Про державну підтримку легкої промисловості в Україні
Секторальний діалог G&B
21 лютого 2020 року у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики відбувся Круглий стіл на тему «Державна підтримка легкої промисловості в Україні», присвячений зокрема обговоренню галузевих законопроєктів №2508 та №2509 від 28.11.2019р., поданих народними депутатами Задорожнім М.М., Дирдіним М.Є., Васильєвим І.С., Пуртовою А.А.
Учасники круглого столу
Круглий стіл відбувся під головуванням Голови Комітету ВРУ Данила Гетманцева за ініціативою й участю народного депутата Миколи Задорожнього та президента-голови правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяни Ізовіт.
Президент Української Ради Моди та відомий дизайнер Андре Тан представив модну індустрію, а промислову галузеву спільноту на Круглому столі представили керівники провідних підприємств текстильного, швейного, трикотажного, взуттєвого, шкіряного виробництв: Концерн «Ярослав» О.Барсук, ТОВ «Т-Стиль» О.Червонюк, ТОВ «Таланлегпром» А.Лаврик, ТОВ «Олтекс» Г.Огаренко, ТОВ ЗВФ «Міда 1992», В.Гіба, ПрАТ «Санта-Україна» Є.Дирдін, ТОВ «Віді Ван» В.Родін, ТОВ «Возко» І.Кістечко, ТОВ УПК «Крок» Д.Блонський, та Асоціація «Укрлегпром» І.Науменко й А.Нестеренко.
Від владного блоку участь у заході взяли народні депутати України – М.Дирдін, О.Маріковський, І.Аллахвердієва, Я.Рущишин; представики ЦОВВ – Голова Державної митної служби М.Нефьодов, керівники структурних підрозділів Мінекономіки О.Жемойда, Мінфіну О.Москаленко, Державної податкової служби О.Задорожній, представники даного Комітету ВРУ та інші.
Початок заходу
Данило Гетманцев відкрив засідання Круглого столу, відзначивши, що це перша така зустріч із галузевим бізнесом легкої промисловості, і наразі, важливо зрозуміти, що влада може зробити для підтримки, оскільки за минулий рік маємо значний 10-відсотковий спад виробництва у даному промисловому секторі.
На порядку денному обговорення законопроектів, що мають на меті стимулювання інвестиційної привабливості галузі, вітчизняного виробництва та реалізації товарів легкої промисловості, зокрема:
№2508 «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання цифровізації та інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості»
№2509 «Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України» щодо оптимізації митних ставок ввізного мита на текстильні матеріали»
Основні питання порядку денного:
Про законопроєкти №2508 та №2509
Микола Задорожній – народний депутат та ініціатор законопроєктів
акцентував увагу учасників на їх суті та поінформував про наступне. В Україні на часі мобілізація внутрішніх і зовнішніх резервів для створення сприятливих умов та залучення інвестицій у потенційні сектори економіки. Зустрічі з галузевим бізнесом, профільною Асоціацією та поглиблення негативного тренду виробництва у легкій промисловості підтверджують невідкладність даних законопроектів.
Це першочергові кроки із системної підтримки держави для даної життєво важливої сфери людського буття. Адже, без тепла, одягу, взуття, безпеки, як і без їжі, – людина не може існувати. З іншого боку, це:
– галузь національної безпеки та обороноздатність країни (Армії);
– зайнятість населення (7% промислово-виробничого потенціалу, понад 133 тис. осіб, з них 3/4 – жінки) в усіх регіонах країни (у т.ч. невеликих містах, селах) – у малому і середньому бізнесі та у ФОПів;
– економічний драйвер держави – продукція присутня в усіх сферах людської життєдіяльності, а світовий попит щороку зростає на 4-5%.
Наявний резерв зростання СЕКТОРУ – у збільшенні вітчизняної продукції на внутрішньому ринку (у 3 рази) та нарощування експорту (удвічі).
Через багаторічні нерівні умови конкуренції на внутрішньому ринку ІНДУСТРІЯ потребує системної державної підтримки для забезпечення конкурентоспроможності через стимулювання інвестиційної привабливості для цифровізації, інноваційних перетворень із сучасними інтелектуальними (роботизованими, комп’ютеризованими, автоматизованими, креативними) робочими місцями, підвищення продуктивності праці, якості продукції, ефективності й екологізації – у виробництві текстилю, одягу, взуття, шкіряних виробів.
