Своїми досягненнями, досвідом, думками про актуальні питання розвитку, впроваджені інновації та потенціал підприємств поділилися керівники черкаських компаній у ході галузевого Бізнес-форуму 9 червня, організованого Асоціацією “Укрлегпром” за підтримки Черкаської ОДА.

 

ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат»

Про унікальний сьогодні в Україні ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» розповіла Голова правління  Ніла Мицик.

ЧШК  працює більше 50-років, виготовляє понад 70 артикулів тканин різного призначення, 400 працівників, переважно забезпечує роботою жінок. Підприємство щорічно сплачує до бюджетів та фондів обов’язкові платежі понад 70 млн.грн., або 58 тис.грн. на одного працюючого. Інвестиції у придбання обладнання – понад 40 млн.грн. власних коштів на рік.

Особлива увага на комбінаті приділяється камуфльованим та гладкофалбованим тканинам для силових структур.

У зв’язку з Ковідом спеціалістами ЧШК було розроблено та виготовлено тканину з медичною «дихаючою» мембраною для протидії інфекціям, а також захисту від бактеріологічного забруднення». Дана тканина сертифікована австрійською лабораторією, що зареєстрована в європейській асоціації з акредитації.

Національним агентством з акредитації України підписана угода з європейською асоціацією з акредитації про взаємне визнання сертифікатів з 9.07.2008 р. Вказана тканина має найвищий (6) клас захисту від інфекцій. Але, на жаль, НААУ не підтвердило правочинність даного євросертифікату на території України.

«Наші медпрацівики у період пандемії продовжують працювати, щодня наражаючи  себе на небезпеку, в одноразових костюмах іноземного походження  по ціні 200-500 грн., у той час як ми можемо забезпечити їх багаторазовими костюмами та комбінезонами з тканини з медичним «дихаючим» мембранним покриттям найвиого рівня захисту (витримує більше 40 циклів прання), по ціні 1500 грн.

Про тканину є позитивні відгуки лікарів Черкаської інфекційної лікарні.

“До того ж, наша тканина перевіряється за 21 показником, зокрема: вміст формальдегідів, повітропроникність, стійкість до дії світла, мастил, сухого й мокрого тертя, поту тощо. Імпортована тканина чи готовий виріб такі ж перевірки в Україні не проходять”, – наголосила пані Ніла.

Ми у завідомо нерівних умовах з імпортом, а вимоги до вітчизняного виробника занадто прискіпливі.

Окрім того, питання утилізації одноразових масок і костюмів є одним з основних, які зустрічаються на звалищах. А наші костюми – багаторазові, не потребують негайної утилізації.

Черкаський шовковий комбінат експортує та прагне розширити коло європейських  покупців. Тут виникло інше проблемне питання – отримання Сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 на тканини власного виробництва.

Так, при зверненні до Митних органів з заявками, Комбінату було відмовлено в отриманні Сертифікату EUR.1, оскільки виявилося, ніби відповідно до вимог преференційного походження, зазначених у Додатку 11 «Перелік технологічних дій та обробок, що необхідні для надання матеріалам іншого походження статусу товарів, що походять з певної країни» доповнення 1 до Регіональної Конвенції про Пан-Євро-Мед преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Наша тканина виготовлена (зіткана) з готових ниток та пряжі. Основним процесом виробництва тканин є саме «ткацтво».

Резюмуючи виступ, Н.Мицик акцентувала, що потрібно для збереження та розвитку легкої промисловості, зокрема:

• рівні умови роботи (ведення бізнесу) на внутрішньому ринку;
• прибуток направляти на оновлення/ придбання обладнання;
• низьковідсоткові кредити для розвитку галузі;
• тендери на закупівлю одягу для силових структур та інших з тканини вітчизняного виробництва (ЗУ «Купуй українське»);
• знижка 50% з плати за землю для виробництв легкої промисловості;
• удосконалити механізм обліку та оподаткування «секонд-хенду»;
• посприяти у питанні змін до «Переліку технологічних дій та обробок, що необхідні для надання матеріалам іншого походження статусу товарів, що походять з певної країни» (так як і було раніше) стосовно включення до режиму повної переробки процесу «ткацтва».

