технології швейних, трикотажних виробів, взуття – до дизайну та виставкової діяльності. Тісно співпрацюємо з Асоціацією та виробничими компаніями, практика на підприємствах, як результат – високий відсоток працевлаштування серед випускників.
Висловила експертне бачення щодо вирішення гострої галузевої кадрової проблеми, популяризації даних професій серед молоді, позитивні профорієнтаційні ролики (до війни говорили про ТВ-шоу, серіали), однак зазначила, що сьогодні потрібно робити ставку на доросле населення, його мотивацію, зокрема, залученість до благородної справи – виготовляти одяг і взуття для Захисників, з іншого боку, сьогодні багато тВПО, безробітних, які безкоштовно долучаються для допомоги і наближення Перемоги, однак тут важливим є ще й аспект соціальної та психологічної реабілітації, повернення до мирного життя ветеранів, їх родин… Чудовий практичний кейс, реалізований Коледжем спільно з Укрлегпромом та ТОВ «Валтекс» під час війни: розроблено експериментальний експрес-курс, залучено безробітних жінок, викладачами проведено навчання на підприємстві, за 2 тижні – вони сіли за швейні машини і залишилися працювати на підприємстві. Запропонувала: зобов’язати заклади освіти створити будь-які формати – центри, платформи, програми, курси у різних регіонах з експрес-підготовки кадрів на підприємствах. Важливою також є внутрішня мотивація навчання, підвищення освітнього рівня з числа працівників підприємств.
На сьогодні 65% підприємств в Україні не мають внутрішньої політики/стратегії з утримання і залучення в трудові колективи молодих фахівців. Тож тут потрібно спільно працювати і закладам освіти, і роботодавцям.
Анжела Балак, директорка ТОВ ВКФ «Балакком», що виробляє текстильну продукцію, ковдри і подушки. Висловила думку про необхідність для легкої промисловості України, яка має потенціал для розвитку навіть в умовах війни та відновлення, щодо реінвестування податку на прибуток на розвиток підприємства, закупівлю нового обладнання, роботизацію технологічних процесів, що дасть можливість підвищити міжнародну конкурентоспроможність. Також важливим в умовах воєнного стану, у т.ч. і для зовнішніх партнерів, є верифікація українських/національних виробників, їхніх реальних спроможностей виробляти якісно ту чи іншу продукцію. Існування різних податкових систем ставить бізнес у нерівні конкурентні умови. Запропонувала іншим виробникам об’єднувати зусилля для участі у міжнародних виставкових заходах, зокрема відвідати Виставку обладнання у Шанхаї.
Андрій Ільченко, генеральний директор ТОВ «К.Текс», поділився баченням щодо розвитку дефіцитної для України власної текстильної сировинної бази, що може посилити національні конкурентні позиції легкої промисловості. Першоосновою є волокно. 50% споживання текстильних волокон у світі – це поліефір, 25% – бавовна, котрих в Україні немає.
Тому перспективними є: 1/ організація промислових потужностей вторинної переробки готових текстильних виробів (rесikling). Щороку на кожну людину формується 20 кг текстильних відходів, які можуть бути перетворені на сировину. Це визначено і в Текстильній Стратегії-2030 сталого розвитку ЄС, підтверджено EURATEX та на ІТМА-2023. З 2025 року в ЄС буде впроваджено регуляторні акти щодо зобов’язань з поводження та переробки текстильних відходів.
2/ створення ланцюга з переробки луб’яних волокон (льон та технічні коноплі ростуть в Україні: Раніше – це 260 га посівів та 40 заводів з переробки). Технічні (ненаркотичні) коноплі не розвиваються, тому що існує квотування та ліцензування, процедура зарегульована Постановою КМУ №770. Потрібна увага Уряду до вирішення даного питання, що блокує розвиток даної галузі.
Грантові можливості від USAID для відновлення і розвитку бізнесу
Анна Гладштейн, керівник напрямку міжнародної торгівлі та європейської інтеграції Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» презентувала керівникам галузевих компаній актуальні пропозиції, зосередивши увагу на кількох галузевих напрямках: стосовно підтримки переробної (у т.ч. легкої) промисловості; жіночого підприємництва; експортних альянсів для участі у виставкових заходах / торгових місіях тощо.
Організаційний розвиток Асоціації
Валентина Ізовіт, засновниця та почесний президент Асоціації «Укрлегпром», у ході другої частини Конференції поінформувала учасників про історію творення Асоціації у 2000 році та роль, управлінські й фінансові питання Укрлегпрому у воєнний час.
Виклики часу та масштабність питань, поставлених підприємствами перед Укрлегпромом диктують високі стандарти професійного опрацювання документів, представництва на державному та міжнародному рівнях, переформатування роботи активу та більшої залученості підприємств до експертних робочих груп. Реалізація цих завдань потребує посилення організаційних спроможностей Асоціації, ефективності у прийнятті рішень, постійного розвитку.
