Як повідомлялося раніше,  від  1 лютого 2023 року втратили чинність пункти 5 і 6 переліку товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1091, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України транзитом здійснюється без надання митним органам забезпечення сплати митних платежів.

Із зазначеної дати ввезення та/або переміщення територією України транзитом більшості товарів потребує надання митним органам забезпечення сплати митних платежів.

У зв’язку з цим, Асоціація «Укрлегпром» звернулася за відповідними  роз’ясненнями до Держмитслужби щодо надання митними органами інформації щодо забезпечення митних платежів та щодо митного оформлення із застосуванням контрактної вартості.

Стосовно забезпечення митних платежів.

За інформацією Держмитслужби, відповідно до ч.2 ст. 305 МКУ забезпечення митних платежів є обов’язковим, окрім винятків передбачених МКУ. Власне, сума забезпечення митних платежів має бути не менше, ніж сума митних платежів, що має бути сплачена перед випуском товарів у вільний обіг. Суми забезпечення розраховуються на основі повних ставок митних платежів без врахування тарифних та податкових пільг встановлених законодавством України.

Товари, щодо яких не надається забезпечення вказані в ч.7 ст. 305 МКУ.  Також, у попередній період, у зв’язку з введенням воєнного стану, забезпечення митних платежів не застосовувалося до досить широкого Переліку товарів передбаченого постановою КМУ №1091 від 27 вересня 2022р., але вже з 1 лютого 2023 року втратив чинність п.6  Переліку. Тобто зараз відсутнє забезпечення на митні платежі для товарів необхідних для підтримання обороноздатності та енергетичної незалежності країни та товарів, необхідних для боротьби з COVID -19.

Способами забезпечення сплати митних платежів є:

– грошова застава;

– індивідуальна гарантія;

– книжка МДП;

– книжка (карнет) А.Т.А.

Також повідомляється, що відповідно до ст. 308 МКУ також передбачено наступні види забезпечення митних платежів:

• На умовах спрощення «загальна гарантія»;
• На умовах спрощення «загальна гарантія із зменшенням базового платежу на 50%»;
• На умовах спрощення «загальна гарантія із зменшенням базового платежу на 70%»;
• На умовах спрощення «звільнення від гарантії».

Підставою для використання підприємством вищезазначених способів є наявність відповідної авторизації на застосування спрощення. Порядок та умови отримання авторизації спрощень визначені ст. 312-1 МКУ та постановою КМУ від 27 вересня 2022 р. №1092 «Деякі питання реалізації положень МКУ».

Стосовно здійснення митного оформлення із застосуванням контрактної вартості.

Як відомо, ч.1 ст. 336 МКУ встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами шляхом документів відповідних ст.335 МКУ. Порядок та методи встановлення митної вартості базуються на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. та встановлені розділом ІІІ МКУ.

Відповідно до ст. 51-52 МКУ митна вартість визначається та заявляється самостійно, а митні органи, відповідно до ст. 54 МКУ, здійснюють контроль правильності визначення митної вартості на основі якого приймаються рішення про визнання митної вартості або її коригування.

Декларант, в свою чергу, має право на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг в разі визнання митним органом митної вартості та сплати митних платежів; у разі згоди декларанта з коригуванням митної вартості та сплати митних платежів; ; у разі незгоди декларанта з коригуванням митної вартості за умови сплати заявлених митних платежів та надання відповідних гарантів відповідно до вимог ст. 55 МКУ.

Разом з тим, нагадуємо, що будь яке рішення митного органу, його дія чи бездіяльність може бути оскаржено встановленим шляхом.