Стеблівська суконна фабрика Концерну «Ярослав»

Нині Стеблівська суконна фабрика Концерну «Ярослав», а раніше прядильно-ткацька фабрика – найстаріша українська ткацька мануфактура, діюча з 1818 року, – повідомив директор Микола Розломій.

Усю свою 200-літню історію фабрика працювала, приносила радість, тепло і затишок у домівки людей.

Компанією «Ярослав» була проведено модернізацію та технічне переоснащення, побудовано нові цехи, закуплено сучасні ткацькі жаккардові станки.

Зараз не найкращі часи, знизилась купівельна спроможність і попит населення, недостатньо замовлень, довелося скоротити 10% персоналу. Низка локдаунів призвела до заборони працювати магазинам, включаючи і магазини «Ярослав». Мережа 30 фірмових і 30 франчайзингових магазинів були і є основним місцем збуту різноманітної текстильної продукції для дому, що виготовляється фабриками Концерну «Ярослав», добре знаної українськими, та й іноземними споживачами.

До речі, пледи, скатертини, рушники від «Ярослав» – улюблені текстильні сувеніри й подарунки з України, що вже стали її національною візитівкою у світі.

«Не можу не сказати про допомогу держави. Нам виписали (на папері) біля 2000 гривень у вигляді компенсації на людину за весняний локдаун. Однак, навіть ці гроші ми не знаємо, коли отримаємо», – зазначив керівник фабрики.

Більше того, сьогодні немає (від слова зовсім) державної допомоги:

• у підготовці кадрів (колись була оплата зарплати молоді за перший рік роботи);
• максимальні проблеми створює митниця, затримуючи розмитнення сировини, здіймаючи контрактні ціни на первинну сировину, виставляючи багатомільйонні видумані штрафи.

«Перелік можна продовжувати, та не напередодні свята! Натомість, хочу побажати усім міцного здоров’я, позитивних зрушень, та привітати працівників легкої промисловості з професійним Святом!» – завершив спікер.

 

ТОВ «Корсунь-Шевченківська швейна фабрика»

ТОВ «Корсунь-Шевченківська швейна фабрика» представив директор Герман Марченко. Він повідомив, що історія підприємства починається з 1946 р. і цьогоріч відмічають 75-літній ювілей свого заснування. Фабрика розташована у центрі міста Корсунь-Шевченківський.

«Чисельність працівників нині складає 265 осіб. Це не багато, але і не мало, адже раніше працювали у дві зміни з чисельністю 600 чоловік. – відзначив керівник.

Колектив дружній, спрацьований, знає як виконувати поставленні завдання.

За весь період існування тут прошивали різний асортимент: від дитячого одягу до постільної білизни. Останні 25 років співпрацюють з іноземними європейськими замовниками по схемі давальницької сировини. Відшивають спецодяг різного типу для автосервісів німецьких марок, обслуговування авіаліній та аеропортів, медицини, служби охорони та побутових сервісів.

На сьогоднішній день ключовим клієнтом є австрійська фірма TEXPORT, яка спеціалізується на виробництві бойових пожежних костюмів. Дана продукція розповсюджується по всьому світові. Щотижня відбувається  поставка сировини та кожних два тижні – експорт готової продукції.

Керівництво фірми зацікавлене у розширенні зв’язків і готове до діалогу з владою України для забезпечення українських пожежників якісним та безпечним спецодягом, – наголосив Герман Марченко.

Я привіз з собою декілька зразків костюмів пожежників, щоб Ви могли предметно з ними ознайомитися. Специфічність і ексклюзивність матеріалів відповідає найвищим вимогам безпеки життя.

Також фабрика надає якісні послуги з автоматичної вишивки. Має у своєму арсеналі три вишивальних автомати німецького бренду ZSK.

«Взагалі, обладнання на виробництві намагаємось поновлювати щороку, проте не завжди вдається реалізувати всі плани. Взяти до уваги останні півтора року, що ми всі разом пережили в умовах епідеміологічної та економічної кризи, то труднощі даються взнаки», – поінформував керівник.