Це дасть можливість зберегти в державі найцінніше – людський капітал, зупинити трудову міграцію, залучити кадри, молодь і створити передумови для підвищення реальної заробітної плати.
Микола Задорожній наголосив, що
Проектом Закону України №2508 пропонується тимчасово, строком на 10 років, застосувати податковий стимул для галузі, а саме:
- Встановити нульову ставку зі сплати ПДВ на обладнання, що ввозиться в Україну для виробничих потреб підприємств легкої промисловості (КВЕД 13-15) (в Україні взагалі не виробляється обладнання 8444 – 8453 УКТ ЗЕД).
- Спрямувати кошти, вивільнені від оподаткування прибутку – на модернізацію, розбудову, цифровізацію та впровадження інновацій, пов’язаних з основною діяльністю.
Розрахункові втрати державного бюджету від впровадження обох заходів законопроекту становили б у 2018 р. – 546 млн.грн., а за оцінкою у 2019 р. – 308 млн.грн.
Однак, прийняття законопроекту не призведе до втрат Державного бюджету, адже сприятиме залученню інвестицій (внутрішніх і зовнішніх) на новітнє обладнання, цифровізацію технологічних виробничих процесів, впровадженню ощадливого виробництва, підвищенню його ефективності й конкурентоспроможності.
Навпаки, це можливість, навіть у короткі строки, забезпечити стабілізацію та відновлення показників галузевого розвитку, збереження кадрового потенціалу та виконання соцзобов’язань бізнесу.
Проектом Закону №2509 передбачено зміну пільгових ставок ввізного мита на 382 товарні підкатегорії в межах 50-59 гр. УКТ ЗЕД (переважно, зниження ставок мита або їх приведення до зв’язаних ставок СОТ в рамках товарних позицій 4-знаки).
Даний законопроект спрямований на удосконалення та спрощення митних процедур, наближення їх до підходів ЄС щодо встановлення однакового рівня пільгових ставок ввізного мита в межах товарних позицій (перші 4 знаки), уникнення зловживань з перекодифікацією, скорочення здійснення складних лабораторних досліджень та додаткових витрат бюджету і коштів підприємств тощо.
Слід розуміти, що сьогодні стабільна робота тисяч підприємств легкої промисловості, що виготовляють в Україні продукцію з високою доданою вартістю, – на 90 відсотків залежить від імпорту текстильних сировини і матеріалів. В Україні виробляється не більше 10-12% обсягу тканин від їх широкої потреби й асортименту, тому часто використовуються імпортні текстильні матеріали для виробництва конкурентоспроможної готової продукції.
Більшу половину вартості галузевого імпорту (55%) складають сировинні групи товарів: різноманітні волокна, пряжа, нитки, тканини, прикладні матеріали, що використовуються трикотажними, швейними, взуттєвими підприємствами для виробництва продукції кінцевого споживання. Водночас, левову частку (80%) експортного потенціалу легкої промисловості складають готові вироби: одяг – 45,9%, взуття – 15,7%, ковдри, пледи, білизна постільна і кухонна, штори – 10,6%, вироби зі шкіри та хутра – 6,5%.
За розрахунками Державної фіскальної служби України, зробленими на основі обсягів імпорту текстильних матеріалів у 2018 році та фактично сплачених сум ввізного мита, втрати надходжень по миту за рік внаслідок встановлення однакових пільгових ставок ввізного мита на однорідні текстильні матеріали орієнтовно можуть скласти 20 млн.грн., проте спрощення та прискорення процедури митного оформлення призведе до збільшення товарообігу, детінізації ринку текстильних матеріалів та компенсуватиме втрати надходжень митних платежів.
Проект №2509 отримав позитивну оцінку ключових органів влади (Мінекономіки, ДФСУ, Держмитслужби), як такий що сприятиме детінізації імпорту сировини, зменшенню корупційних ризиків та впливу «людського» фактору при митному оформленні, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на внутрішньому ринку, міжнародній інвестиційній привабливості галузі та нарощуванню експортного потенціалу.
