03 червня 2022 року за ініціативою Асоціації «Укрлегпролм» та підтримки Чернігівської обласної військової адміністрації під головуванням В’ячеслава Чауса відбулась галузева нарада у форматі «Укрлегпром: Промисловий діалог із владою» з обговорення актуальних питань та перспектив відновлення легкої промисловості Чернігівщини – Північного форпосту модної індустрії.

Учасники заходу

Захід відбувся у змішаному форматі за модерації президента-голови правління Укрлегпрому Тетяни Ізовіт. На запрошення Асоціації та ОВА у заході особисто взяли участь керівники численних підприємств легкої промисловості та освітніх закладів регіону: ПрАТ ЧШФ «ЕЛЕГАНТ», ВП «ТК-СТИЛЬ» ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ», ТОВ «ТД «ФЕЛІКС», ПрАТ «СІВЕРТЕКС», ТОВ «КОЛЛАР КОМПАНІ», ТМ DIVINE, ТОВ «ПІВНІЧНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА», ТОВ «ЧЕРНІГІВВОВНА-ПЛЮС», ТОВ «ФОРВАРД ТЕКС», ПП «ВІК НАТ», ПрАТ ВПТХВ «ЯРОСЛАВНА», ТОВ «ІТАЛТЕКС МЕРІНО» ДПТНЗ ЧВПУ побутового обслуговування та інші. Онлайн до заходу долучилися керівники ПрАТ ЧВФ «БЕРЕГИНЯ», ПрАТ «ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА», ТМ RICCA SPOSA, ТОВ «ІНСАЙТ+» та ін.

До галузевого діалогу з бізнесом долучилися керівники центральних, регіональних і місцевих органів влади та бізнес-об’єднань: Мінекономіки, Мінсоцполітики, Державного центру зайнятості, Експортно-кредитного агентства, ГУ ДПС Чернігівської області та Чернігівської митниці, регіональної ТПП та міський голова Чернігова.

Вступне слово

Начальник ОВА В.Чаус відкрив засідання, зазначивши, що зустріч відбувається завдяки стійкості та мужності наших захисників, яким вдалося звільнити регіон від окупантів, хоча загроза поки зберігається, повітряні тривоги тривають…

Зі слів очільника області до війни легка промисловість Чернігівщини – це:

50 підприємств (без ФОП), 4 тисячі робочих місць, 5 місце за обсягами реалізованої продукції в області та 4% частка – в обсягах галузі в країні.

Тепер маємо пошкоджені і фактично зруйновані підприємства; дуже складну логістику і зірвані строки договорів.

То ж владі спільно з бізнесом, слід об’єднати зусилля для відновлення регіону, передусім основних мереж, комунікацій, логістичних шляхів для забезпечення першочергових життєвих потреб населення та можливостей працювати бізнесу.

«Без підтримки органів центральної влади та галузевої асоціації відновитися буде неможливо. Тож стукаємо в усі двері», – наголосив В.Чаус.

https://www.facebook.com/groups/1594280750862529/posts/3000736923550231

Стан легкої промисловості Чернігівщини

Президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт, у своєму виступі звернула увагу на динаміку розвитку останніх років, ключові проблеми сектору та кроках для відновлення потенціалу легкої промисловості області.

На довоєнний час Чернігівщина стала одним із хабів легкої промисловості та об’єднала виробників взуття, текстилю та швейні підприємства різного спрямування.

Невипадково у 2017 р. Асоціація провела тут Всеукраїнський галузевий форум «Укрлегпром: Промисловий діалог з Урядом» за участю Прем’єр-міністра України і членів Уряду. Це сприяло посиленню регіональних коопераційних зв’язків з іншими підприємствами України та прийняттю ряду рішень на місцевому й урядовому рівнях для розвитку сектору. Зокрема, відміна пайового внеску для виробництв у м.Чернігові стала прикладом для інших міст і регіонів, а згодом було прийнята Верховною Радою України на законодавчому рівні. За ініціативою Укрлегпрому також було прийнято розстрочення сплати ПДВ на імпорт обладнання, причому не лише для галузі, а для всієї промисловості, і ця норма була пролонгована та діє досі з 2018 року, що дозволяє вивільнити значні обігові кошти.

