15 березня відбувся регіональний галузевий захід «Пріоритети розвитку легкої промисловості Вінниччини», який відбувся у традиційному галузевому форматі «УКРЛЕГПРОМ: Промисловий діалог із владою» з метою обговорення та пошуку спільних рішень подальшого галузевого розвитку.
В заході взяли участь:
керівиники місцевих та релокованих підприємств Вінниччини: ТОВ «ВІНШВЕЙМАШ», ТОВ «ВОЛОДАРКА», ТОВ «НІКА ТЕКСТ ПЛЮС», ПрАТ «КАЛИНА», ТОВ «ПІРЕНА», ПрАТ «ЛІЛЕЯ», ТОВ «БАРСЬКА ШФ», ФСТ «ДИНАМО», ТОВ «МІКА-ТЕКС», ТОВ «ТЕКСФОРД СЕВІНГ КОМПАНІ», ТМ АНАБЕЛЬ АРТО, ПП «НІКА-ДЕНТ І КО», «Вінницька шкіргалантерейна фабрика» та інші;
керівники галузевих закладів освіти регіону: Калинівського технічного фахового коледжу, Вінницького ЦПТО технологій та дизайну, ДНЗ ВПУ 7, ПТУ 7;
від органів регіональної влади з підприємствами поспілкувалися: заступник начальника ОВА С.Здітовецький, заступник голови облради А.Ткач, заступник Вінницького міського голови Андрій Очеретний, радник голови та депутат облради Дмитро Чаленко, в.о. начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області О.Домерат, в.о.начальника А.Борисенко та О.Пітцик з Вінницької митниці, заступниця Голови Вінницького ОЦЗ – Н.Шишкова та інші.
Під час заходу, відповідно до порядку денного обговорили можливості для відновлення і розвитку легкої промисловості та регіону, досвід МСБ Вінниччини у задоволенні оборонних і споживчих потреб, експортні гарантії ЕКА і практику інвестиційної підтримки підприємств, актуальні митні й податкові питання, кадрова стратегію та вектори локальної підтримки бізнесу в умовах війни.
Президент-голова правляння Асоціації «Укрлегпром» Т.Ізовіт поінформувала про поточний стан і показники роботи легкої промисловості в умовах воєнного часу. Наголосила,, що галузь одразу, з перших днів повномасштабного вторгнення, мобілізувала усі резерви для забезпечення оборонних потреб, здійснила швидку переорієнтацію на виробництво речового майна та спорядження, в свою чергу Асоціацією було налагоджено комунікацію з відповідними владними структурами для організації швидких поставок підприємствами в умовах розірваних логістичних ланцюгів, сюди активно долучилися і підприємства Вінниччини. Часто працівники фабрик виходили на роботу безоплатно та на власний ризик, часто продукція відвантажувалася і розподілялася безкоштовно. Галузь вкотре довела важливість для економіки країни та за оцінкою Асоціації на 80% зберегла свої потужності, шляхом відновлення на деокупованих територіях або релокації.
За 2023 рік наші підприємства сплатили 3,7 млрд. грн. податків до Держбюджету, що майже вдвічі більше, ніж у 2021-му. (Серед ТОП-7 найбільших платників податків легкої промисловості є і Могилів-Подільське ТОВ «Ніка-Текст Плюс»). Хоча через ракетні атаки та блекаути наприкінці 2022 р. сектор втратив значну частину іноземних замовлень, тому навіть порівняно з 2022, у 2023 році негативне сальдо зовнішньої торгівлі галузі стрімко погіршилося: імпорт перевищив експорт у 6 разів. Також незважаючи на значну міграцію населення закордон, зниження купівельної спроможності та скорочення традиційних споживчих витрат на галузеву продукцію, зріс імпорт саме готової продукції, зокрема: одяг трикотажний – на 5,4%, група виробів домашнього текстилю – на 19,4%, взуття – на 23,3%, сумки та інші вироби зі шкіри – на 3,1%, а килими – у 1,5 рази. Дана продукція може виготовлятися в Україні.