Підсумовуючи, народний депутат наголосив, що обидва законопроекти №2508 та №2509 мають стратегічне значення для ефективного розвитку легкої промисловості, адже оптимізують витрати платників податків для їх кращого доступу до сировинних ресурсів при створенні в Україні продукції з високою доданою вартістю, впровадження технічних і технологічних інновацій для ефективного розвитку, збереження і створення нових робочих місць. Також це безперечно матиме позитивний вплив для кращого задоволення потреб: населення – у якісних товарах народного споживання, народного господарства – у виробах промислово-технічного призначення, професійного, корпоративного, спецодягу і взуття, засобів захисту, Збройних Сил України і силових структур – у речовому майні та форменому обмундируванні тощо.
У довгостроковій перспективі – це легалізація і створення до 200 тис. робочих місць, підвищення продуктивності праці у галузі – у 4 рази, зростання заробітної плати у виробництві текстильних матеріалів, одягу, взуття ˗ у 3-3,5 рази, збільшення щорічних відрахувань до соціальних фондів, збільшення якісних українських товарів на внутрішньому ринку та нарощування експорту.
Про реалії розвитку легкої промисловості
Тетяна Ізовіт – президент-голова правління Асоціації “Укрлегпром”
поінформувала про ситуацію у легкій промисловості. Тут криється і складна відповідь на просте запитання Д.Гетманцева: «Чому упало виробництво панчішок у 2019 р?».
В Україні працює понад 2,5 тис. підприємств, що спеціалізуються на текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри та взуття, – лише 12% із них – середні підприємства, 25% – малі, а решта – мікропідприємства.
Загалом на цих підприємствах – зайнято понад 90 000 осіб. Додатково, у ФОПів – ще 42 000 працівників. Підприємства галузі є в усіх регіонах України.
Обладнання для виробництва продукції легпрому в Україні взагалі не виробляється, а відсутність доступних кредитів для виробників + ПДВ на обладнання, – не дає можливостей для швидкого переоснащення та оновлення ресурсів. А наша галузь – це модна індустрія де технології змінюються відповідно до трендів, тенденцій та пори року! І така галузь-єдина!!
Натомість, імпорт галузевих товарів агресивно зростає та перевищує експорт вже у майже 3 рази!
Так, за 2019 рік: імпортовано галузевої продукції на 3,2 млрд. $ (+17,6%), а експортовано – на 1,2 млрд.$ (- 3% проти 2018 р.)
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України досягло 10,7 млрд.$, і лише по нашій галузі – 1,945 млрд.$, а це – майже 5-та частина!
В той же час стрімко зростає імпорт готової продукції, яка може бути виготовлена в Україні: імпорт одягу збільшився у 1,5 раза! Взуття та іграшки – на 30%!
А падіння виробництва склало 10%! І це – після позитивного тренду відновлення 2016-2018 років – як виробництва, так і експорту, у надзвичайно складних умовах!
Внутрішній ринок України перенасичений продукцією «секонд-хенд», контрафактом та контрабандою, які мають преференції у вигляді торгівлі без обліку та контролю, і як результат – присутність нашого виробника на внутрішньому ринку не перевищує 15%!
«Враховуючи досвід візитів та участь у провідних міжнародних виставках і галузевих форумах у Китаї, Іспанії, Німеччині тощо, – я можу заявити про світову тенденцію, а це – першочергове використання потенціалу національного виробника для потреб внутрішнього ринку країни (це – і Китай, і США, і Європейський Союз)» – зазначила Т.Ізовіт
Разом з тим, у країнах-лідерах текстильної та взуттєвої промисловості є постійна державна підтримка. Наприклад, усім відомі Китай, Туреччина, Білорусь.
Асоціація «Укрлегпром» разом з підприємствами постійно співпрацює з Урядами у всі часи, але залежність вектору діяльності від частої зміни влади зводить нанівець усі починання. Наприклад:
- Відомий «Чернівецький експеримент» для легкої промисловості 1997 року у вигляді єдиного податку від обороту – був успішним, але не був продовжений.
- В 2011 році була запроваджена пільга з податку на прибуток для підприємств легкої промисловості строком на 10 років. Але вже в 2015 році – була відмінена.
- У 2018 році за нашою ініціативою була прийнята норма по розстроченню сплати ПДВ на імпорт обладнання, і навіть вона вже не діє з 2020 р.
Таким чином, отримуємо тимчасові явища часткової підтримки, а в цей час молодь та працівники – мігрують.
Щоразу при кожній зміні влади починається нова епопея у боротьбі за існування нашої галузі.