З 2016 року підприємства легкої промисловості Чернігівської області відновили позитивну динаміку розвитку. Так, індекс обсягів виробництва у текстильній промисловості, виробництві одягу, шкіри та виробів з них становив: у 2013 р. – 95,7%, 2014 – 88%, 2015 – 84,7%, 2016 – 117,8%, 2017 – 101,8%, 2018 – 106,5%, 2019 – 82,2%, 2020 -76,5%, 2021 році – 83,1% до попереднього року. Нерівномірна динаміка розвитку зумовлена внутрішніми та зовнішніми чинниками: нерівні умовами конкуренції на ринку, непрогнозоване коливання валютного курсу для значної кількості експортоорієнтованих підприємств, ковідні обмеження тощо.

Частка легкої промисловості в обсягах реалізованої промислової продукції області досягала 3,4% або майже 1,5 млрд.грн. Вклад Чернігівщини у галузеву продукцію України складає до 5 відсотків.

Більшість підприємств регіону є експортоорієнтованими та виконують замовлення для багатьох всесвітньовідомих замовників.

Так, у 2021р. регіональний експорт текстилю, шкіри та взуття зріс на 17,5% (до 2020 р.) та склав майже 77 млн.дол.США або 6,5% у товарній структурі експорту з Чернігівщини. Також в 1,8 раза збільшився експорт іграшок та досяг 8,6 млн.дол.США (0,7% експортного потенціалу регіону). Ключові групи галузевого експорту: текстиль – 47,4% (у т.ч. вата, неткані матеріали – 35%, одяг –9,5%), взуття – 46,5%, шкіра та вироби з неї – 6,1%.

У зовнішній торгівлі галузевими товарами Чернігівщина – експортоорієнтований регіон, маємо позитивне сальдо, що нетрадиційно для легкої промисловості, де імпорт загалом майже втричі більше експорту.

На жаль, Чернігівщина опинилася першою на шляху військової агресії та зазнала значних людських та інфраструктурних втрат. Великої шкоди та руйнації зазнали і окремі наші підприємства легкої промисловості.

Легка промисловість в умовах воєнного стану виконує особливу стратегічну роль у забезпеченні речовим майном ЗСУ та населення товарами і робочими місцями. Деякі підприємства здійснюють виконання державних та комунальних замовлень для потреб силових відомств, промислових підприємств, інфраструктурних об’єктів.

З перших днів війни Асоціація разом з Мінекономіки було скоординовано організацію роботи щодо:

1/ виявлення можливостей підприємств для відповідного задоволення потреб номенклатури Міноборони;

2/ забезпечення кодів критичного імпорту сировини, текстильних і хімматеріалів, комплектуючих, обладнання для безперебійної роботи підприємств та запобігання імпорту готової продукції, яка може виготовлятися в Україні;

3/ ВРУ прийнято закон про тимчасове скасування сплати ПДВ та мит на імпорт, і це потребує змін. Наразі, вже є проект ЗУ №7418, чекаємо на прийняття рішення та відновлення відповідних митних надходжень.

Основна діяльність Асоціації була і є спрямована на консультування та моніторинг подій, інформації щодо стану підприємств,законодавчих змін, оперативних взаємодій з ЦОВВ з вирішення проблемних питань, Зрозуміло, що нині дана інформація надається підприємствам адресно, а на сайті www.ukrlegprom.org розміщено урядові рішення та офіційна інформація.

Модератор запропонувала обговорити напрацьовані Асоціацією пропозиції щодо перспектив відновлення галузевого потенціалу регіону, наведені нижче.

G2B: Панельна дискусія

У дискусії щодо механізмів державної підтримки відновлення та розвитку легкої промисловості онлайн взяли участь представники держінституцій:

Денис Кудін – перший заступник Міністра економіки, який окреслив три основні напрямки роботи Мінекономіки на даному етапі – відновлення робочих місць, стимулювання повернення спеціалістів, що виїхали закордон та створення нових робочих місць. Для цього треба виконати основну державну задачу, яка полягає у поверненні біженців до 1 вересня. Для цього зараз впроваджуються нові економічні преференції та стимули державної підтримки для бізнесу: покращення доступності кредитних інструментів для відновлення або придбання приміщень по типу «5-7-9», але без необхідності мати заставне майно, тобто буде збільшення державних гарантій у кредитних портфелях, створення спеціальних лізингових програм для придбання обладнання, виплати роботодавцям за працевлаштування ТВПО, часткова компенсація ЄСВ, залучення інвесторів нерезидентів тощо. Разом з тим, Денис Кудін зазначив, що співпраця з Асоціацією «Укрлегпром» продовжується по раніше затвердженому плану відродження галузі та прокоментував стан угоди про ЗВТ з Туреччиною – наразі призупинено процес ратифікації на невизначений термін.

