Як відомо, у зв’язку з серією атак рф по енергетичній системі України, національною енергетичною компанією «Укренерго» введено графік постійних та аварійних відключень споживачів від мережі для загальної стабілізації роботи системи.

Оскільки робота більшості підприємств галузі переведена на воєнне спрямування, що передбачає постійний виробничий цикл – виконання держконтрактів із забезпечення Збройних Сил України та інших силових формувань речовим майном, виробництво на замовлення підприємств критичної інфраструктури, забезпечення населення та виконання міжнародних зобов’язань, все частіше приймаються рішення про переведення роботи в нічний час для уникнення розривів ланцюгів постачання та стабілізації виробничого процесу.

У зв’язку з цим Асоцація «Укрлегпром» звернулася до Державної служби з питань праці щодо особливостей та умов здійснення переведення та організації роботи підприємств у нічний час під час дії правового режиму воєнного стану.

Департамент з питань праці Держпраці розглянув лист Асоціації та повідомляє наступне.

Про загальну організацію праці.

Особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану визначаються Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон).

Відповідно до статті 3 Закону у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Статтею 6 Закону встановлено, що п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем. Таким чином, у разі зміни режиму роботи роботодавець встановлює новий режим роботи (час початку і закінчення роботи, тривалість роботи, вихідні дні тощо), оформлює таке рішення наказом, який доводиться до відома всіх працівників, яких він стосується, до дати запровадження таких змін.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КЗпП України, якщо колишні істотні умови праці (зокрема, режим роботи) не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП України із виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Особливості робочого часу та відпочинку.

При розробці графіків роботи працівників необхідно враховувати, що тривалість робочого часу працівників, не зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності 2 населення тощо), становить 40 годин на тиждень. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота, та неповнолітні.

Також у період дії воєнного стану норми частин першої і другої статті 54 КЗпП України щодо скорочення тривалості роботи в нічний час на одну годину не застосовуються.

Оплата праці та організація позмінної роботи.

Відповідно до статті 108 КЗпП України робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому роботодавцем. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.

У разі запровадження роботи змінами тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.

Про облік робочого часу.

Роботи понад встановлену тривалість робочого дня вважаються надурочними. Відповідно до статті 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години.

Відповідно до статті 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися 3 протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Оплата праці у випадку застосування підсумованого обліку робочого часу проводиться на загальних підставах відповідно до статті 94 КЗпП України за фактично виконану роботу (фактично відпрацьований час). При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі статтею 106 КЗпП України. Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно табелю обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

Також Держпраці анонсовано у разі необхідності надання більш практичних порад  організувати проведення практичного вебінару для спеціалістів підприємств легкої промисловості з питань, віднесених до повноважень Держпраці в фоматі «питання-відповідь».

Асоціація «Укрлегпром» рекомендує взяти до уваги рекомендації Держпраці під час організації роботи у нічний час для уникнення подальших непорозумінь та порушень.