Вдумайтесь! Протягом 2019 року втрачено вже 10 тис. працівників!
В таких умовах неможливо спланувати виробничу стратегію та ефективно працювати.
Непрогнозована валютна політика минулого року спрацювала суто на банківську систему, але для промисловості – це диверсія! Наприклад, виробники, які спеціалізуються на виготовленні одягу та взуття для міжнародних брендів (тобто – експортери послуг) понесли величезні збитки та втрату робочих місць. Відповідно – втратила економіка та держава в цілому.
Тож, прийняття зазначених законопроектів у довгостроковій перспективі, окрім зростання продуктивності праці, нарощування виробництва, сприятиме детінізації ринку праці та збільшенню присутності вітчизняної продукції на внутрішньому ринку, легалізації і створенню до 200 тис. робочих місць, та збільшенню щорічних відрахувань до соціальних фондів до 36 млрд.грн.
Доповідачка, додатково прокоментувала проект №2509 стосовно висновку та зауважень Мінекономіки, зазначивши, що наведена у законопроекті позиція стосовно пільгових ставок мит на текстильні матеріали 50-59 груп УКТ ЗЕД, є узгодженою галузевою позицією. Вона неодноразово обговорювалася на засіданнях правління Асоціації та погоджувалася з виробниками по кожній змінній позиції, інформація оприлюднювалася на сайті Укрлепрому та галузевих бізнес-заходах для широкого загалу. Це задокументовано протокольними рішеннями засідань Асоціації «Укрлегпром», доведено до відома ДФСУ та при потребі інформація може бути надана і на запит для Мінекономіки.
Наразі галузева бізнес-спільнота самотужки без жодної державної допомоги та преференцій долає безліч зовнішніх та внутрішніх викликів, намагається зберегти кадри та впроваджувати інновації (у складні 2014-2018 рр. ввезено обладнання на 255 млн.дол.), освоювати випуск нових видів продукції, у т.ч. для якісного забезпечення Збройних Сил України.
Т.Ізовіт звернулась до представників влади з пропозицією підтримати законопроекти №2508 та №2509, бо це стратегічно правильне та довгострокове рішення для збереження й розвитку легкої промисловості України.
Про модну індустрію України
Президент Української Ради Моди та відомий дизайнер Андре Тан
розповів, що в Україні багато молодих і талановитих дизайнерів, деякі з них – добре відомі і цікаві світу моди. Україна вражає світ своїм дизайном, однак українські дизайнери потребують підтримки на рівні держави.
«Вважаю, що Україна має фінансово підтримувати молодих дизайнерів, як наприклад в Білорусі: допомога участі та організації виставок за кордоном. Вже зараз Україна випускає більш якісну продукцію. Вийшли із ситуації, що в нас більш дешевша робоча сила».
А.Тан зазначив, що галузевій промисловості – промисловому базису модної індустрії – також потрібна державна підтримка, якісні законопроекти з метою кращого спрощеного доступу до сировини, обладнання, впровадження технологій та захист внутрішнього ринку готової продукції.
Наприклад, що зробила Туреччина аби досягти світового лідерства у текстильній галузі? За 30 років турецька легка промисловість пройшла шлях від сировинної галузі переробки з низькою доданою вартістю – до одного зі світових флагманів з постачання модного одягу, взуття й текстилю. Аби досягти таких показників, у 80-х роках Уряд Туреччини зробив ставку на легку промисловість як одну з пріоритетних.
Завдяки підтримці й протекціоністській політиці держави, лише за постачанням одягу Туреччина сьогодні займає 6-те місце в світі та 3-тє ˗ в Європі. У галузі працює близько 40 тисяч підприємств, на яких зайнято за різними джерелами від 750 тисяч до 1,9 млн. працівників. Одяг, після автомобільної техніки, посідає друге місце у структурі експорту країни з часткою 9,4% від загального. Таке зростання відбулось завдяки пільговому оподаткуванню підприємств, створенню індустріальних галузевих центрів з необхідною інфраструктурою, державному фінансуванню участі турецьких компаній в ключових іноземних виставках (у т.ч. в Україні), цільовому залученню потенційних закордонних оптових байєрів текстилю, одягу та взуття на промислові виставкові заходи у Туреччині, зокрема, компенсації витрат учасникам на авіапереліт, проживання, трансфер тощо.