Руслан Гашев – в.о.Голови правління Експортно-кредитного агентства поінформував про можливості підтримати експортерів, зокрема допомоги з отриманням кредитів в українських банках (подібно до «Програми 5-7-9») для виходу на нові ринки та експорту готових одягу і взуття (гр. 61, 62, 64 УКТ ЗЕД) через забезпечення страхування 85% вартості експортного контракту; підтримати експорт на умовах відстрочки/розстрочки через страхування ЕКА неплатежів за контрактом; запропонувати банку покрити ризик неповернення кредиту страхуванням в ЕКА; допомогти експортерам з вичерпною інформацією про ЗЕД, кредитні договори, фінансову звітність сторін (експортера, імпортера, банку, позичальника тошо).

Євген Котик – перший заступник Міністра соціальної політики зазначив, що зараз формат роботи міністерства – це надання економічних стимулів для населення, звернув увагу на діючі державні програми соціальної підтримки громадян України, найманих працівників або ФОП, за яких сплачено ЄСВ, додаткові виплати внутрішньо-переміщеним особам та їх дітям, ряд рішень про організацію трудових відносин. Також Євген Котик підтримав ініціативу Асоціації «Укрлегпром», щодо використання спеціального рахунку відповідно до постанови КМУ №220 від 07.03.2022р. для закупівлі предметів гуманітарно-гігієнічного спектру, що виробляють підприємства легпрому в межах територіальної локалізації потреб населення. Було зазначено, що реалізація даної ініціативи сприятиме розбудові регіонів, створенню робочих місць та зменшить витрати на закупівлю шляхом скорочення логістичного плеча. Це також відповідає цілям, окресленим Мінекономіки.

Юлія Жовтяк – директор Державного центру зайнятості, поінформувала про Програму підтримки по частковому безробіттю роботодавцям та ФОПам у разі призупинення діяльності підприємства через агресію рф шляхом виплати 50% мінімальної зарплати працівникам; допомогу роботодавцям при працевлаштуванні ТВПО, через виплату їм упродовж 2-х місяців по 6500 грн – на це виділено 200 млн.грн., з яких профінансовано поки 15%. Також ДЦЗ фінансується програма з підтримки навчання/перенавчання осіб зі статусом безробітних упродовж 3-6 місяців, зокрема у Рівному, Одесі, Харкові, Полтаві. Цей досвід можливо поширити і в Чернігівську область та в умовах війни удвічі скоротити даний термін навчання, залучити виробників для упровадження дуальної форми освіти та набуття практичних навичок на обладнанні підприємств.

У доповнення актуальної інформації щодо стану легкої промисловості Чернігівщини Ірина Науменко від виконавчої дирекції Укрлегпрому повідомила, що при підготовці до наради Асоціацією було проведено онлайн-опитування підприємств Чернігівської області стосовно змін у роботі через агресію рф з 24 лютого 2022 року, в якому взяла участь 21 компанія, За результатами даного опитування, з початку війни кількість зайнятих на даних підприємствах скоротилася з понад 3 тисяч працівників на майже 700 осіб. (-23%). Водночас, за сприяння роботі галузі ці компанії готові не лише відновити довоєнний кадровий потенціал, а й додатково працевлаштувати 2073 осіб (до 5078 осіб, або в 2,2 раза більше проти нинішньої ситуації).

Також за результатами опитування Асоціації «Укрлегпром» із 21 компаній через агресію рф зазнали різних пошкоджень 12 підприємств, з них одне – зруйновано повністю. За попередньою оцінкою 18 компаній обсяг відшкодування цих втрат складає 224,8 млн.грн.

Ситуацію щодо механізмів, перспективи компенсації шкоди підприємствам, нанесених внаслідок збройної агресії російської федерації прокоментувала директор юридичного департаменту Укрлегпрому Анна Нестеренко, зазначивши, що Асоціація звернулась за відповідними роз’ясненнями до Міністерства юстиції, отримала детальну відповідь, яку готова надати на запит підприємств. Також у квітні для галузевих підприємств було проведено консультації з даного приводу з однією із провідних юридичних компаній. У разі потреби Асоціація готова організовувати додаткові консультації і для підприємств Чернігівщини, оскільки анкетування виявило, що одне із актуальних питань для бізнесу є допомога з надання експертних висновків щодо обстеження будівель, пошкодження засобів виробництва, відновлення комунікацій тощо.

