28 березня 2024 року відбулося засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану з фокусом на легку промисловість.
Захід проводився за ініціативою Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) спільно з Асоціацією «Укрлегпром».
Під час заходу було розглянуто галузеві складові формування політики зі стимулювання попиту на українські товари з огляду на 6-ти кратне перевищення обсягів імпорту над експортом товарів за підсумками 2023 року у цьому секторі економіки. Зокрема, йшлося про ефективність виконання Плану заходів з підтримки легкої промисловості України на 2022-2024 роки (розпорядження КМУ від 16.02.2022р. №169-р), розширення локалізації на галузеві товари, питання якісної верифікації постачальників у державних та публічних закупівлях, врахування потреб критичних спеціальностей при бронюванні працівників, навчання кадрів, можливості поширення галузевого досвіду про надання статусу Національного виробника.
У засіданні (офлайн та онлайн) взяли участь близько 150 учасників – запрошені представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, експертних і наукових установ, бізнес-об’єднань промисловців, підприємців, роботодавців, профспілок, заклалів освіти та підприємств легкої промисловості.
Серед них: Анатолій Кінах – Президент УСПП; Казімеж Марцінкевич – Прем’єр-міністр Польщі (2005-2006); Тетяна Ізовіт – Президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром»; Дмитро Наталуха – народний депутат, Гліб Каневський – директор департаменту політики держзакупівель Міністерства оборони України, Надія Бігун – заступниця Міністра економіки України; Діана Савчук – начвідділу категорійного менеджменту ДП «Державний оператор тилу»; Ганна Огаренко – директорка ТОВ «Олтекс»; Оксана Лаврик – комерційний директор ТОВ “Таланлегпром”, Наталія Романовська – директорка ПрАТ ЧШФ «Елегант»; Андрій Шевченко – директор ТОВ «В-Центр», Леонід Козаченко – керівник аграрного бізнес- обєднання, Ганна Щуцька – директорка Київського фахового коледжу прикладних наук та багато інших.
У своїх виступах А.Кінах окреслив загальну ситуацію в економіці та ключові виклики для України у реальному часі й перспективі, а Т.Ізовіт розповіла про легку промисловість та її розвиток у розрізі національного й експортних ринків.
Ситуація у виробничих галузях нестабільна. На фоні падіння промисловості в 2022 році – після початку повномасштабної війни рф проти України – на 37%, відновлення немає або воно незначне. Через дорогі фінансові ресурси і логістику, позицію деяких європейських країн, українські експортери втрачають прибутки і кадровий потенціал.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало біля 38 млрд доларів за минулий рік і ця негативна тенденція продовжується і в першому кварталі 2024-го.
На прикладі легкої промисловості, де ємність внутрішнього ринку 200 млрд. гривень, присутність імпорту – від 80 до 90%. Тобто Україна втрачає десятки мільярдів гривень на створення робочих місць не в себе, а за кордоном.
Учасники засідання підкреслили, що економічна платформа «Зроблено в Україні», запущена Указом Президента вже 2 місяці тому, та вимагає чіткої тактики і стратегії для її наповнення.
Вона є на часі, адже підвищення стійкості і самодостатності економіки є питанням національної безпеки. Є ризики зменшення обсягів і затримок зовнішньої фінансової допомоги, зокрема, більше півроку Конгрес США не може проголосувати виділення пакету підтримки України на 60 млрд. дол.
Прийняті раніше в ЄС рішення про передачу відсотків від прибутків із арештованого майна рф на потреби оборони України вступили в силу в лютому 2024, отже, кілька мільярдів накопичених відсотків за 2022-2023 залишаться на рахунках євробондів.
Особливо масштабна реалізація ідеї #Зроблено_в_Україні актуальна для забезпення Збройних Сил України, зокрема форменим одягом та взуттям, текстильними виробами, іншими предметами речового майна та індивідуального спорядження, асортиментна лінійка котрих майже повністю може вироблятися національними виробниками.
До того ж, у воєнний час це значний сегмент внутрішнього ринку для виробників легкої промисловості, можливість зберегти зайнятість, у т.ч. жінок, та завантажити виробничі потужності у різних регіонах України, впроваджувати технічні інновації та здійснювати наповнення Держбюджету, зокрема і для оборонних потреб.
“У 2023 році підприємства легкої промисловості відновили нарощування інвестицій в обладнання – понад 62 млн.дол.США або 156% до 2022 р., (у 2021 р. – 73,5 млн.дол.США) та сплатили до Бюджету понад 3,7 млрд.грн податків, що у півтора раза більше проти 2022 та в 1,8 раза більше, ніж у 2021 році”, – акцентувала Т.Ізовіт.
Керівники підприємств легкої промисловості Г.Огаренко, О.Лаврик, А.Шевченко та Н.Романовська на прикладах підприємств та власному досвіді роботи й участі у державних і публічних закупівлях висвітлили ключові проблемні питання роботи із замовниками, зокрема силових відомств, підкреслили важливість верифікації дійсно національних виробників, котрі мають виробничі потужності, кваліфікований персонал та спеціальне обладнання для створення продукції з високою доданою вартістю в Україні, а не фактично підміни понять через участь у тендерах “українських прокладок”, які потім постачають з Туреччини, Китаю тощо, вимиваючи кошти з країни.
Представники силових відомств, у свою чергу засвідчили про зацікавленість та готовність співпрацювати з українськими виробниками та погодились, що найближчим часом слід провести тристоронню робочу галузеву зустріч за участю представників Міноборони, Держоператора Тилу та підприємств легкої промисловості й обговорити нюанси процедурних питань речового забезпечення ЗСУ та перспектив сталої взаємодії.
Почути з “перших вуст ” та переглянути запис засідання можна за посиланням: https://youtu.be/MPTPvUAfynQ
Відтак, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану проводитиме аудит та надаватиме пропозиції по пріоритетних галузях економіки.
За результатами засідання було прийнято рішення Засідання Антикризового штабу ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ: ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ.
Рішення УЛП проект -зроблено в Україні фін
Загалом серед першочергових кроків – подальше розширення доступу виробників до публічних закупівель, політика локалізації, імпортозаміщення (там, де це обґрунтовано), збільшення масштабів кредитування і т.д.
Більше фото тут. Дивитись фото.