Найголовнішою проблемою є недостача кадрів. Молодь виїжджає за кордон у пошуках кращого життя, лишаючи Україну шансу відродити галузь.

На фабриці постійно відкриті вакансії швачок, беруть на роботу як досвідчених, так і тих людей, які ніколи не сиділи за машинкою. Пан Герман поділився кадровою мотивацією:

Ми реалізовуємо програму навчання, під час якої новачки, окрім зароблених грошей, упродовж трьох місяців отримують ще й учнівські.

Також актуальним питанням є всебічна підтримка легкої промисловості саме владою та Урядом України. Тому що від того як будуть організовані державою умови розвитку підприємств залежить зацікавленість та зайнятість населення на виробничих напрямках у цілому.

Також було представлено коротеньке промо-відео з організації виробничих процесів та умов праці на Корсунь-Шевченківській швейній фабриці.

Наостанок, Герман Марченко побажав усім успіху, процвітання та нових здобутків, і привітав колег з Днем працівників легкої промисловості.

«ГРУПА ВЕНЕТО»

Директор ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» Олександр Згіблов розповів про підприємство, зосереджене на двох виробничих майданчиках у м.Черкаси. Зараз тут працює 540  осіб. До державного та місцевого бюджетів сплачено податків в 2020 році  – 30 729 тис.грн., у 2021 році вже сплачено – 22 733 тис.грн.

З огляду на потреби держави та виклик часу, у минулому році прийнято рішення та власними силами запущено новий напрямок виробництваз пошиття засобів індивідуального захисту. В першу чергу, для медичних працівників які ведуть боротьбу з КОВІДом і лікують наших людей.

У 2020 році ми закрили потребу в медичних закупівлях  у кількості, більше ніж 700 тисяч захисних халатів.

“Потужність швейного виробництва 10 -15 тис. захисних виробів за зміну» – уточнив керівник.

Він повідомив: «У 2020 році була створена асоціація Біомедзахист, активним учасником якої стало підприємство.  Також «ГРУПА ВЕНЕТО» співпрацює з однією із самих потужних асоціацій в країні – Українською Асоціацією підприємств легкої промисловості «Укрлегпром».

На медичні вироби отримані сертифікати відповідності продукції VENETOMED стандарту EN ISO 13485: 2018  та  ДСТУ “EN 14126: 2008  Одяг захисний.  Захист від інфекційних агентів. Завдяки наявності сертифікатів та дотриманню стандартів, компанія «Група Венето» має право забезпечувати різноманітні спецустанови надійними захисними костюмами.

Ми готові задовольнити попит на захисні засоби всієї України.

Що заважає рухатись вперед і розвивати виробництво ?

«На сьогоднішній день у медичних закладах погано ведеться контроль за обліком і використанням ЗІЗів.  Дуже часто медперсонал не використовує засоби індивідуального захисту під час роботи. Це було видно з кількості хворих лікарів і медперсоналу, особливо під час першої і другої хвилі пандемії.

Зараз  на ринку України з’явилось багато неякісної продукції, яка не відповідає вимогам вищезгаданих стандартів і протоколів. Такі вироби регулярно з’являються у наших медичних закладах , та ще й з відповідними сертифікатами….  На нашу думку корупція ще не пішла від нас…» – відмітив О.Згіблов.

ПрАТ «Леся Українка»

Директор Борис Кузнєцов представив український сучасний бренд жіночого одягу ТМ LESIА, зареєстрований у 1991 р. Однак, назва історично пов’язана із славетною українською поетесою, родина якої у 1876 р. видала альбом «Український народний орнамент» і альбом з вишивками, та швейною компанією «Леся Українка» з 1937 р.

Нині Компанія має повний цикл: від розробки чотирьох за сезон дизайнерських колекцій – безпосередньо виробництва продукції – розгалуженої мережі продажу (власні магазини LESIА, магазини-партнери, представництва).

Сьогодні ПрАТ «Леся Українка» – це 3 швейні фабрики, 5 – країн експорту, 500 – роздрібних представництв, 200 000 моделей щороку.

І нам є куди розвиватися та зростати зв умови створення рівної конкуренції на ринку. – відзначив керівник.