Здійснюючи технічне оснащення та модернізацію, турецькі компанії також мають конкурентні переваги, бо ПДВ на обладнання у них дорівнює нулю.
Дискусійне обговорення законопроектів та актуальних проблем галузі
Олександр Маріковський – народний депутат
Підтримав необхідність дієвої та системної державної підтримки для сектора легкої промисловості, в якому більшість підприємств МСБ. Необхідно якнайшвидше синхронізувати дії податкових та митних служб для створення оптимальних та привабливих умов для ведення бізнесу. Звернув увагу на практику підтримки та пріоритетність текстильної галузі в інших країнах, зокрема, у Туреччині, Білорусі.
Озвучив застереження стосовно укладення Угоди про ЗВТ з Туреччиною в частині вільного безмитного доступу готових галузевих товарів легкої промисловості (одяг, взуття, килими, домашній текстиль тощо) на внутрішній ринок, які можуть виготовлятися. Такий крок може знищити національного виробника.
Народний депутат висловився у підтримку запропонованих законопроектів, адже їх запровадження матиме значний позитивний ефект як для розвитку галузі, так і економіки держави.
Олександр Жемойда – директор департаменту Мінекономіки
Запевнив, що Угода про ЗВТ з Туреччиною буде підписана лише у випадку, коли це буде вигідно Україні.
Щодо законопроекту №2509, Мінекономіки зроблено аналіз імпорту та виробництва текстильних матеріалів 50-59 гр. і визначено, що виробництво по певних позиціях є, але воно має незначні обсяги та вузький асортимент і не взмозі задовольнити потреби виробників готової продукції. Динамка імпорту даної продукції за останні роки – позитивна, що дасть можливість покрити втрати митих платежів при зменшенні ставок, та одночасному зростанні виробництва готової продукції з даної сировини, при сплаті ПДВ на створену додану вартість. Крім того, за географічною структурою майже половина імпорту зазначених товарів завозиться за нульовою ставкою мита, з країн ЄС, ЄАВТ та інших, з якими Україна має ЗВТ.
Тож Мінекономіки підтримано законопроект №2509 за умови врахування зауважень щодо вилучення деяких товарних підкатегорій 56 та 58 груп (зокрема, фетрів, шпагатів, мотузок, ниток гумових, тканин ворсових) для підтримки національних виробників та зменшення суми втрат митних платежів.
Олександр Москаленко – директор департаменту Мінфіну
Міністерством фінансів на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 19.12.2019 №45080/1/1-19 опрацьовано проєкт Закону України №2509 та за даними митної статистики, з урахуванням обсягів імпорту товарів у 2016-2019 роках (50-59 гр. УЕТ ЗЕД) і фактично сплачених сум ввізного мита, орієнтовно визначено річну суму втрат митних платежів внаслідок зменшення мит. Це приблизно 240 млн.грн. Підвищення мит по окремих видах продукції оцінено 0,6 млн.грн. додаткових бюджетних надходжень.
Рішення щодо доцільності зниження імпортних мит належить до компетенції Мінекономіки через аналіз його впливу на національних виробників. Тому Мінфіном проєкт не підтримано.
Коментар народного депутата Миколи Задорожнього
Напередодні, мною було поставлено запитання Міністру фінасів О.Маркаровій та направлено відповідні депутатські запити до Мінфіну, державних митної та податкової служб щодо уточнення та достовірності даних стосовно можливих втрат бюджету при зміні пільгових ставок мита на текстиль, тому що у процесі опрацювання проєкту Закону органами влади, з’явилися різні висновки щодо бюджетних втрат по №2509 з цифрами не 20 млн.грн. (як заявлялося ДФСУ спочатку), а від 40 до 240 млн.грн.
Ярослав Рущишин – народний депутат
Повідомив, що згідно з його дослідженнями 90% швейних підприємств «заточені» на роботу за давальницькою схемою з іноземнимизамовниками відомих брендів та висловив думку про близьку безперспективність такого бізнесу, якщо не зміняться умови його ведення. Україна не конкурентна по ціні послуг з азійськими підприємствами, зазначив народний депутат, що раніше був керівникам одного з львівських швейних підприємств, спеціалізованого на роботі за давальницькою схемою з брендами Zara, Newlook та іншими.