З огляду на активізацію дій з ратифікацією Угоди про ЗВТ України з Туреччиною, значне зростання у 2022-2023 рр. і тому лідируючу галузеву позицію турецького імпорту по готовій продукції, Асоціація разом з виробниками легкої промисловості наполягають на максимальних термінах перехідних періодів відносно скасування мит для готових товарів, що в нерівних умовах конкуренції, загрожує витісненню національних виробників із внутрішнього ринку. Як відомо, Асоціація впродовж 10 років послідовно тримала національну позицію недоцільності погодження обнуління мит на готову продукцію (гр. 61-65, 57, 42 УКТ ЗЕД). Підписання Угоди про ЗВТ з Туреччиною на початку лютого 2022р. відбулося після тривалих погоджувальних та компромісних домовленостей з національними виробниками легкої промисловості за обов’язкової умови реалізації пакету заходів з держпідтримки легкої промисловості на 2022-2024 рр. (Розпорядження КМУ від 16.02.2022 №169-р).
Тож слід максимально використовувати національні виробничі потужності, зокрема, у публічних та державних закупівлях, що дозволить дозавантажити виробництво та зберегти кадри. У комунікації з замовниками Асоціація наголошує на необхідність прогнозованості закупівель та верифікації постачальників, у пріоритеті – українські виробники, що мають відповідні потужності, кваліфікований персонал, технологічне обладнання та досвід виробництва. Для цього Асоціацією розроблено галузевий стандарт – Порядок про надання статусу «Національний виробник» у легкій промисловості, здійснюється формування відповідного Реєстру.
Заступник очільника Вінницької ОВА С. Здітовецький проінформував про регіональний стан галузі: експорт текстильної продукції впав на 91,5%, а імпорт – зріс на 71, 2%, по взуттю – є потенціал для розвитку. З початком повномасштабного вторгнення рф у регіоні було біля 600 тис. ВПО, залишилося – біля 170 тис., які мають невисоку залученість до працевлаштування, навіть з наявними механізмами підтримки. Особливий акцент – на регіональних потребах і необхідності активізації залучення місцевих виробників для виконання мобзавдання по продукції легкої промисловості.
Зазначив, що регіоном підтримується необхідність постійного конструктивного галузевого діалогу між владою і бізнесом для досягнення результату та підтвердив готовність області щодо максимального сприяння вітчизняному виробнику та продукції #Зроблено в Україні.
Заступник голови облради А.Ткач відзначив важливість прагнення представників легкої промисловості Вінниччини об’єднати зусилля та у форматі діалогу із залученням влади та інших галузевих стейкхолдерів спільно визначити пріоритети галузевого розвитку регіону. «Це означає, що ми віримо у нашу Перемогу, думаємо про майбутнє та прогнозуємо нову якість роботи, зокрема – в сфері легкої промисловості. Велика війна вдарила по всіх галузях. Порушена логістика, складне питання ринків збуту, збитки, відтік кадрів. Але українці – стійкі, мужні, та ще й – вміють працювати. І якщо в перші місяці повномасштабного вторгнення на підприємствах думали, як виживати, то сьогодні – про розвиток, модернізацію, розширення потужностей».
Заступник міського голови А. Очеретний розповів, що легка промисловість у Вінниці активно розвивається, особливо це стосується виробництва текстильних виробів, також з’явилися релоковані підприємства: «Вінницька громада пишається легкою промисловістю. На деяких місцевих швейних фабриках є люди, які працюють понад 60 років. Всі ці підприємства чимало пережили за десять років війни, але попри виклики вони продовжують працювати. В них є велика потреба в спеціалістах, тож ми маємо забезпечити належні умови для того, щоб навчати людей і повертати додому тих фахівців, які виїхали через війну».