ТОВ «Лавента»

Директор взуттєвого підприємства ТОВ «Лавента» Леонід Яремюк наголосив увагу влади та присутніх на ключовій проблемі, що шкодить конкурентоспроможності продукції українських виробників на власному ринку – це відсутність обліку та контролю за продукцією, що за реалізується споживачам. На жаль, ситуація погіршується, тут «панують» товари, завезені із заниженням митної вартості, контрабанда, «секонд-хенд».

Це нищить вітчизняні виробництва, раніше у нас працювало  600 людей, зараз – 60.

Ми виробляємо якісне і технологічне взуття, але сплативши усі податки, офіційну зарплату, – конкурувати з продукцією, що продається без мит та податків – неможливо, – сказав Л.Яремюк.

Тому українські виробники вкотре наполягають на створенні рівних умов конкуренції на внутрішньому ринку і підтримують запровадження РРО у торгівлі товарами легкої промисловості.

Участь у дискусії Форуму взяли також керівники ТОВ «Смілянська швейна фабрика» Василь Артеменко.  ТОВ “Любава-Грація” Ніна Гавришевська, ПрАТ “Черкаський щовковий комбінат” Борис Тімонов, дизайнер Олеся Теліженко, директор Київського фахового коледжу прикладних наук Ганна Щуцька та інші…

У ході Форуму прозвучали і пропозиції влади для бізнесу

На запрошення Асоціації «Укрлегпром» до діалогу з бізнесом долучилися керівники регіональних митної та податкової служб, які поінформували  про механізми інвестиційної підтримки та експортні можливості для підприємств легкої промисловості.

Податкова політика

Цікавою аналітикою з учасниками Форуму поділився Антон Царюк  – начальник Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області.

Так, платники легкої промисловості Черкащини у 2020 році перерахували до бюджетів усіх рівнів 88 млн грн податків, а за 5 місяців п.р. вже 45 млн гривень. У легкій промисловості області на сьогоднішній день функціонує більше 90 юридичних та 314 фізичних осіб – підприємців.

Підприємства галузі забезпечують роботою 1824 громадянина з середньою заробітною платою 8,8 тис.грн, а у фізичних осіб підприємців працюють ще 445 найманих осіб, які отримують у середньому 6,3 тис.гривень.

Він зазначив, що одним з головних проявів зацікавленості держави в успішній розбудові промисловості та сприянні поліпшенню інвестиційного клімату є вчасне бюджетне відшкодування ПДВ. На сьогоднішній день цей процес фактично автоматизований та законодавчо обмежений 60 календарними днями. На практиці, як приклад, підприємствам легкої промисловості підтвердження проходить у 2 рази швидше – за місяць. У 2020 році підприємствам легкої промисловості відшкодовано 2,8 млн грн, у поточному році – 0,8 млн гривень.

Що робить держава?

Зміни в податковому законодавстві, прийняті для підтримки та розвитку платників, особливо в сучасних умовах дії карантину:

• покращення адміністрування і підтримки підприємств легкої промисловості у частині ПДВ та податку на прибуток.
• звільнення від оподаткування ПДВ на період дії карантину продукції легкої промисловості, наприклад: маски, халати ізоляційні, рукавички тощо (впровадження даної норми було ініційовано Асоціацією «Укрлегпром»). Головною особливістю звільнення від оподаткування вказаних товарів є те, що податковий кредит по матеріалах для виготовлення таких товарів залишається за відповідною ставкою ПДВ, по якій був придбаний;
• до 1 січня 2035 року звільнено від оподаткування податком на прибуток протягом 5 років, отриманого внаслідок виконання інвестиційного договору, який укладається з інвестором зі значними інвестиціями (ЗУ №1116-IX,  від 12.2020 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1116-20#Text )
• встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у яких граничний строк реєстрації припадає на період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину.

Як відомо, до Плану-графіку документальних перевірок Платники включаються виключно за критеріями високого ризику, – наголосив очільник ДПС регіону.

Втручання податкової в діяльність підприємств легкої промисловості мінімальнае. За останні три роки перевірялося лише одне підприємство галузі.

