15 березня 2017 р. у Посольстві Узбекистану в Україні відбувся Узбецько-Український форум, в якому взяли участь понад 50 представників зацікавлених текстильних, трикотажних, швейних підприємств обох країн, галузевих Асоціацій «Укрлегпром» та «Узбекенгилсаноат».
Учасників форуму особисто привітав Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Узбекистан в Україні Алішер Хабібуллаєвич Абдуалієв, який наголосив на необхідності більш ефективного взаємного використання промислового потенціалу та поглиблення давніх дружніх бізнес-відносин між країнами, зокрема у текстильній галузі. Відмітив, що нині Узбекистан – країна з економікою, яка динамічно розвивається, наслідує принципи розвитку міжнародного співробітництва, впровадження інноваційних інвестицій, новітніх технологій, вільних демократичних принципів, підвищення якості життя людей. Особливого значення Уряд Узбекистану приділяє розвитку промисловості, яка дає 34% ВВП, планується досягти 40% ВВП у 2030 р.
Стратегічне значення для держави має текстильна галузь, завдання якої створити в країні інноваційні підприємства для глибокої переробки 85% бавовни і створення текстильної продукції з високою доданою вартістю. За 25 років незалежності Узбекистану текстильниками освоєно 2,5 млрд.дол. інвестицій, здійснено технічне й технологічне оновлення основних фондів, досягнуто глибокої переробки бавовни з 7% обсягу у 1991 р. до 40% у 2016 р. Державна програма розвитку галузі на 2017-2019 рр. передбачає залучення ще 2,5 млрд.дол.США для збільшення обсягів виробництва у 2,7 раза, створення десятків тисяч робочих місць. Пан Посол побажав учасникам Форуму укладення довготривалих взаємовигідних контрактів та запевнив у наданні необхідної підтримки.
Почесний президент Української асоціації підприємств легкої промисловості В. А. Ізовіт подякувала узбецькій стороні за запрошення й організацію двосторонньої секторальної зустрічі на високому рівні для підприємців текстильної галузі. Україна має минулий позитивний досвід співпраці з країною, і сьогодні зацікавлена у співробітництві з Узбекистаном, що має бавовну – стратегічну сировину. Раніше українськими підприємствами перероблялося до 200 тис.т бавовни за рік, нині лише 4-5 тис. т. Незважаючи на значні втрати текстильного виробництва за часи незалежності, вітчизняна легка промисловість має потужності для виробництва тканин, трикотажних полотен, швейні і трикотажні підприємства, які виробляють якісну продукцію, що користується попитом і на зарубіжних ринках. Для України цінний досвід державної політики Республіки Узбекистан щодо підтримки і стратегії розвитку текстильної галузі.
Президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» Т. Л. Ізовіт підтвердила зацікавленість вітчизняних виробників у налагодженні прямих взаємовигідних стосунків з узбецькими текстильниками. Відзначила, що багатогалузевий комплекс української легкої промисловості – це понад 2,7 тисяч підприємств. У 2016 р. досягнуто приросту обсягів виробництва продукції на 2,2%, а експорту на 7% порівняно з 2015 р. Майже половина виробленої продукції галузі експортується, причому більше 80% до ЄС. Питома вага галузевої торгівлі з Узбекистаном нині незначна – лише 0,5%. Зовнішньоторговельний оборот скоротився з 20,8 у 2013 р. до 14,2 млн. дол. США у 2016 р. Експорт українських товарів за цей період скоротився утричі, імпорт узбецьких товарів зменшився на 20 відсотків та перевищує наш експорт у 7,5 разів. Україна експортує до Узбекистану переважно текстильні матеріали (59 гр. УКТ ЗЕД), вату, у незначних обсягах трикотажний одяг, взуття, постільну білизну, вироби зі шкіри. Натомість, основу узбецького імпорту складають бавовна, пряжа, бавовняні тканини – 72,2%, трикотажний одяг – 14%, трикотажні полотна – 7,6%, білизна постільна і кухонна – 3,4%. Узбецька продукція з бавовни у структурі українського імпорту загалом становить 6,1%, у т.ч. бавовна – 31,2%, пряжа бавовняна – 19,8%, різновиди тканин бавовняних від 1,1 до 3,7%.
Президент Укрлегпрому подякувала узбецькій стороні, підкреслила актуальність і важливість проведення заходу для розширення міждержавних стосунків, взаємного нарощування обсягів зовнішньої торгівлі товарами легкої промисловості. Акцентувала увагу на конкурентних перевагах двосторонньої кооперації з урахуванням дії Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і ратифікацію Угоди про ЗВТ з Канадою. Висловила побажання учасникам плідно використати майданчик форуму для налагодження бізнесових зв’язків.