Коментар Укрлегпрому
Статистика відображає дані про виробництво, а сьогодні це, передусім, експортери зі значною часткою «давальців», які працюють прозоро та офіційно. Натомість, запровадження з 1998 року в країні подвійної системи оподаткування, сприяло створенню і розвитку галузевого малого бізнесу, але і «тіньовому» виробництву, що, як правило, не відображено у статистиці.
Слід відзначити, що малі та середні підприємства (а це тисячі суб’єктів господарювання та працівників) – це гнучкі виробництва, які працюють переважно на внутрішній ринок, постійно вдосконалюються, розвивають власні торгові марки і намагаються вийти на зовнішні ринки з чистим експортом!
Тому ні в якому разі не можна виключати «скритий» потенціал таких підприємств та робити галузеву ставку лише на «давальців»! Навпаки, потрібно створити такі умови гри на ринку, аби МСБ було вигідно працювати прозоро.
До речі, прийняття законопроектів №2508 та №2509, окрім іншого, – це ще й можливість та додатковий стимул «грати на рівних», механізм легалізації виробництва, зайнятих, імпорту текстильної сировини «по білому»!
Довідково: Як відомо, давальницька модель виробництва з’явилися в Україні у 90-ті роки з Незалежністю України. У 1989-1990 роках легка промисловість Української РСР (10% ВВП) була технічно переоснащена новітнім на той час обладнанням, мала висококваліфіковані кадри (750 тис.працівників) та сучасні технології, дешеву сировину для переробки (власна шкіра, вовна, хутро, а також шовк і бавовна – з союзних республік Середньої Азії), 250 млн. осіб сталого споживчого ринку та планового промислового. В Україні (як і в Росії та Білорусі) були зосереджені потужні багатотисячні текстильні комбінати та великі швейні і взуттєві підприємства.
Руйнація планової економіки СРСР, втрата багаторічних господарських зв’язків, традиційних ринків збуту, повна відсутність досвіду роботи у конкурентних ринкових умовах – однією з перших кинули українську легку промисловість у непрогнозований вир перехідної економіки з гіперінфляцією, приватизацією, обмеженням експорту та відкриттям власного ринку, передусім для китайського ширпотребу тощо.
В такій ситуації давальницька схема роботи з іноземними замовниками – це була можливість зберегти технологічні швейні, трикотажні, взуттєві виробництва, кадровий потенціал, завантажити неповороткі великі виробничі потужності, постійно здійснювати технічне переоснащення, навчитися працювати та випускати конкурентну продукцію згідно зі світовими стандартами. І тут вдалося зберегти далеко не всі підприємства, а лише ті, що мали талановитий менеджмент, швидко вчилися і пристосовувалися до нових умов.
На жаль, текстильні комбінати-гіганти через відсутність дешевої первинної сировини було майже повністю втрачено. Їх відновлення потребує багатомільярдних фінансових витрат.
На світовому ринку галузеві конкурентні переваги мають країни з власною сировиною, дешевими й багатомільйонними трудовими ресурсами, потужними державним протекціонізмом – Китай, Туреччина, Пакистан, Індія, Узбекистан тощо. Однак, і тут Україна має свої переваги у роботі з іноземними брендами – це якість, європейські умови праці, досвід багаторічних партнерських відносин тощо.
Ганна Огаренко – віце-президент Асоціації «Укрлегпром» за напрямом «Швейне виробництво» та директор ТОВ «Олтекс»
Прокоментувала запитання Д.Гетманцева «Чому білоруси більш успішні, ніж ми у легкій промисловості?». Білорусь на державному рівні приділяє значну увагу легкій промисловості. Вони, на відміну від України, зберегли потужні текстильні комбінати та ще й здійснили сотні мільйонів євро держінвестицій для їх переоснащення. Так, мінський «Камволь» сьогодні практично витіснив наш чернігівський «Чексіл» з ринку вовняних тканин через їх якість, сучасну різноманітність. Багато замовників надають перевагу білоруським тканинам наряду з італійськими.
Тому українські виробники, для відновлення конкурентоспроможності також вкрай потребують системної держпідтримки, а наразі, першочергові кроки для держави – це прийняття Законів №2508 та №2509!
Для нас, виробників, – це стимул і краща можливість здійснювати технічне оновлення, підвищити продуктивність праці та заробітну плату наших працівників, розвивати власні торгові марки для внутрішнього ринку та експорту! Уніфікація мит на текстильні матеріали – це спрощення (і, сподіваємось, здешевлення) митних процедур, зменшення впливу «людського фактора», та краще забезпечення сировиною для виробництва конкурентоспроможної готової продукції!