Доступні податкові сервіси для платнків

Податкова служба орієнтована на високий рівень якості сервісного обслуговування платників податків і цьому сприяє постійний розвиток та розширення переліку електронних сервісів, доступних для платників 24/7. Зокрема, платники мають можливість:

• отримати інформацію з 23 реєстрів Електронного кабінету платника (довідки, відомості, заяви та листування з різних питань оподаткування)
• дізнатися про свого бізнес партнера
• продовжити термін дії кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки тощо.

Податкова служба відкрита до діалогу і вирішення проблемних питань, зокрема шляхом оперативного і якісного роз’яснення платникам змін у податковому законодавстві з використанням усіх доступних медійних засобів, а також надання індивідуальних податкових консультації. Крім того, актуальні питання відкрито обговорюються на засіданнях Громадської ради при ГУ ДПС, членами якої також є представники легкої промисловостs Підсумувуючи виступ, А.Царюк зазначив:

У взаємовідносинах з бізнесом головна місія – бути повністю транспарентною, сучасною та технологічною податковою службою, яка надає якісні, зручні послуги платникам податків та ефективно адмініструє податки.

Точка зору на сторінці ДПС: https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/474289.html?fbclid=IwAR2gQM1ADduYHzE1RjNDIZDPN7Q8_QI3tRnqITq9SaIZE9treU0A2fURivw

Митна політика

Робота регіональної Митниці щодо експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання товарами легкої промисловості налагоджена та відбувається у штатному режимі, – поінформував начальник Митного посту «Черкаси-Центральний» Київської Митниці ДМСУ Євген Пікуль.

Зовнішньоторговельний товарооборот галузеві у регіональному зрізі за минулий рік склав 6,6% та досяг 47,2 млн.дол.США. Причому, у регіоні імпорт перевищує експорт майже удвічі, що є загальною характерною закономірністю для  України.

З огляду на загальні тенденції спаду попиту, зниження ділової активності та карантинні обмеження, обсяг галузевого експорту Черкащини за 2020 р. скоротився на 6,7% і склав близько 16,1 млн.дол.США.

Це передусім, текстильна продукція (різноманітний одяг текстильний та трикотажний, тканини), також зафіксовано незначні обсяги експорту шкіряної продукції, які торік скоротилися більш, ніж удвічі.

Водночас, імпорт товарів легкої промисловості за 2020 рік, навіть у пандемію, збільшився на 10,5% та досяг понад 31,1 млн.дол.США.

Митниця готова всіляко сприяти нарощуванню галузевого експорту та збільшенню обсягів переробки давальницької сировини у регіоні.

Є.Пікуль зазначив, що триває реформування митної служби і з 1 липня відбудеться запуск Черкаської Митниці.

Сучасні експортні можливості для легкої промисловості

Тетяна Міськова – керівник  Офісу розвитку підприємництва та експорту при КМУ детально висвітила тематику просування експорту для підприємств легкої промисловості. Розповіла  про сучасний стан, проблеми і досвід, можливості, інструменти, навчання, новітні цифрові засоби, українські та міжнародні платформ для пошуку іноземних партнерів тощо. Ознайомила з успішними кейсами українських компаній та брендів у підкоренні зовнішніх ринків.

Детальна інформація  тут: https://ukrlegprom.org/ua/news/suchasni-eksportni-mozhlyvosti-dlya-legkoyi-promyslovosti/

Фактаж по кадровому забезпеченню від Черкаського ОЦЗ

Результатами багаторічної співпраці з роботодавцями регіону, які провадять свою діяльність у легкій промисловості, поділився очільник обласного центру зайнятості Григорій Дендемарченко під час виступу.

З його слів, у 2020 році та за 5 місяців 2021 року від роботодавців цієї галузі виробництва надійшло 658 вакансій. У переважній більшості це були пропозиції від виробників одягу та ткацького виробництва. Найактивніші серед них: ТОВ «Вайсе-стиль», ТОВ «Любава-Грація», ТОВ «Любава-стиль», Черкаська філія корпорації «Елтекс», ПП «Уманська швейна фабрика», ТОВ «Корсунь-Шевченківська швейна фабрика», ПрАТ «ЧШК» та ін.

