Офіційне звернення Асоціації “Укрлегпром” до Головного редактора газети “Вести” Оксани Омельченко

Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром», що вже впродовж 17 років представляє та захищає інтереси вітчизняних виробників, звертається до Вас на вимогу ряду підприємств галузі у зв’язку з виходом у газеті «ВЕСТИ» 8.11.2017 року статті «Совсем не ProZorro. Чьи фирмы выигрывают в Украине тендеры на миллионы» (автори М. Петик, Є. Іванова), в якій подано завідомо брехливу і недостовірну інформацію, що дискредитує постачальників речового майна для силових відомств в очах суспільства.

По-перше, про ТОВ «Трініті» подана відверта брехня ще й приправлена «політичним соусом» з неоднозначними натяками на кримську реєстрацію засновника компанії.

Цитата: «Судя по материалам дела, Минобороны закупало форму у компаний по завышенным ценам. В частности, когда СБУ попросила в качестве эксперимента выполнить для них такой же заказ, то эти же компании предложили цены на 70% ниже. То есть если брюки обошлись Минобороны в 839 грн., то СБУ — в 251 грн. Как выяснили «Вести», основательницей компании «Трініті» (о ней, в том числе, и идет речь) является Валентина Гаврилова, зарегистрированная в Крыму, в Севастополе».

За інформацією «з перших вуст» від керівника ТОВ «Трініті», про яке згадується на початку статті, дано підтвердження, що компанія ніколи не приймала участь у тендерах Служби безпеки України, не пропонувала жодної продукції по будь-якій ціні. Це легко перевірити на сайті «ProZorro».

ТОВ «Трініті» спеціалізується на виготовленні широкого асортименту форменого, професійного, корпоративного, спецодягу для силових відомств та різних галузей народного господарства. Підприємство зареєстроване у Києві з 2000 року. До 2015 року основне швейне виробництво було розміщено у м. Севастополі, Україна! Після анексії та окупації території Криму підприємство втратило всі свої виробничі потужності, обладнання. Завдяки підтримці програми вимушених переселенців під егідою ПРООН і власним титанічним зусиллям керівництва компанії у січні 2016 року було відкрито виробництво у м. Києві. При цьому воно виготовляє продукцію з високою доданою вартістю для потреб внутрішнього ринку (у т.ч. Збройних Сил України), забезпечує заробітною платою і соцвиплатами 80 працюючих, наповнює український бюджет!

А щодо кримської реєстрації конкретної людини В. Гаврилової – тут доречними будуть слова В. Симоненка: «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину».

По-друге, щодо висловленого у статті твердження про завищення та різниці у цінах на формений одяг для Міноборони та інших силових структур, слід відмітити наступне.

Як відомо, ціна – комплексна економічна категорія, на формування якої впливає ряд різних чинників ринкового середовища. Ціноутворення на речмайно для силових відомств відрізняється через абсолютно різні заявлені Замовником ТУ (технічні умови), вимоги, кількість лабораторних досліджень, обсяги партії, умови постачання продукції тощо. Вимоги до форменого забезпечення бійця в окопі та військовослужбовця в кабінеті абсолютно різні!

Щодо собівартості виготовлення одягу (у статті, наприклад, брюки за 251 чи 839 грн., зимова куртка за 1740 грн.), то фахівці засвідчать, що калькуляція одиниці продукції включає витрати: на матеріали (тканина основна, підкладка, прокладка, утеплювач, приклад – ґудзики, тасьма, фіксатори, шнури, нитки, блискавка, «липучка» тощо), на паливо і енергію для технологічних процесів, на оплату праці і соціальні відрахування основних і допоміжних працівників, на підготовку і освоєння виробництва, експлуатацію виробничих машин і обладнання, цехові, загальновиробничі витрати, втрати від браку, логістику, інші виробничі витрати, а також суттєво залежить від витрат на лабораторні дослідження для підтвердження якості виробу та дотримання усіх його фізико-механічних показників. Кожне міністерство має право на розробку та затвердження власних ТУ на вироби (які можуть кардинально відрізнятися один від одного та не є обов’язковими для всіх відомств), свої власні інструкції щодо здійснення контролю якості та приймання товару, що в рази може збільшити кінцеву собівартість одиниці виробу.

Наприклад, однаковий, на перший погляд, виріб (згадані брюки) може мати різну ціну через надання тканині додаткових властивостей (водо-, масло-, крово- та брудостійкість, антимікробність, незминаючість, стійкість до високих температур і вогню, захист від хімічних реагентів тощо) відповідно до унікальних вимог експлуатації та бажання Замовника.

З огляду на складові ціни, компанії, що виходять на конкурс з цінами, нижче ринкових або собівартості, – або хочуть зірвати проведення торгів (цьому є безліч практичних свідчень), або виготовлятимуть продукцію, що не відповідає вимогам Замовника. Таким чином, робити висновки про ціну у кожному конкретному випадку мають фахові експерти, а якщо є корупційні ризики – то відповідні органи.

По-третє, щодо тенденції про виграші тендерів на постачання речового майна одними і тими ж компаніями. За прозорих і рівних конкурентних умов – це нормальна світова практика.

Як показав досвід матеріального забезпечення наших ЗСУ до 2014 року, відсутність системних напрацювань і зв’язків між виробниками і замовниками у даній сфері, забезпечення армії по залишковому принципу і орієнтування на мінімальну вартість речмайна – пряма загроза обороноздатності країни.

