Відповідно до інформації Держпраці України упродовж січня-жовтня 2017 року виявлено 1605 працівників, які були допущені до роботи без належного оформлення трудових відносин. Відповідно до ст.265КЗпП за кожного виявленого неоформленого працівника на роботодавця накладена штрафна санкція у сумі 96 тис. грн.
Також за вказаний період на 19 субʼєктів господарювання накладено штраф у сумі 320 тис. грн. (ст. 265 КЗпП) за недопущення інспекторів Держпраці на територію підприємства.
Приклади типових порушень законодавства про працю, які виявляються спеціалістами Держпраці на підприємствах під час перевірок:
- Неправильне нарахування індексації та несвоєчасне попередження працівника про зменшення окладу.
- Порушення порядку вивільнення працівників під час реорганізації чи ліквідації підприємства.
- Порушення умов строкового договору.
- Порушення порядку нарахування заробітної плати керівнику підприємства.
- Порушення тривалості роботи інваліда та дотримання нормативу з працевлаштування.
- Відсутність попередження працівника за два місяці про зміну розряду та розміру оплати праці.
- Порушення правил внутрішнього розпорядку або відсутність таких правил.
- Порушення строків виплати зарплати та авансових виплат. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність.
Як відомо, одним із пріоритетних завдань Держпраці є виявлення нелегальної зайнятості та боротьба з незадекларованою працею в Україні. Інспектори Держпраці та органів місцевого самоврядування відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295, здійснюють інспекційні відвідування роботодавців для перевірки дотримання ними трудового законодавства.
Наразі, законодавством передбачено 5 видів відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, фінансова та кримінальна. При цьому, такі види відповідальності будуть застосовуватися незалежно один від одного.
Тож варто пам’ятати, що саме на підставі результатів перевірки Держпраці посадових осіб підприємства може бути притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності, а саме підприємство – до фінансової відповідальності.
Дещо про дисциплінарну відповідальність.
Посадову особу, яка винна у порушенні трудового законодавства або оплати праці може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Згідно зі ст. 41 та ст.147КЗпП, видів дисциплінарної відповідальності є два – догана або звільнення.
Також у таких випадках на посадових осіб підприємств поширюється й матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків. Відповідно до ч1.ст.147-1 КЗпП, право застосування дисциплінарного стягнення, а отже, і догани, надається тому органові, якому надано право прийняття на роботу цього працівника. На підприємстві право прийняття та звільнення працівників надається керівникові відповідно до статуту підприємства та укладеного з ним трудового договору (контракту). А це означає, що керівник підприємства завжди має право застосовувати дисциплінарне стягнення до будь-якого працівника цього підприємства, який вчинив дисциплінарний проступок.
Працівника не можна притягнути до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, якщо:
- він діяв у стані крайньої необхідності;
- його дії віднесено до категорії нормального виробничо-господарського ризику, оскільки такі дії не є протиправними.
Але якщо внаслідок невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов’язків підприємство втратило можливість одержати заплановані прибутки, то такого працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності за вчинення відповідних винних і неправомірних діянь, що призвели до такої матеріальної шкоди. Хоча до матеріальної відповідальності за цю шкоду його не можна притягнути відповідно до ч.4ст.130КЗпП. Отже, до керівників підприємства, як до найманих працівників, дисциплінарну та матеріальну відповідальність має право застосовувати той орган, який відповідно до законодавства і статуту приймає керівника на роботу.
Дещо про адмінвідповідальність
До адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств, а також фізособ-підприємців, якщо вони є роботодавцями, може бути притягнуто на підставі ст.41КпАП. Адміністративна відповідальність накладається на підставі рішення суду на посадових осіб підприємства. Підставою для рішення суду є направлений в суд протокол постанови про накладання адмінштрафу, який виписує інспектор з органу Держпраці під час перевірки роботодавців.
Фінансова відповідальність
Також до підприємств або фізосіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, може застосовуватися відповідальність згідно зі ст.265 КЗпП у вигляді фінансової санкції (штрафу). Штраф нараховується за результатами перевірки органу Держпраці суб’єкта господарювання або роботодавця, якщо під час проведення такої перевірки встановлено ознаку порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення. Порядок проведення планових та позапланових перевірок органами Держпраці затверджено Наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. №390. На сьогодні всі питання накладання штрафів органами Держпраці розглядаються у Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013р. №509.
Слід звернути увагу, що в ст. 265 КЗпП не зазначено строкiв давностi для притягнення суб’єктiв господарювання до фінансової вiдповiдальностi.
Форму постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Держпраці затверджено Наказом Мінсоцполітики від 02.02.2016 р. №67.
Як відомо, зазначені санкції мають право застосовувати Голова Держпраці, його заступники, начальники управлінь та відділів Держпраці з заступниками, начальники територіальних органів Держпраці і їх заступники. Також слід пам’ятати, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.