За сприяння обласної служби зайнятості на заявлені вакансії працевлаштовані 387 безробітних громадян.

«Враховуючи гостру потребу працедавців у кваліфікованих кадрах, ми пропонуємо послуги з організації професійного навчання безробітних громадян. Навіть ті, кому не доводилося мати справу зі швейною технікою, але мали велике бажання зрозуміти тонкощі цього ремесла, успішно оволодівали необхідними знаннями та йшли працювати на підприємства.

Нині активно впроваджується дуальна форма навчання. Слухачі поєднують навчання у закладах освіти з практичною роботою на виробництві. Нещодавно таке навчання розпочала група з 15 черкащан на базі ДНЗ «Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів» на замовлення ТОВ «Еверс». Безробітні опановуватимуть професію швачки, після чого почнуть свою трудову діяльність на підприємстві. Зокрема, у 2020 році професійне навчання організовано для 93 безробітних осіб за затребуваними професіями легкої промисловості. У цьому році вже підготовлено 65 працівників для роботи у цій галузі», – зазначив Григорій Дендемарченко.

На підприємствах легкої промисловості завжди є потреба у робітничих кадрах. Їх дефіцит служба зайнятості пропонує скорочувати шляхом організації тимчасової зайнятості безробітних.

У цьому напрямку добре налагоджена співпраця з Чигиринською виробничо-торгівельною фірмою «Вікторія» та Уманськими взуттєвою та швейною фабриками. У 2020 році до громадських робіт та робіт тимчасового характеру залучено 330 осіб. В умовах карантину це було значною фінансовою підтримкою для тих, хто втратив постійну роботу та важливою допомогою для підприємств, які переорієнтували все, або частину свого виробництва на виготовлення засобів індивідуального захисту. З початку цього року вже 95 безробітних осіб долучилися до тимчасової зайнятості у цій галузі.

Довідково:

Географічна концентрація роботодавців легкої промисловості на Черкащині:

• м. Черкаси – найбільша (79 підприємств – 61% від загальної кількості);
• м. Умань та Уманська територіальна громада (14 – 11%);
• Чигиринська територіальна громада (8 – 6%);
• м. Сміла та Смілянський район (7 – 5,4%);
• Шполянська територіальна громада (7 – 5,4%).

Окремо Григорій Дендемарченко зупинився на фінансовій підтримці підприємств в умовах карантинних обмежень, зокрема наданні роботодавцям коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю.

Так, у 2020 році 23 працедавці підприємств легкої промисловості отримали кошти в сумі 1 687 815 грн. та виплатили їх понад 180 своїм працівникам. Також 48 фізичним особам-підприємцям виплачена така допомога у розмірі 339 792 грн.

Одноразову матеріальну допомогу отримали 8 підприємств легкої промисловості для 136 працівників на суму 450 506 грн.

«Звичайно, робимо все можливе, щоб роботодавці Черкащини розвивали бізнес та створювали робочі місця.

Нашим клієнтам пропонуємо скористатися такою послугою, як компенсація єдиного соціального внеску за працевлаштування безробітних на нові робочі місця.

Роботодавці, які скористалися цією державною програмою підтримки, вже оцінили її переваги. Оскільки, зекономлені кошти вони вклали у розвиток виробництва», – зазначив керівник обласної служби зайнятості.

До діалогу з бізнесом долучилися народні депутати України

Микола Задорожній, виступаючи, відзначив, що з осені 2019 познайомився та активно співпрацює з галузевою Асоціацією «Укрлегпром». За цей час ознайомився з актуальними проблемами галузі, відвідав декілька текстильних, швейних, взуттєвих підприємств у різних регіонах України, і пересвідчився, що галузь технологічна, має потенціал до зростання. За результатами зустрічей з керівниками підприємств та роботи з Асоціацією М.Задорожнім було ініційовано і разом з М.Дирдіним та іншими депутатами зареєстровано 28.11.2019 два галузевих законопроекти №2508 та №2509.

