Асоціація «Укрлегпром»взяла участь у «Export Talks: Індія», організованому 18 липня 2017 року Офісом з просування експорту Мінекономрозвитку.

Ця подія була корисною для бізнесу зацікавленому у співпраці з індійськими партнерами в рамках підготовки торгової місії до Індії у вересні 2017 року за участю заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торгового представника Наталі Микольської та заступника Міністра агрополітики Ольги Трофімцевої.

Головні спікери заходу:

• Й.В. Манодж Кумар Бхарті, Надзвичайний та Повноважний Посол Індії в Україні;
• Дмитро Носов, керівник напрямку аналітики, Export Promotion Office;
• Євген Гарковенко, експорт-менеджер компанії “Biopharma”, експерт з індійського ринку.

Декілька цікавих і вражаючих фактів про Індію:

• найвищий у світі показник зростання ВВП – 7,6% за рік;
• 2-ге місце у світі за кількістю населення – понад 1,34 млрд.осіб;
• щорічний приріст населення – 22 млн.осіб (як одна Австралія або пів України);
• одна з наймолодших націй – середній вік близько 30 років;
• 22 офіційні мови (більше 350 мов);
• близько 50% населення (понад 650 млн. осіб) володіє англійською мовою;
• 7-ма країна у світі за площею, найвища гірська система, 7516 км берегової лінії;
• 3-тя найбільша у світі армія – 1,5 млн. осіб
• 6-те місце серед країн за обсягами українського експорту.

3 фактори, чому Індія має цікавити Україну (за переконаннями Посла Індії):

• 30% населення (375 млн. осіб) – люди, багатші, ніж у США та Європі.  Якщо лише 0,01% (37,5 тис.туристів) приїде в Україну і витратить тут лише по $1000, то це буде $37,5 млн.
• 65% населення (810 млн. осіб) – люди, молодші 35 років, яким цікаво навчання в Україні. Сьогодні це 8000 осіб і майже $400 млн. Дана цифра може бути збільшена у 4-5 разів.
• більшість населення – вегетаріанці, споживають 14 видів бобових (горох та інше), в яких є нагальна потреба. Лише у 2016 р. було імпортовано 500 тис. т гороху з Канади. А чому не з України?

Офісом з просування експорту Мінекономрозвитку також надано інформацію про Індійські ринки  збуту. Завантажити фактбук.

На думку Асоціації «Укрлегпром», для вітчизняних виробників легкої промисловості перспективи співробітництва з Індією не такі райдужні. Адже сальдо зовнішньої торгівлі товарами легкої промисловості між Україною та Індією має сталий негативний тренд, що посилюється. Імпорт перевищує експорт у десятки разів, зокрема у 2012 р. – у 12 разів, у 2013 – у 19, у 2014 – у 30, у 2015 р. – у 49, у 2016 р. – 83 разів.

Експорт товарів легкої промисловості України до Індії за останні п’ять років скоротився у 8 разів з майже $4 млн у 2012 р. до $501,1 тис у 2016 р. (або від 0,4% до 0,05% у загальній структурі галузевого експорту відповідно). Причому основу українського експорту до Індії складає шкіра дублена (гр. 4104 УКТЗЕД), тобто вивозиться сировина-напівфабрикат. Частка товарів цієї групи в обсязі експорту легкої промисловості до Індії становила у 2012 – 97%, в 2016 – 70,7%. У минулому році також експортувалися товари: гр. 42 (вироби зі шкіри) – 13,3%, гр. 63 (інші готові текстильні вироби) – 3,9% та гр. 59 (текстильні матеріали) – 11,2% у галузевій структурі експорту до Індії.

Індія замикає десятку ТОП-10 країн-імпортерів товарів легкої промисловості в Україну. Водночас, значимість товарів легкої промисловості у обсягах індійського імпорту в Україну постійно зростає. За 2012-2016 роки питома вага галузевих товарів у структурі індійського імпорту в Україну зросла з 4,8% у 2012 р. до 8,6% у 2016 р. Хоча частка індійських товарів у вартісній структурі загального імпорту легкої промисловості незначна (від 1,4 до 2,1%), однак щороку в Україну ввозиться товарів легкої промисловості приблизно на 40-50 млн. дол. США.

Слід відмітити, що готові товари легкої промисловості (гр. 61-64 УКТ ЗЕД), які можуть виготовлятися і в Україні, забезпечуючи робочі місця та надходження до бюджету, складають майже половину індійського галузевого імпорту (2012 р. – 46,5%, 2013 – 50%, 2014 – 49,4%, 2015 р. – 38,7%, 2016 – 38,5%).

У минулому році, зокрема, галузева структура імпорту індійських готових товарів виглядала так: одяг трикотажний (гр. 61 УКТЗЕД) – 9,5%, одяг текстильний (гр. 62) – 12,9%, ковдри, пледи, гардини, білизна постільна (гр. 63) – 5,6%, взуття (гр. 64) – 10,5%, вироби зі шкіри (гр. 42) – 3,5%; килими (гр. 57) – 1,9%. Також у 2016 р. в Україну ввозилися з Індії сировинні підкатегорії товарів, а саме: гр. 52 УКТЗЕД (бавовняні пряжа і тканини) – 23% у структурі галузевого імпорту, 54-55 гр. (пряжа, нитки, тканини синтетичні або штучні) – 23,4%; гр. 41 (шкури) – 5,7%.

Слід звернути увагу, що індійський імпорт – це частково товари виготовлені з найдешевших матеріалів, що мають низьку (або занижену) митну вартість. Причому до таких товарів не застосовується контроль перевірки якості та вимог безпеки, як до аналогів вітчизняного виробництва, що не можуть з ними конкурувати на внутрішньому ринку.