Про перспективи розвитку текстильної промисловості Узбекистану, стратегію співробітництва з українськими партнерами, основні принципи роботи узбецької галузевої асоціації доповів Д. А. Рустамбеков – начальник управління моніторингу експорту продукції і координації діяльності зовнішньоторгових компаній Асоціації «Узбекенгилсаноат».
Узбецька галузева Асоціація є державною акціонерною компанією, що об’єднує 400 текстильних і трикотажних підприємств, з яких – 300 є експортерами текстильної продукції, 134 – підприємства з іноземним капіталом. «Узбекенгилсаноат» виступає майданчиком для діалогу між державою та бізнесом, акумулює пропозиції приватних виробничих підприємств стосовно вирішення проблемних питань, вироблення консолідованої позиції ефективного розвитку галузі та приймає участь у розробці державної стратегії промислового розвитку.
Текстильна промисловість є однією з пріоритетних галузей промисловості Узбекистану, має потужну державну підтримку. З метою створення в країні інноваційних конкурентоспроможних підприємств з виробництва високоякісних пряжі, тканин, трикотажу, готових швейних і трикотажних виробів законодавчо заборонено ввезення обладнання, що було у користуванні або введення обладнання старше 2 років. Іноземним інвесторам надаються податкові канікули на 7 років. Виробнику готової продукції надається 15% знижка на бавовняне волокно.
За І півріччя 2016 р. обсяги виробництва текстильної продукції склали 540 млн.дол.США, що на 18% більше, ніж за відповідний період попереднього року. Зокрема, вироблено бавовняних пряжі – 164,3 тис. т (117,2%) і тканин – 99,4 млн. м² (120,5%), нетканих матеріалів – 20,1 млн. м² (114,3%), вати – 15,2 тис.т (113,1%), ниток шовку-сирця – 615 т (114,9%), тканин шовкових – 1,0 млн. м² (118,2%), трикотажних виробів – 97,2 млн. шт. (120,4%), панчішно-шкарпеткових виробів – 23 млн. пар. (127,2%), швейних виробів в оптових цінах – на 5,4 млн. дол. США (120,5% до І півріччя 2015 р.).
Завдяки застосуванню комплексу преференційних заходів узбецька промисловість динамічно розвивається і зайняла вагоме місце у світовій текстильній галузі. Обсяг експорту зріс з 660 млн. дол. у 2011 р. до 1,1 млрд. дол.США у 2016 р. Продукція експортується до понад 50 країн світу, основні з яких – РФ (40% від загального обсягу експорту), Китай (24%), ЄС (12%), Туреччина, Бангладеш. Товарну структуру галузевого експорту складають: бавовняна пряжа – 58%, готовий одяг – 27%, бавовна – 7%, трикотажні полотна – 5,2%, шовкові тканини – 2,8%.
Очікується, що впровадження 132 інвестиційних проектів на суму 2,2 млрд. дол. згідно з Державною програмою розвитку на 2017-2019 роки призведе до зростання промислових потужностей Узбекистану з виробництва пряжі від 557 до 900 тис. т, тканин – від 485 до 1238 млн.м2, одягу – від 411 до 1062 млн. штук, панчішно-шкарпеткових виробів – від 85 до 291 млн. пар.
Узбецька сторона пропонує кооперацію та співробітництво у сфері переробки бавовни, виробництва пряжі, тканин, трикотажного полотен, готових швейних і трикотажних виробів. Серед конкурентних переваг текстильної галузі Узбекистану – історичний досвід та кваліфіковані кадри, відносно низька вартість сировинних та енергетичних ресурсів, обсяг внутрішнього ринку – 30 млн. осіб, обсяг ринку країн СНД – 300 млн. осіб., генеральна система пільг та преференцій.
У ході Форуму було відбулися В2В зустрічі між підприємцями обох країн. Було підписано Меморандум про співробітництво між Українською асоціацією підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» та Узбецькою асоціацією «Узбекенгилсаноат». Основною метою цього Меморандуму є поєднання зусиль у формуванні сприятливого середовища для розвитку партнерських відносин та кооперації українських і узбецьких виробників у сфері текстильної промисловості на внутрішніх ринках Сторін та забезпечення реалізації ефективної політики щодо просування товарів на світові ринки.