Один з них щодо уніфікації мит на текстильні матеріали (дещо видозмінений та доопрацьований КМУ для мінімізації втрат Бюджету) було прийнято 19.02.2021 як ЗУ1261-ІХ. Він набере чинності вже з 01 липня 2021 р., і сподіваємося, сприятиме мінімізації митних ризиків і втрат з митним оформленням тектильної сировини для виробництва продукції.

Чекаємо інформації від підприємств щодо впливу дії Закону на показники виробничої діяльності.

Щодо іншого проекту №2508, який передбачає внесення змін до Податкового Кодексу України на 10 років у частині встановлення «нуль» ПДВ на імпорт обладнання та реінвестицію податку на прибуток на розвиток підприємств (КВЕД 13-15), то тут не все просто, і швидше всього доцільно розділити проект на 2 окремі складові, – продовжив пан Микола.

Економічна ситуація непроста, тож буде досить складно знайти голоси у Верховній Раді у підтримку особливих умов з податку на прибуток для окремої галузі через значні втрати і дефіцит Бюджету.

Наразі, важливо зробити реальні кроки для доопрацювання і послідовного прийняття спочатку норми щодо ПДВ на обладнання, це має дати поштовх та мультиплікативний ефект для позитивного розвитку легкої промисловості, тоді матимемо більше вагомих аргументів у Раді для просування інших галузевих ініціатив, – підсумував М.Задорожній.

Звернувся до учасників Форуму і народний депутат Олег Арсенюк, та як представник Комітету Верховної Ради України з питань соцполітики та захисту прав ветеранів, загострив увагу на проблемі працевлаштування людей з інвалідністю, зокрема на підприємства легкої промисловості.

Держава збільшує соцпослуги для осіб з інвалідністю для їх стимулювання до участі у трудовому житті суспільства. Попри це, рівень працевлаштування низький. Адже навіть прийняті деякі законодавчі акти досі не створили реальні умови та стимули для зацікавлення як роботодавців, так і осіб з інвалідністю. Їх працевлаштування часто фіктивне і зводиться до зберігання трудової книжки на підприємстві, що дає змогу роботодавцю уникнути  штрафу, передбаченого Законом про виконання квот. (Згідно із ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»: норматив 4% – від середньооблікової чисельності штатних працівників, а для МП від 8 до 25 осіб – 1 робоче місце).

За інформацією Держказначейства у 2020 р. надходження до Фонду соцзахисту інвалідів становили 187,1 млн. грн., що може свідчити про небажання роботодавців брати на роботу осіб з інвалідністю, а сплата санкцій обирається ними як більш прийнятний варіант, ніж створення спеціальних умов праці для людини з особливими потребами. Нагальним є питання про встановлення загальної системи рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності.

Тож маємо спільно знайти вихід із ситуації, хотів би почути ваше бачення  та пропозиції роботодавців щодо реального працевлаштування людей з інвалідністю на підприємства легкої промисловості, – зауважив народний депутат.

 

Підсумки Бізнес-форуму

Олександр Скічко запропонував підприємцям допомогу в пошуку інвесторів і нових ринків збуту. А також додав, що готовий отримувати та реагувати на конкретні пропозиції і законодавчі ініціативи щодо стимулювання розвитку легкої промисловості.

«Першу ініціативу від легропромівців уже отримали. Вони наголошують на необхідності ухвалення Закону «Про Державний Прапор України», щоб уніфікувати колір, розмір і формат використання нашого стягу. Бо це – імідж держави. Питання особливо актуальне напередодні 30-річчя незалежності України. Звернення прямо на форумі передали присутнім нардепам», – сказав очільник області.

Результатом бізнес-форуму стали пропозиція про співпрацю Черкаської ОДА та Асоціації “Укрлегпром” для сприяння системного ефективного розвитку галузі у регіоні; окремі напрацювання пропозицій щодо продовження системного вирішення актуальних «ТОП-7 питань» легкої промисловості; а також можливість для людей, яких об’єднують спільні інтереси, обмінятися думками, пропозиціями, налагодити бізнес-зв’язки у форматі нетворкінгу.

(матеріал буде доповнено тематичними фото).