15 серпня 2019 р. у Федерації роботодавців України відбулась нарада з питань впровадження дуальної форми здобуття освіти за участі представників Міністерства освіти і науки України, підприємств, організацій роботодавців, галузевих асоціацій та провідних компаній, серед яких – «Укралізниця», «Укрлендфармінг», «Гідросила», «Миронівський хлібопродукт», Метінвест, ДТЕК, Асоціація «Укрлегпром», керівництво Директорату вищої освіти та освіти дорослих та представники Директорату професійної освіти МОНу.

Обговорення стосувалося проектів Положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової передвищої освіти, розроблених на виконання затвердженої Концепції з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, що була схвалена Розпорядженням КМУ від 19 вересня 2018 року № 660-р, та проекту 3-х-стороннього договору на підготовку кадрів між закладом освіти, суб’єктом господарювання та здобувачем освіти (Типовий договір про здобуття вищої, фахової перед вищої освіти за дуальною формою навчання).

Павло Штутман, Голова Кіровоградського обласного об’єднання організацій роботодавців, розповів про шлях Німеччини у сфері дуальної освіти та досвід співпраці в реалізації практичних кроків на підприємстві «Гідросила», де спільно з компанією «Ельворті – Червона зірка» здійснюється пілотний проект з дуальної вищої освіти,  та підкреслив: «Я кажу про машинобудування, але це поширюється практично на всі професії в тому числі і на легку промисловість. Ми конкуруємо на світовому ринку. У нас усі працівники повинні отримати високоякісну професійно-технічну підготовку. Так само як це робиться в Німеччині. Ми конкуруємо з ними, вони конкурують з нами. Поки що перемагають вони. Саме тому, наші працівники повинні як мінімум бути не гірші, а навіть кращі».

Говорили також про різницю між дуальною формою здобуття освіти та іншими формами професійної підготовки, про зміни законодавства, необхідні для зміцнення потенціалу дуальної форми освіти. «Експеримент із впровадження проектів дуальної освіти зараз відповість на багато питань. Наказ про його проведення дозволить розширити рамки, не порушуючи законодавство. В межах експерименту за перші півроку ми «виловимо» більшу частину проблем. В кінці року ми вже зможемо вийти на рамковий документ. Повинні бути різні моделі. Адже коли ми говоримо про економістів або про технічні професії – це дві великі різниці. Виробництво – це і технічні вимоги, стандарти і т.д. Якість у творчих професіях – це зовсім інше. Те ж саме з професійними стандартами.  Ми за те, щоб моделі і підходи були різні, тому що кожен для себе повинен максимально отримувати користь. Адже проблеми однакові, але підприємства – різні», – сказала Олена Колеснікова, виконавчий директор Федерації металургів України.

«Доцільно зараз, крім того, що проводити експеримент, все таки говорити про дуальну організацію освітнього процесу в рамках денної і мережевої форми»,- зазначив радник Голови ФРУ Володимир Ковтунець. Він також зазначив, що дві держави в Європі уже повноцінно реалізували дуальну освіту – Німеччина та Австрія, які у Європі мають найменший відсоток безробіття серед молоді. Особливістю дуальної форми освіти є те, що її здобувач не лише набуває унікальних компетенцій, які не можливо отримати ні в аудиторії, ні під час проходження практики, оскільки в даному випадку здобувач, на відміну від попередньої моделі, повністю несе відповідальність за свою роботу. Такий стан речей змінює рівень підготовки. І саме тому вищезгадані країни мають високий рівень працевлаштування (понад 60%) здобувачів дуальної освіти у компанії, де вони проходили навчання та залишаються там на тривалий проміжок часу.

Водночас, як зазначають учасники дискусії, дуальна форма здобуття освіти не є панацеєю, адже є більш глобальна проблема – забезпечення зв’язку освіти і ринку праці.

«Ми важко долаємо цю прірву, особливо у вищій освіті. Адже часто наші колеги–викладачі намагаються розказати все, що вони знають, не маючи уявлення про те, що потрібно на робочому місці. І тому в найкращих технічних університетах, студент, який вивчає комп’ютерні науки, з третього курсу не ходить на заняття. Бо він там нічого не отримує, бо його викладач, останню програму писав 20 років тому, коли робив свою дисертацію. Він іде, працює, і він набуває свою кваліфікацію. Тому цей місток треба долати», – наголосив Володимир Ковтунець.

Також роботодавці покладають великі надії на старт роботи Національного агентства кваліфікацій. Адже якщо впровадити якісні професійні стандарти та якісне оцінювання професійних кваліфікацій, система освіти буде орієнтуватися на потреби ринку праці.

Ізовіт Тетяна, президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром»  проінформувала про падіння виробництва у галузі протягом поточного року та  наголосила на деяких невирішених  проблемах у вищезазначених проектах, основними з яких є – тривалий термін здобуття освіти за робочими професіями, що робить випускника професійних навчальних закладів неконкурентними зі своїми однолітками-здобувачами середньої освіти,  та відсутність відповідного рівня відповідальності здобувача в пропонованому 3-х сторонньому договорі між здобувачем освіти, роботодавцем та закладом освіти.  Важливим також є питання підготовки в поточному році за кошти державного бюджету саме тих кадрів, що дійсно необхідні роботодавцям. Якщо не вирішити вищевказані питання, то освітяни продовжуватимуть готувати спеціалістів для іноземного роботодавця за український кошт.

В підтвердження даної тези, представник Директорату професійної освіти Мірошниченко Катерина повідомила про багаторазові запити від німецького посольства до МОНу щодо надання переліку закладів професійної освіти. Також пані Катерина проінформувала, що в поточному році отримано понад 800 заявок від роботодавців щодо участі у дуальній формі організації освіти, із них більше 100 – від роботодавців легкої промисловості.

За результатами засідання до проекту зазначених документів формуються пропозиції від роботодавців.

Матеріали підготовлено з використанням джерела:
http://fru.ua/ua/events/fru–events/dualna–osvita–tse–naikorotshyi–shliakh–vid–robotodavtsia–do–pratsivnyka