Олег Червонюк – власник ТОВ «Т-Стиль»
Звернувся до влади із запитанням-пропозицією: «Хто в Україні на державному рівні відповідає за розвиток легкої промисловості? Навіть сьогодні, у цій залі ми спостерігаємо «передачу пасів» між представниками різних органів влади, які відповідальні за певні вузькі запитання. Наприклад, ЗВТ з Туреччиною чи адміністрування податку на прибуток або ПДВ. Однак, немає відповідальної особи, яка комплексно відповідає за ситуацію у галузі на державному рівні!
Так ми не маємо сьогодні ні галузевого Міністерства, та можливо воно і не потрібно! Але немає навіть галузевого департаменту чи відділу у Мінекономіки! На нашу думку, це має бути щонайменше заступник Міністра! Ми маємо активну і дієву галузеву Асоціацію «Укрлегпром», яка вже 20 років постійно намагається відстоювати легку промисловість в органах влади! Однак, вона обмежена у ресурсах (людських та фінансових) та не має жодної державної підтримки! Ми знаємо, що коли виникають галузеві питання (від медичних масок, речового забезпечення Збройних Сил, експортних торгових місій чи стратегії галузевого розвитку) Міністерства відразу звертаються до Асоціації! Тому держава мала б підтримати Асоціацію!
До речі, така практика, наприклад в успішних у галузевому розрізі Білорусі та Узбекистані. Там подібні Асоціації мають державне фінансування та розгалужену кадрову організаційну структуру за напрямами та підгалузями.
Андрій Лаврик – віце-президент Асоціації «Укрлегпром» за напрямом «Взуттєве виробництво» та генеральний директор ТОВ «Таланлегпром»
Подякував народним обранцям за зустріч з бізнесом, увагу до сектору, та наголосив, що напрацьовані законопроєкти №2508 та №2509 сьогодні вкрай необхідні легкій промисловості для стабілізації та відновлення обсягів виробництва!
Раніше для легкої промисловості зі сплати податку на прибуток діяла пільга, запроваджена на 10 років. Однак, діяла вона лище у 2011-2015 рр. «Та навіть це стало можливістю, наприклад, для нашого підприємства здійснити капіталоємне технічне переоснащення для виробництва взуття зовсім іншого високого рівня якості», – відмітив А.Лаврик. Для бюджету це були несуттєві кошти, а для галузі та підприємств, що цим скористалися, – можливість піднятися на новий щабель розвитку та здобути конкурентні переваги.
Тож у нинішній, кризовій для галузі ситуації, невідкладне прийняття зазначених законопроектів – можливість відновити позитивний тренд та у недалекій перспективі не втратити, а збільшити доходну частину бюджету.
Якщо ж нічого не змінювати, держава не піде назустріч бізнесу, то при заданих умовах – будуть лише втрати!
Коментар Олексія Задорожнього з Державної податкової служби
Пільга зі сплати податку на прибуток, дійсно діяла для легкої промисловості (тоді КВЕД 17-19), проте за 2011-2015 роки нею мало користувались – загалом лише 190 підприємств, якими було освоєно 250 млн.грн. Змінено перелік кодів КВЕД. Має бути збалансований зважений підхід щодо впровадження податкових стимулів та результатів їх дії для галузі, а це по функціоналу – у повноваженнях Мінекономіки.
Коментар Тетяни Ізовіт – Асоціація “Укрлегпром”
На жаль, багато галузевих підприємств, які не є учасниками Укрлегпрому, через неволодіння достовірною інформацією, не змогли скористатися пільгою. Оскільки, чиновники на місцях не вірно трактували дану норму, зазначаючи, що підприємство не підходить під визначені критерії. Однак, для легкої промисловості, пільга з податку на прибуток було прописана окремо у Перехідних положеннях ПКУ.
Натомість, для тих хто взяв кредити на розвиток підприємства, розраховуючи на 10-річний термін дії Закону, – передчасна відміна даної норми, різкий обвал курсу валют тощо – призвели до чергової втрати довіри бізнесу до держави та погіршення галузевих показників.
Коментар працівника Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики
Відбулось зближення податкового та бухгалтерського обліків, тому необхідно доопрацювати проект №2508 на предмет механізму його застосування.