За наданою інформацією, Вінницька міськрада впровадила 3 фінінструменти підтримки для бізнесу: Порядки часткової компенсації відсотків по залучених кредитах при створенні нових виробничих потужностей та новоствореного робочого місця; а також Порядок на задекларований «Зелений курс», що передбачає часткову компенсацію витрат на придбання обладнання для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії суб’єктам ММСП за рахунок коштів міського бюджету.
Член правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» Д. Гарасюта презентував учасникам діючі механізми підтримки експорту. Найважливіше зараз для вітчизняних експортерів та їх іноземних партнерів – страхування військових ризиків. Є наприклад, успішний кейс з вінницьким ТОВ «Володарка», що працює з іноземним замовником. Також опрацьовується можливий алгоритм для сприяння експорту до Франції. Про це згодом спільно з Укрлегпром буде проведено галузевий семінар.
Очільниця Вінницької ДПС О. Домерат відмітила, що галузеві підприємства мають одне з найбільших податкових навантажень, при низькому рівні середньої заробітної плати в легкій промисловості (біля 7-8 тис.грн.) у порівнянні з регіональною (14 тис.грн.). Звернула увагу на можливостях консультацій для підприємств, ресурсів платформи ЗІР та отримання індивідуальних податкових роз’яснень, зокрема і з питань блокування податкових накладних.
Яскравою дискусією стало обговорення з очільником Вінницької митниці А. Борисенко механізму та послідовності видалення міжлекальних текстильних відходів на умовах переробки відповідно до трактувань МК, оскільки дана тема є проблемною для регіональних підприємств, та має здійснюватися за відома і під контролем Митниці. Особливістю регіону є незначна частка галузевих підприємств – суб’єктів ЗЕД, загалом же регіон має навіть позитивне експортне сальдо, і лише 5% коригувань митної вартості припадає на регіон.
У свою чергу, представники виробничих компаній, з урахуванням дискусії щодо необхідності дозволу Митниці на утилізацію або знищення текстильних (інших) відходів, поміщених у режим переробки, звернулись із запитанням до місцевої влади щодо наявності відповідних регіональних компаній, які цим займаються.
Загалом, зараз системний діалог з владою та Урядом, започаткований Асоціацією у 2017р., в умовах воєнного стану набув особливого значення для оперативного реагування на галузеві виклики.
Щодо можливостей і перспектив розвитку легкої промисловості.
- Укрлегпром з 2022 р став кореспондованим членом Європейської конфедерації текстилю та одягу EURATEX, що дає можливість бути залученим в інформаційне поле Європейської текстильної Стратегії 2030, брати участь в роботі Комітетів/Робочих груп, різноманітних міжнародних галузевих заходів та програм.
- Наявні різноманітні грантові державні програми та міжнародна технічна допомога. Практикується об’єднання компаній для участі у міжнародних спеціалізованих виставкових заходах. Наприклад, 5-7.02.2024, 10 компаній представлено Асоціацією спільно з експортною платформою #NAZOVNI у вигляді Нацстенду на Apparel Soursing Paris.
- У регіонах є досвід підтримки галузевих бізнесів на місцевому рівні, наприклад, через відшкодування частини витрат за виставкові площі, або погашення відсотків за кредитами на обладнання, виділення коштів на інші потреби тощо.
- Діє 24-місячне розстрочення зі сплати ПДВ на імпорт обладнання. Так, галузеві інвестиції в обладнання у 2021 р. становили $73,5 млн., у 2022 – $39,7 млн, у 2023 – $62,1 млн., що свідчить про відновні тенденції розвитку.
Тому зараз ми бачимо – слід знаходити спільні рішення в умовах, коли проблема економічної стійкості для України має вирішуватися із застосуванням передусім внутрішніх резервів, на що було наголошено нещодавно і керівництвом держави на національному форумі «Зроблено в Україні». Важливо об’єднати зусилля галузевого бізнесу і влади для кращого розуміння потреб, можливостей та точок зростання сектору, спроможного забезпечити зайнятість населення, стати драйвером відновлення регіону і національної економіки.