Q&A: Сесія питання-відповідь

Далі до обговорення актуальних питань щодо відновлення та розвитку легкої промисловості долучилися керівники чернігівських підприємств:

Наталія Романовська, директор ПрАТ ЧШФ «Елегант», поінформувала про «перекоси» політики підтримки зайнятості та кадрового забезпечення у воєнний час. Адже, сьогодні держава пропонує фінансову підтримку роботодавцям у разі працевлаштування лише осіб ТВПО, однак немає жодної підтримки роботодавцям, що зберегли робочі місця/кадри/соцвиплати упродовж вимушеного простою – неможливості працювати у березні-квітні через агресію рф, починають працювати у складних умовах зруйнованої логістики, комунікацій, мереж, безпекових викликів аби зберегти економічний потенціал регіону, який стримав та відкинув наступ ворога углиб країни. Тож обов’язково мають бути економічні преференції і стимули для бізнесу. Є питання до організації трудових відносин, адже під час активної фази бойових дій через відсутність світла, мобільного та інших засобів зв’язку з працівниками не було можливості повідомити їх про призупинення трудової діяльності завчасно згідно з вимогами чинного законодавства. Ми готові додатково працевлаштовувати працівників, у т.ч. ВПО, навчати їх на підприємстві, наразі більш реально зробити ставку на перекваліфікацію дорослого населення.

Світлана Титова-Толстик, директор ВП «ТК-СТИЛЬ» ТОВ «Текстиль-Контакт» наголосила на необхідності державних та страхових фінансових гарантій, яких в умовах воєнного часу просять європейські замовники. Вони ризикують. відправляючи на переробку сировину, тож тут лише напрацьовані раніше зв’язки та добрі довірчі відносини допомагають поки зберегти виконання контрактів, зокрема у Чернігівському регіоні, що поки залишається досить небезпечним. Однак, це обмежує у пошуку нових замовників. На жаль, ЕКА не може страхувати імпорт сировини для переробки, то ж потрібно шукати інші механізми.

Анна Ременець, директор ТОВ «ІНСАЙТ+», звернула увагу на втрати/скорочення традиційного попиту на внутрішньому ринку, переорієнтацію та освоєння нових видів продукції відповідно до умов воєнного часу, дефіцит спеціальної сировини та підтвердила готовність виконувати такі замовлення для внутрішнього ринку та гуманітарних потреб.

Олександр Скоропис, представник ТОВ «КОЛЛАР КОМПАНІ» (один з провідних виробників-експортерів амуніції та продукції для тварин) та Лобачова Юлія, засновниця ТМ RICСA SPOSA (весільні сукні), – акцентували на необхідності промоції локальних виробників-експортерів на міжнародних майданчиках адресною підтримкою співфінансування участі у спеціалізованих виставкових заходах, і наразі, вирішення питання різниці ринкового і офіційного валютних курсів НБУ.

Олена Остапенко, засновник ТМ DIVINE звернулась до очільників обласної та місцевої влади за допомогою стосовно потреби у приміщенні для відновлення підприємницької діяльності.

Костянтин Іванов, президент Чернігівської ТПП, зазначив на необхідність звернути увагу на лендліз, що може передбачати і поставки речового майна, то ж у даному випадку доцільно залишити лише позиції, котрі не можуть виготовлятися українськими виробниками.

Ірина Зайцева, директор ПрАТ «Прилуцбка швейна фабрика» звернулась до компаній з пропозицією щодо співпраці у виконанні замовлень.

Владислав Атрошенко, міський Голова Чернігова, підтримав необхідність спільного лобіювання на урядовому рівні економічних преференцій для бізнесу Чернігівщини, наприклад, у вигляді 50% знижки зі сплати ПДВ, ЄСВ та податку на прибуток. Це актуально і для інших звільнених, «гарячих» або тимчасово окупованих регіонів. Також наголосив на необхідності дієвого повітряного захисту регіону та припинення промоції релокації підприємств/ населення/ бізнесу зі звільнених територій в інші регіони, бо це руйнує економічний потенціал їх відновлення.

Щодо перспектив відновлення сектору

Президент Укрлегпрому Т.Ізовіт підсумувала, що Чернігівщину слід розглядати як особливий регіон, що постраждав від агресії рф, тож доцільно застосувати спеціальні (фінансово-економічні, соціальні, безпекові) стимули – для створення сприятливих умов із залучення інвестицій, пожвавлення підприємницької діяльності, притоку людського капіталу.

У такому разі Чернігів та область для подальшого проживання розглядатиме суттєвий відсоток внутрішньо переміщених осіб зі зруйновованого Сходу. (близькість, ментальну схожість, мовну культуру тощо). Тоді, найближчим часом варто очікувати збільшення кадрового потенціалу галузі, оскільки легка промисловість – це традиційно жіночі професії, відсутність шкідливого впливу на здоров’я, прийнятний графік роботи, стабільна та достойна оплата праці, можливість швидкого навчання без відриву від виробництва.

