9 червня 2021 р. Президент-голова правління Асоціації “Укрлегпром” Тетяна Ізовіт поінформувала учасників черкаського Бізнес-форуму про можливості зростання для легкої промисловості та розвитку регіону, зробивши акцент на децентралізацію.
Стратегічна роль легкої промисловості
У своєму виступі, пані Тетяна звернула увагу представників влади та народних обранців на особливу роль Сектору, що працює для ЛЮДИНИ, забезпечуючи її красу та комфорт, побут і тепло, охорону праці та захист від уражень на виробництвах, безпеку та оборону. Це багатогалузевий комплекс, що виготовляє тканини та трикотаж, неткані матеріали та шкіру, галантерею та домашній текстиль, формений та спецодяг, військове обмундирування та ЗІЗ тощо.. А це – товари народного споживання, що задовольняють потреби споживачів, та забезпечують обороноздатність нашої держави.
До початку пандемії кількість працівників на галузевих підприємствах становила понад 130 тисяч працюючих, в тому числі у ФОПів – біля 42 тисяч. У Черкаському регіоні – майже 3,5 тисячі осіб, в т.ч. – 1,1 тис. зайнятих у фізичних осіб-підприємців.
Стан розвитку галузі
Нестабільна соціально-економічна ситуація 2019р., зумовила сповільнення виробничих темпів (-7,5% у 2019 та ще -6,1% у 2020 р до попередніх років), а коливання курсу валют негативно вплинуло на показники галузевого експорту (-2,3% у 2019 та -9% у 2020р.) До речі, понад 70% швейних та біля 30% взуттєвих підприємств виготовляють продукцію для відомих світових брендів – і це неабияк вдарило по ним.
COVID безперечно поглибив негативний вплив, та за 4 місяці 2021 року є позитивна динаміка в цілому 109% (хоча ці показники і до попереднього дуже кризового року, у квітні-травні 2020 р. – піковий спад через запровадження жорсткого карантину.)
Динаміка по Черкаському регіону
Регіон 5-й в Україні за обсягом капітальних інвестицій вкладених у легку промисловість у 2020 р. Черкаськими підприємствами торік реалізовано галузевої продукції на 1,23 млрд. грн., що становить 1,6% у загальній структурі промислової продукції регіону та 5,2% у структурі легкої промисловості України. Динаміка галузевого розвитку у 2013-2020 рр. була нерівномірною, однак за цей період обсяги виробництва зросли на 22%. За січень-квітень 2021 р. обсяг реалізованої продукції склав 550 млн.грн, або 1,7% у структурі промислової продукції області.
Вплив Covid-19 на розиток галузі
Черговим підтвердженням важливості легкої промисловості стала пандемія. З березня 2020 року Асоціація разом з Урядом визначили та реалізували необхідні кроки для забезпечення медиків засобами індивідуального захисту. В Асоціації був створений ОперШтаб, який працював 24/7 та надавав інформацію державним та регіональним структурам, місцевій владі, щодо можливостей забезпечення ЗІЗами. Комунікація з Урядом, ОДАми та підприємствами відбувалася в ручному та цілодобовому режимі.
У цей непростий час саме підприємства Черкащини відіграли важливу роль. Так, «Черкаський шовковий комбінат» упровадив у виробництво тканину з захисною мембраною, що забезпечує самий високий – 6-й клас захисту для медиків; у Черкасах запущено нове виробництво ЗІЗ – «Венето-Мед». І саме в Черкаській області, у Смілі , розташоване чи не єдине в Україні виробництво медичних масок ТМ СЛАВНА, за продукцією якого з початку світової пандемії «полювали» ведучі країни, включаючи Китай, Британію, інші….
І тому підприємства Асоціації домоглися від Уряду скасування пільг та відновлення сплати ПДВ та мит на імпортні ЗІЗ, приклали чимало зусиль для відновлення експорту засобів захисту.То ж безперечно – це є стратегічна галузь для Держави!
Що стримує розвиток галузі?
В першу чергу – КАДРИ – і сьогодні це може вирішуватись і на регіональному рівні.
«В державному бюджеті передбачено 2,0 млрд.грн. на підготовку кадрів, майже половину – забезпечують регіональні бюджети. Ми просимо ОДА в цьому важливому питанні надати підтримку», – звернулась Т.Ізовіт до О.Скічка.
Мало уваги приділяється і профорієнтації. Навела приклад: «Нещодавно була у Білій Церкві (разом з керівницею галузевого коледжу) у середній школі. Що почули від випускників 9-го класу?» За інформацією директора коледжу тільки 30 % випускників після 9-го класу бажають залишати школу, лише деякі учні знають підприємства свого міста; не знають, що практичні всі відомі міжнародні бренди відшиваються в Україні, мало знають українських виробників тощо. А сьогодні кожен керівник підприємства бореться за себе, готуючи кадри, «перехватуюючи» кадри …
Спікер поділилася гарним прикладом з підготовки кадрів на підприємствах. У 2018 р. у Чернігові Асоціація «Укрлегпром» спільно з ІТС провела міжнародний тренінг з підготовки тренерів-операторів для швейних підприємств з різних регіонів України і тепер – як результат – на базі цього підприємства («ТК-СТИЛЬ»), та іншого – роботодавці самі готують швачок за 2 місяці й відразу у себе ж працевлаштовують.