Максим Дирдін – народний депутат
Висловився щодо підтримки та необхідності невідкладного прийняття законопроектів №2508 та №2509, як таких, що сприятимуть розвитку підприємств легкої промисловості, стимулюванню залучення інвестицій на технічне оновлення для власних виробничих потреб, сприятимуть підвищенню продуктивності праці та заробітної плати працівників, легалізації та створенню нових робочих місць.
Олександр Барсук – віце-президент Асоціації «Укрлегпром» за напрямом «Текстильне виробництво» та засновник і директор ПП Концерн «Ярослав»
Підтримав необхідність невідкладного прийняття законопроектів №2508 та №2509, які сприятимуть стабілізації та розвитку галузі. «Тоді ми можемо щонайменше обіцяти – не скорочувати працівників», – запевнив Барсук.
Максим Нефьодов – Голова Держмитслужби
Відзначив, що відомство підтримує законопроект №2509 щодо оптимізації мит на текстильні матеріали, і сподівається, що його впровадження спростить та удосконалить митні процедури, бо тут дійсно надзвичайне розмаїття продукції, яку складно розрізнити без спеціальних досліджень.
Стосовно різкого зростання галузевого імпорту, то ця ситуація, скоріше вказує на покращення роботи митниці у виявленні «сірого» імпорту та контрабанди. Тут, дійсно, маємо та постійно працюємо над виявленням безлічі різних випадків від провозу значних партій товару для «нібито» власного користування, або нового «брендового» одягу від видом «секонд-хенду» тощо. Мінсоцполітики, також зі свого боку зайнялись удосконаленням контролю за ввезенням та безоплатним розподілом «гуманітарної допомоги» благодійними організаціями, які часто потім продаються на ринку.
«Ми постійно співпрацюємо з Асоціацією «Укрлегпром», досить часто зустрічаємося з представниками галузевого бізнесу для відпрацювання критеріїв «ризиків», маємо «гарячу лінію» та намагаємося оперативно реагувати на проблемні ситуації з розмитненням. Під час взаємодії з бізнесом завжди знаходимо адекватний компроміс. Готові і надалі до конструктивної співпраці з бізнесом для удосконалення митних сервісів» – зазначив М.Нефьодов.
Підсумки
Підбиваючи підсумки засідання Круглого столу, Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев відзначив конструктивний діалог з галузевим бізнесом та готовність до його продовження. Швидше за все, тут потрібно розділити №2509 та №2508. Оскільки перший законопроект – уже практично погоджений відомствами. Стосовно 2508: «Нам подобається ідея щодо стимулювання технічного переоснащення, можливо розглянути і реінвестування від податку на прибуток у розвиток власного виробництва. Ми готові у робочому порядку попрацювати з редакцією законопроекту», – зазначив Д.Гетманцев
Також запропонував спільно з галузевою Асоціацією «Укрлегпром» розробити план заходів, які необхідні для відновлення виробництва галузевого виробництва. Відзначив: «Необхідно врахувати всі обсяги виробництва, які будуть узгодженні по кожному підприємству. Також пільги з ввезення ПДВ на обладнання, або пільги на реінвестицію прибутку в обладнання. Маємо детально прописати цей план. Після цього організовуємо зустріч з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофієм Миловановим, щоб погодити цей план. Після цього доопрацьовуємо запропоновані законопроекти та виносимо їх в зал на голосування. У нас є всі шанси, щоб легка промисловість України стала однією з передових сфер економіки країни», – підкреслив Гетманцев.
Матеріали підготовлено Виконавчою дирекцією Асоціації “Укрлегпром”
P.S.
Асоціація “Укрлегпром” висловлює особливу вдячність народному депутату Миколі Задорожньому за ініціативи у проведенні Круглого столу, організацію сеторальної зустрічі з народними депутатами, представниками влади та просування галузевих законопроєктів!
Вдячні всім народним депутатам та представникам органів влади за увагу до легкої промисловості, конструктивний діалог та участь у роботі Круглого столу.
Також сердечно дякуємо Правлінню, Учасникам Укрлегпрому та Андре Тану за небайдужість, відстоювання галузевих інтересів та знайдену можливість у п’ятницю ввечері приїхати з Рівного, Запоріжжя, Вознесенська, Житомира, Первомайська та Києва:) для особистої участі у роботі Круглого столу!