В умовах військового стану діяльність Національного банку України в сфері поточного валютного регулювання є досить динамічним та постійно піддається коригуванню.
Основним документом, який регулює цей та інші напрямки діяльності НБУ період правового режиму воєнного стану є постанова Правління НБУ від 24.02.2022р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Діючі строки та винятки
Пункт 14-2 даної постанови встановлює поточні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів які становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 р.
Також 14-3 даної постанови зазначає, що граничні строки розрахунків, зазначені в п.14-2 цієї постанови:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій – наразі це 400 000 грн.;
2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон про валюту) винятків та/або особливостей для окремих товарів та/або галузей економіки.
Про продовження валютних розрахунків
Механізм продовження граничних строків здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями передбачено:
- Постановою КМУ від 13.02.2019 № 104 «Про затвердження Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком»:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/104-2019-%D0%BF#Text.
- Наказом Мінекономіки від 27.02.2019р. № 329 «Про затвердження форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, та Інструкції щодо її заповнення, форми висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком»:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-19#Text.
Подати передбачену НПА заявку заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://my.gov.ua/info/service/2804/details?languageId=0.
Мінекономіки протягом 10 робочих днів розглядає подані документи та приймає рішення про видачу висновку або відмову у видачі такого висновку, зокрема, із застосуванням Єдиного державного порталу адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності), зазначеного у заяві на одержання висновку, протягом одного робочого дня з дня видачі висновку.
Електронне посилання на замовлення послуги: https://my.gov.ua/info/service/2804/details?languageId=0
Про завершення валютних розрахунків
Однією з основних причин порушень норм валютного нагляду в галузі легкої промисловості є неможливість завершити виконання договорів постачання контрагентам з підсанкційного списку.
З проблемою завершення та збільшення граничних строків розрахунків для виробничих підприємств Асоціація «Укрлегпром» звернулася до Мінекономіки.
Як повідомило міністерство, питання завершення валютного нагляду банками за дотримання резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів є виключно компетенцією Національного банку України.
Як відомо, Закон про валюту вводить поняття агентів валютного нагляду, зокрема НБУ здійснює нагляд за уповноваженими установами, а ДПС – за дотриманням резидентами і нерезидентами вимог валютного законодавства. В даному випадку НБУ діє як уповноважена державна установа при застосовані валютного законодавства та до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належить, зокрема, і видання актів щодо ведення валютних операцій відповідно до ст. 44 ЗУ «Про Національний банк України» (далі – Закон №679).
Відповідно до ст. 56 Закону №679 НБУ видає акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання. Ст. 13 Закону про валюту уповноважено встановлювати заходи захисту у вигляді граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та галузей економіки, а також мінімальні граничні суми, на які не поширюються граничні строки розрахунків.
З цього приводу НБУ прийнято низку постанов з питань заходів захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, порядку валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту-імпорту товарів, встановлення винятків тощо. Даними постановами керуються податкові органи для здійснення контрольно-перевірочних заходів
Згідно з пп.2 п.9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту-імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.02.2019р. №7 , банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента у банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 162 розділу IVцієї Інструкції.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону про валюту у разі якщо виконання договору, передбаченого ч. 2-3 цієї статті, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установлених згідно з ч.1 цієї статті, та нарахування пені відповідно до ч.5 цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється відразу після закінчення подібних обставин. Органами уповноваженим підтверджувати форс-мажорні обставини на території України є Торгово-промислова палата України або регіональні ТПП.
Тобто даним механізмом можуть скористатися підприємства, які мають незавершені експортні контракти.