Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Кабінет Міністрів України 20.05.2020р. постановою №383 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці. Даним актом також скасовано постанову КМУ від 6.02.2019 р. № 223, яка визначала дані критерії в попередній період.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, є:

у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю:

• наявність у суб’єкта господарювання (далі СГ) об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що не виведені з експлуатації в установленому порядку, протягом останніх п’яти років;
• здійснення СГ експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п’яти років;
• виконання СГ робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п’яти років;
• невиконання СГ зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці та/або усунення порушень, що були виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) СГ протягом останніх п’яти років;
• використання у діяльності СГ шкідливих речовини III або IV класу небезпеки протягом останніх п’яти років;
• порушення СГ вимог законодавства про працю;
• використання праці неповнолітніх осіб;
• наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати;
• виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче мінімальної;
• невідповідність кількості найманих працівників СГ обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
• наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працівників і заробітної плати за показниками звітності, поданої СГ;
• порушення СГ вимог законодавства про зайнятість населення;
• застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, протягом останніх двох років;
• порушення СГ вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
• одержання СГ державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
• порушення вимог законодавства у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років;
• порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років;
• порушення вимог законодавства з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років;
• настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника, особи СГ протягом останніх п’яти років;

Ризики настання негативних наслідків визначено в Додаток 1  до постанови.

Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику їх показники, кількість балів за кожним показником, шкалу балів та періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) визначено в Додаток 3  до постанови.

Загалом, віднесення суб’єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, за такою шкалою:

• від 41 до 100 балів — до високого ступеня ризику;
• від 21 до 40 балів — до середнього ступеня ризику;
• від 0 до 20 балів — до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб’єкта господарювання, що віднесений до:

• високого ступеня ризику — не частіше ніж один раз на два роки;
• середнього ступеня ризику — не частіше ніж один раз на три роки;
• незначного ступеня ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх трьох років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх п’яти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства та/або проведено аудит охорони праці, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 рази. Зазначене положення не застосовується до суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику.

Детальніше оглянути постанову можна за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-kriteriyiv-za-yakim-a383