З логістичної точки зору є певні переваги. Чернігівська область знаходиться в унікальному географічному положенні, яке дозволяє здійснювати швидке транспортування товарів до Києва та центральної частини України, де знаходиться більша частина державних замовників. Також область має чудові логістичні шляхи до східних областей, де традиційно знаходяться найбільші внутрішні замовники спецодягу для енергетичної та металургійної сфери.

Випуск галузевої продукції можливо відновити у довоєнних обсягах у коротко- або середньостроковій перспективі, а за умови ефективного використання усіх ресурсів, створення інноваційних та креативних робочих місць, автоматизації/ цифровізації виробничих процесів – щонайменше подвоїти обсяги виробництва та експорту Чернігівщини.

Першочергові кроки для відновлення потенціалу легкої промисловості

Допомога підприємствам у залученні спеціальних експертних установ для здійснення експертиз пошкоджень майнових комплексів підприємств з відповідними висновками згідно з вимогами закону на безоплатній основі за зверненням підприємств або компенсація здійснення таких експертиз.
Безоплатне здійснення ремонту комунікацій підприємств (можливо за рахунок іноземної технічної допомоги) у вигляді відновлення електро-, водо-, теплопостачання тощо за зверненням підприємств.
Виконання замовлень локальними підприємствами Чернігівщини для задоволення гуманітарних потреб регіону в одязі та взутті (зокрема за рахунок використання фондів Мінсоцполітики). Такий підхід дозволить дозавантажити підприємства, стримати безробіття та економічний спад, а також суттєво зменшити витрати на логістику.

(Адже, Кабінет Міністрів України постановою від 7.03.2022р. №220 затвердив Порядок надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні. Даний порядок передбачає механізм надання допомоги цивільному населенню за рахунок коштів, що надійшли в національній та іноземній валюті на поточний рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Національному банку, від фізичних і юридичних осіб, резидентів і нерезидентів як благодійна пожертва, гуманітарна допомога, гранти та дарунки.)

Розробка механізму надання державної страхової (фінансової) гарантії на експорт готової продукції та іноземним замовникам на імпорт сировини для режиму переробки на митній території України – для відновлення обсягів виробництва замовлень та нарощування експортного потенціалу і збільшення валютних надходжень.
Прискорити виконання Плану заходів з підтримки легкої промисловості на 2022-2024 р., затверджені Розпорядженням КМУ від 16.02,2022 №169-р.
Надання в безоплатну оренду приміщень, придатних для облаштування гуртожитків для співробітників підприємств строком на 20 років.
Реалізувати комплекс заходів зі стимулювання галузевої зайнятості та кадрового забезпечення, зокрема шляхом:

Компенсація ЄСВ за кожного працевлаштованого співробітника після закінчення бойових дій строком на 6 місяців/1 рік з місцевих бюджетів різного рівня. Результатом такої допомоги стане швидкий приріст населення області (густота якого є найнижчою по Україні – 32 особи на км², а середня по Україні – 75 осіб на км²), легалізація ринку праці через відсутність необхідності мінімізувати кількість офіційно працевлаштованих осіб, збільшення інвестиційної привабливості області, і як наслідок, – швидке економічне зростання.
Ініціація законодавчих змін щодо дозволу Державному центру зайнятості здійснювати перепідготовку та формалізацію неформальної освіти за спеціальністю «швачка»/ «оператор швейного устаткування» тощо – відразу після звернення особи або за поданням підприємства та інші.

Висновки

Підбиваючи підсумки наради, В’ячеслав Чаус висловив вдячність президенту-голові правління Укрлегпром – Українська Асоціація підприємств легкої промисловості Тетяні Ізовіт за ініціативу обговорення та спільного пошуку рішень саме для Чернігівщини. Підтримав слушність пропозицій, готовність до їх спільної актуалізації та доопрацювання з метою розробки і впровадження пілотного проекту відновлення Сектору. Влада міста та області готова сприяти вирішенню соціальних питань щодо дитячих садочків/ кімнат по догляду за дітьми, відновлення інфраструктури та комунікацій.

Також начальник Чернігівської ОВА подякував підприємствам області за стійкість та потужне прагнення працювати.

За результатами Галузевої наради домовлено про спільне доопрацювання пропозицій щодо перспектив відновлення та підтримки сектору легкої промисловості Чернігівщини.

Пропозиції/зауваження надсилати на [email protected] до 07 червня 2022.

У Чернігові відбулась галузева нарада у форматі «Укрлегпром: Промисловий діалог із владою»