Асоціація «Укрлегпром» разом з учасниками з січня 2015 року активно співпрацює з силовими відомствами для виправлення такої ситуації. Нещодавно (27 жовтня 2017 р.) Укрлегпромом за підтримки КМУ і ТПП було проведено науково-практичну конференцію «Інноваційні технології у виробництві: військове обмундирування, спецодяг, засоби захисту». Метою заходу було ознайомлення потенційних замовників речового майна та одягу спецпризначення про впровадження нових технологій і потенційні можливості вітчизняних виробників, поглиблення взаємовигідної співпраці, обмін міжнародним досвідом, науковими розробками та результатами їх впроваджень, обговорення потреб та проблемних питань здійснення закупівель у колі заінтересованих експертів, науковців, провідних підприємств у даному сегменті.

Конференція викликала широкий інтерес серед виробників і потенційних споживачів даного виду продукції, що засвідчила кількість учасників – близько 160 осіб. У роботі конференції взяли участь представники Мінекономрозвитку, Міноборони, МВС, Нацгвардії, Нацполіції, ДНДІ МВС, ДСНС, Держприкордонслужби, СБУ, РНБО, Мінінфраструктури, Укрзалізниці, Державіаслужби, Укрпошти, Укртрансбезпеки, ГУ військових прокуратур, Держспецзв’язку, Держрезерву, УкрДНДІ «Ресурс» Держрезерву, Держпраці України, Київського метрополітену, ДКВС Мінюсту, ДФС, Мінрегіонбуду, Міненерго, КМДА, ДТЕК, МАУ, «Укргазвидобування», ДП «УкрНДНЦ», науковці Інституту луб’яних культур НААНУ (м.Глухів), Київського національного університету технологій та дизайну, Херсонського національного технічного університету, Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва, експерти ТППУ, GPA in UA, а також близько 80 представників виробничих підприємств і постачальників даних видів продукції.

На жаль, крім «Урядового Кур’єра», попри інформаційні анонси та запрошення, у ЗМІ дана подія інтересу не викликала. Це не дивно, бо там не було «смажених фактів», а лише – професійна достовірна інформація про еволюцію розвитку галузі, впроваджені інновації, успіхи і здобутки українських виробників легкої промисловості.

Декілька цифр: Незважаючи на кризові явища в економіці 2013-2015 років, капітальні інвестиції у підприємства легкої промисловості, починаючи з 2013 р. щороку збільшуються. Так, у 2015 році підприємствами було освоєно близько 1 млрд.грн., у 2016 – 1,7 млрд.грн., а за І півріччя 2017 року – близько 700 млн.грн. капітальних інвестицій, що на 10% більше порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Лише у 2016 р. введено в експлуатацію понад 100 тисяч одиниць нового виробничого обладнання. У 5 разів збільшилося впровадження потужностей для переробки текстильних матеріалів, у 2 рази – обладнання для волого-теплової обробки й оздоблювальних процесів, ткацького, шкіряного, взуттєвого та швейного виробництв.

Завдяки цьому у 2016-2017 рр. легка промисловість розвивається з позитивними темпами виробництва. За 9 міс.2017 обсяги виробництва зросли на 7,2%, експортний потенціал збільшився на 10%.

Натомість, на конференції були згадані кореспондентами у статті «ВЕСТЕЙ»: керівники ТОВ «МІК», ТОВ «Олтекс», ТОВ «Тусмо», ТОВ «Трініті» та багатьох інших виробничих підприємств, які презентували потенційним замовникам свої можливості та здійснені удосконалення. Це дійсно підприємства, що мають необхідні виробничі потужності, сучасний парк спеціального автоматичного продуктивного обладнання, кваліфіковані трудові ресурси, інноваційні технології, досвід випуску високотехнологічної продукції та історію надійного партнерства, в т.ч. із зарубіжними замовниками. Тому часте фігурування їх серед переможців тендерних процедур не сумнівна випадковість, а швидше раціональна закономірність.

У погоні за викриттям корупційних схем слід ретельно перевіряти інформацію, що поширюється для широкого загалу. Вважаємо неприпустимим паплюжити ім’я виробничих підприємств, зокрема і постачальників речового майна, на яких працюють переважно мами, дружини, сестри бійців, які сьогодні захищають мир у наших оселях. Наші жінки, сидячи за швейною машинкою, щодня вкладають часточку душі, серця, сльози і молитву у кожен виріб. Якщо необґрунтованими нападками звідусіль будемо ганити українське на користь оманливої якості чи доступності імпорту, як думаєте, китайцям чи індійцям наша сорочка буде ближча до тіла?

З нашої практики 17-річної послідовної і багатовекторної діяльності, зазначимо, що журналісти провідних ЗМІ часто звертаються до Асоціації «Укрлегпром» як стосовно роз’яснення тенденцій, перспектив, проблемних питань розвитку галузі, так і уточнень щодо окремих виробничих підприємств. І Асоціація у межах компетенції завжди надає на запити об’єктивну фахову інформацію, зокрема раніше неодноразово надавалися відповідні коментарі і на звертання «ВЕСТЕЙ».

З огляду на викладене, Асоціація «Укрлегпром», представляючи інтереси національних виробників легкої промисловості, вимагає публічного вибачення та негайного спростування у ЗМІ неправдивих фактів, викладених у статті «Совсем не ProZorro. Чьи фирмы выигрывают в Украине тендеры на миллионы» щодо зазначених підприємств. У разі продовження застосування негативної практики розповсюдження недостовірної інформації щодо діяльності підприємств галузі, ними може бути використане право захисту ділової репутації в судовому порядку.

Президент-голова правління
Асоціації Укрлегпром,
Т.Л. Ізовіт