У зв’язку із завершенням діючої каденції Правління, обраного 25 березня 2021 р. на 2021-2022 рр, за стандартною процедурою було затверджено оновлений склад Правління Асоціації на 2023-2025 роки. Запропоновано удосканалення управлінської політики Асоціації та оновлення різновидів членства в Укрлегпром.
Прийнято до складу Асоціації “Укрлегпром” нових учасників:
- ТОВ ВКФ «БАЛАККОМ» ( ЄДРПОУ 30501814), Чернівці;
- ТОВ «УКРСПЕЦТЕКСТИЛЬ» (ЄДРПОУ 44732254), Дніпро;
- ТОВ «БУСТЕР ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 34002236), Київ;
- ТОВ «УКРАЇНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» (ЄДРПОУ 38942656), с.Горенка, Київщина;
- ТОВ «БАЛТСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» (ЄДРПОУ 38184686), м.Балта;
- ТМ MUST HAVE (ФОП ДЗЮБА А.М.) (ЄДРПОУ 3187214443), м.Бердичів
Також буде розглянуто можливості співпраці з ВСП «ТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЛУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»
Затверджено надання статусу “НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИРОБНИК” підприємствам:
- ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 42949778), м. Ямпіль та
- ТОВ «ІНТЕР-ТЕКСТ» (ЄДРПОУ 39109065) м. Могилів-Подільський Вінницької обл.
- ТОВ «ТОП-ТЕКС» (ЄДРПОУ 40432475) та ТОВ «ТК-ДОМАШНІЙ ТЕКСТИЛЬ» (ЄДРПОУ 38192655), м.Київ
- ТОВ «КИЇВГУМА» (ЄДРПОУ 35115248), м.Бровари
- ТОВ «ДЕБАНТ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 32438205), м. Харків
На завершення заходу очільниця Асоціації Тетяна Ізовіт подякувала усім за плідну роботу, відзначила Сертифікатами Почесних засновників Асоціації, згідно з Протоколом Установчих зборів Укрлегпрому №1 від 16.08.2020, котрі продовжують свою діяльність та зберегли галузеві підприємства.
Серед них: Валентина Ізовіт – Засновниця та Почесний президент Асоціації; Микола ЛАВРИК – РКВТО «ТАЛАН», Віктор Ліщук – ПрАТ «ЧИНБАР», Олександр Луговський – ПРАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ», Олена Волкова – ФАБРИКА ШТУЧНОГО ХУТРА ТОВ «ФИМ», Ніна Бас – ПрАТ «ЧЕРНІГІВСЬКА ВЗУТТЄВА ФАБРИКА «БЕРЕГИНЯ», Владислав Макаров – ЗАТ «ХАРКІВ-ВОВНА»/ ТОВ «VLADI», Юрій Переходько – ПРАТ “ВОЛТЕКС-МЕЛАНЖ”/ ПрАТ «ЕДЕЛЬВІКА», Олександр Фень – ТОВ «СЛАВА», Дмитро Блонський – ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «КРОК», Ігор Половніков – Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості, Валентин Оскольський – АСОЦІАЦІЯ ТОВАРНОЇ НУМЕРАЦІЇ «ДЖІ-ЕС1 УКРАЇНА», Анатолій Кінах – Президент УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ, Тамара Кириченко – Виконавчий директор Асоціації, також Сертифікати Почесних членів Правління Асоціації «Укрлегпром» вручено Євгену Дирдіну – ПрАТ “САНТА-УКРАЇНА” та Людмилі Тюхті – ВП «ВЕСНА» УТОГ.
Особливі Відзнаки вручено керівникам галузевих підприємств за стійкість, збереження людського капіталу, виробництво продукції в умовах воєнного часу для наближення Перемоги!
Це – Володимир Гіба ТОВ ЗВФ “МІДА 1992”, Олександр Барсук ПП “ЯРОСЛАВ”, Андрій Лаврик ТОВ “ТАЛАНЛЕГПРОМ”, Наталія Романовська ПрАТ ЧШФ “ЕЛЕГАНТ”, Микола Сиченко ПрАТ ВКФ “ЛЕСЯ”, Світлана Титова–Толстик ВП “ТК-СТИЛЬ” ТОВ “ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ”, Мирослава Каламуняк ПрАТ “УЖГОРОДСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА”, Антон Єрофеєв ТОВ НВО “СИНЕРГІЯ”, Руслан Жилко ТОВ “ВАЛТЕКС”, Олександр Васильченко ТОВ “ТОРНАДО”, Валерій Коник ТОВ “ТОП-ТЕКС”.
Продовжуємо працювати. РАЗОМ до ПЕРЕМОГИ!
Погляд учасників Заходу :