Як «вижити» та конкурувати на українському ринку вітчизняному виробнику?

Існуюча ситуація

Поточна структура внутрішнього ринку легкої промисловості через можливість торгівлі без обліку та контролю контрабандною та контрафактною продукцією, використання схем псевдогуманітарки та псевдо-секонд-хенду, призвела до значної частки продукції «тіньового» сектору:

• низький рівень оплати праці та необхідність легалізації її виплат призвели зокрема до незацікавленості молоді у виборі професій легкої промисловості, як наслідок – відтік працівників у інші сфери народного господарства (передусім, торгівлю) та масова міграція (Середньомісячна заробітна плата у легкій промисловості у 2017 р. зростала більш швидкими темпами, ніж у промисловості – 143,5% проти 129,3% відповідно. Однак, її рівень є найнижчим серед галузей промисловості 5414 грн. за 2017 рік. При цьому більше 75% зайнятих у галузі – це жінки, які є особливою соціально вразливою категорією населення).
• недостатня системна інтеграція навчальних закладів профтехосвіти до процесу підготовки та працевлаштування кадрів робочих професій на виробництво;
• недостатній престиж галузевих професій, низька мотивація молоді щодо мобільності, конкурентоспроможності, рівня кваліфікації та матеріального забезпечення;
• діючі у державі механізми по безробіттю не мотивують до працевлаштування.

Проблема 1. Кадровий дефіцит

Пропонуємо:

1. Удосконалити умови отримання статусу безробітного для запобігання використання соціальних пільг особами, кадровий потенціал яких може бути використаний на виробництві, а саме:

• змінити поняття «підходяща робота» шляхом розширення тлумачення даного терміну;
• звузити перелік підстав для відмови безробітним від наявної вакансії;
• заборонити надання особі статусу безробітного при наявності відповідних вакансій у Державному центрі зайнятості;
• заборонити надання особі статусу безробітного при звільненні з роботи за власним бажанням.

2. Спростити процедури щодо можливостей залучати на виробництво молодь до 18 років, інвалідів, іноземців, сільське населення (компенсація транспортних перевезень до місця роботи тощо), зокрема:

• зменшити бюрократичне навантаження на роботодавців для полегшення процедури працевлаштування молоді від 16 років;
• зменшити кількість обмежень щодо здійснення трудових прав для осіб від 16 до 18 років (за їх бажанням) для сприяння їх професійному становленню і розвитку, що також призведе до зменшення зубожіння у неблагополучних сім’ях;
• звільнити від відповідальності підприємства за невиконання норми з працевлаштування людей з інвалідністю;
• ліквідувати норму щодо нарахування заробітної плати іноземним громадянам, що працевлаштовуються на території України, в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

3. Раціональне спрямування коштів державного та місцевого бюджетів, які витрачаються на оплату послуг по підготовці фахівців з числа громадян України, які навчаються за державним замовленням:

• розробити дієву систему виявлення потреб ринку праці в короткостроковому періоді та подальшого моніторингу працевлаштування випускників ВНЗ, які навчалися за бюджетні кошти;
• оптимізація кількості вищих навчальних закладів відповідно до реальних потреб ринку праці;
• при розподілі фінансування надавати перевагу ВНЗ, які здійснюють підготовку фахівців для потреб промисловості.

Проблема 2. Детінізація внутрішнього ринку

Пропонуємо:

• запровадити механізм суцільного обліку у торгівлі за допомогою сучасних електронних засобів для реєстрації розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі або ведення обліку за первинною документацією, у т.ч. товарами легкої промисловості.
• запровадити ДІЄВИЙ санітарно-гігієнічний контроль товарів «секонд-хенд» згідно з чинним законодавством.

Проблема 3. Підключення до енергомереж – строки і тарифи

Непрогнозована система тарифікації на енергоносії для промислових підприємств та неспроможність НКРЕКП спростити процедуру приєднання електроустановок до мережі.

Пропонуємо:

• встановити на законодавчому рівні плановість зміни тарифів на енергоносії для промислових підприємств та припинити негативну практику різких змін тарифів;
• запровадити прозорий і економічно обґрунтований (виправданий) механізм формування розмірів тарифів на енергоносії для промислових підприємств;
• узгодити розбіжності та колізії між ЗУ «Про електричну енергію» та ЗУ «Про ринок електричної енергії».

Проблема 4. Держзамовлення

Пропонуємо:

• допускати до участі в держзакупівлях підприємства, що мають висновок Замовника щодо кваліфікаційних характеристик можливостей виробничого підприємства на кшталт наявності виробничих площ, технологічних потужностей, робочих та сировинних ресурсів для своєчасного якісного виконання держзамовлення;
• забезпечити рівні конкурентні умови участі у державних закупівлях для всіх суб’єктів господарювання, розглядаючи ціну без ПДВ при визначенні переможця.

Проблема 5. Спрощення дозвільних процедур

Зарегульованість даних процедур стримує нарощування виробництва продукції з високою доданою вартістю та експортний потенціал.

Пропонуємо:

• урегулювати питання децентралізації процедури видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи та надання відповідних повноважень посадовим особам територіальних органів Держпродспоживслужби з видачі документів дозвільного характеру на відповідних адміністративних територіях;
• спростити дозвільну систему ввезення хімічних матеріалів з Європейського Союзу в Україну з метою визнання сертифікатів якості та листів безпеки виробників цих країн.
• виключити обладнання для легкої та текстильної промисловості з переліку машин підвищеної небезпеки.

 Резолюція Всеукраїнського З’їзду легкої промисловості 27.11.2018 р.