Вважаємо, що через регіональне замовлення мають витрачатися бюджетні кошти лише на затребувані спеціальності від роботодавців, у першу чергу – для промисловості! – наголосила Ізовіт. Асоціація організовує проведення практичних навчань для підприємств з міжнародними тренерами. І навіть у CОVID спільно з ІТС, було реалізовано серію онлайн–тренінгів та індивідуальних консультацій у рамках навчального проекту UKRLEGPROM: EDUCATIONAL SUMMER’2020.
То ж Асоціація “Укрлегпром” продовжує системно працювати над реалізацією заходів “кадрової стратегії” для галузі, анонсованої у 2018 р.
Продовжуємо “Промисловий діалог з владою та Урядом”
Для вирішення проблем розвитку легкої промисловості необхідна мобілізація ресурсів на усіх рівнях: від Президента, ВРУ, Губернатора – до місцевої влади.
З 2017 р. започаткувано «Промисловий діалог з Урядом», і саме з проблеми щодо сплати пайового внеску для промислових підприємств та її вирішення у м.Чернігові, а потім і у Хмельницькому, Львівському регіоні, – нарешті у 2020р. народними депутатами це питання вирішено вже на рівні Закону. Також Т.Ізовіт зазначила:
- прийнято Закон України про можливість 24-місячного розстрочення сплати ПДВ при ввезенні обладнання, причому не лише для легкої, а й для інших галузей економіки (ця норма діє і в поточному році);
- ініційовано та прийнято ряд дерегуляційних заходів у сфері охорони праці та спрощення ведення бізнесу для підприємств легкої промисловості;
- прийнято ЗУ щодо уніфікації митних ставок та текстильну сировину, що починає діяти вже з 01 липня – очікуємо щонайменше на спрощення. І дякуємо за підтримку депутатам , особливо – Миколі Задорожньому, Максиму Дирдіну, які сьогодні з нами на Форумі.
Очільниця Асоціації розповіла також про зустрічі Президента України з бізнесом у регіонах (Хмельницькому, Чернігові, Чернівцях, Луцьку, Ужгороді) та візити керівників держави (Голови ВРУ, Міністра оборони, інших) на галузеві підприємства, які щоразу здивовані рівнем технічного оснащення та якістю української продукції. Усюди керівники галузевих підприємств акцентували на зустрічах з владою визначені ТОП -7 першочергових кроків, які потрібно здійснити задля відновлення розвитку легкої промисловості.
Окремі рішення
Як уже зазначено вище, 19 лютого 2021 р. Верховною Радою України прийнято галузевий Закон України №1261-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІ Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на товари легкої промисловості», який набере чинності вже з 1 липня 2021 року та стосуватиметься усіх споживачів текстильних матеріалів 50-59 гр. УКТ ЗЕД (волокна, пряжа, нитки, тканини, матеріали). Це результат кількарічної кропіткої роботи (узгоджень, експертних розрахунків, аналітичних обґрунтувань, листів, зустрічей, просування проекту ЗУ тощо) Асоціації «Укрлегпром» спільно з підприємствами сектору та органами державної влади. Адже, для виробництва галузевих товарів використовуються матеріали з понад 1500 підкатегорій УКТ ЗЕД.
Також для вирішення ключової проблеми – детінізації та рівних умов на внутрішньому ринку на запит Мінекономіки і Мінфіну Асоціацією «Укрлегпром» було розроблено ґрунтовні пропозиції до переліків «текстилю», під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (відповідно до п.61 підрозділу 10 Розділу 20 Перехідних положень Закону України від 20.09.2020 р. №129-IX). Наші пропозиції було ураховано прийняттям постанови КМУ від 22.07.2020 №634, однак, як відомо, через суспільний супротив ФОПів + пандемію, реалізацію Закону України №129 «Про детінізацію…» поки відтерміновано до початку 2022 року.
Більше того, як виявилося, Постанову №634 скасованно рішенням Уряду у лютому 2021 року поки з невідомих нам причин. І це питання потребує прискіпливої уваги та нагального вирішення, оскільки, наразі відсутній механізм реалізації положень зазначеного вище Закону в сфері розрахунків торгівлі і послуг товарами легкої промисловості, зокрема імпорту та «секонд-хенду».
Національна символіка – міжнародна айдентика України
Наостанок, Тетяна Ізовіт звернула увагу керівника області О.Скічка та присутніх народних депутатів на важливість національної символіки, що ідентифікує Україну у світі та яку відтворює у виробах легка промисловість. Зокрема, відзначила необхідність привести у відповідність з чинним законодавством Національний стандарт України «Державний Прапор України» ДСТУ 4512:2006, адже саме тут, у Черкасах, збереглося унікальне підприємство «Черкаський шовковий комбінат», яке з початку Незалежності України спільно з НДІ текстильної промисловості здійснювало розробку технічних умов та було базовим для виготовлення Державного Прапора України. Звернулася з пропозицією до представників влади – ініціювати та спряти прийняттю Закону України про Державний Прапор України, особливо з огляду на наближення 30-тої річниці Незалежності України.
У підтверження цих слів Голова Правління ПрАТ “Черкаський шовковий комбінат” пані Ніла Мицик презентувала губернатору Черкащини Український Прапор, виготовлений з тканини комбінату із дотриманням усіх технічних вимог Держстандарту.
Презентація додається.
2 Изовит Черкаси УЛП 21 фін