Асоціація “Укрлегпром” звернулася до Міністерства оборони стосовно подовження термінів І кварталу та системного удосконалення постачання речового майна
З 2015 було налагоджено постійну співпрацю між Міністерством та Виробниками для швидкого якісного задоволення потреб ЗСУ з максимальним урахуванням вимог Замовника, наявних можливостей та обмежених ресурсів держави. Однак, у ході виробництва, процедур закупівель, виконання договорів та постачання продукції військового призначення все ж виникають системні порушення, штучно створені відповідними структурними підрозділами Міноборони, у т.ч. і останнім часом.
Так, місяць тому Асоціація «Укрлегпром» (лист від 17.02.2020 №1/2-20/1) інформувала про несвоєчасне опрацювання Міноборони підписаних ще у грудні 2019 р. додаткових угод з постачальниками на І квартал 2020 року та зазначала про можливі загрози щодо своєчасного постачання речмайна! Адже, на той момент, непідписаних було – аж 74% від загальної кількості угод.
Справедливо зазначити, що після того, додаткові угоди таки були підписані Міноборони із зазначенням кількості, розмірів та місць постачання – проте із фактичним запізненням майже на два місяці.
Тому в березні 2020р. акредитовані випробувальні лабораторії настільки завантажені випробуваннями, що не в змозі виконати в стислі терміни лабораторні дослідження предметів засобів речмайна, і терміни випробувань розтягуються замість 5-6 днів до 2-3 тижнів. До того ж, ситуація наразі ускладнилася форс-мажорними обставинами через введення карантину в Україні та жорстких обмежувальних заходів у світі.
З метою ефективного і системного налагодження своєчасного постачання якісного речмайна для потреб ЗСУ, – наголошуємо наступне.
По-перше,
діюча система планування закупівлі речового майна передбачає річне планування та разові контракти в межах бюджетного року. Як наслідок, до участі у торгах на закупівлю форменого одягу, взуття та ін. допускаються підприємства, які не мають власної матеріально-технічної бази, не утримують кваліфікований персонал, не мають досвіду в заявленій технологічно складній сфері та не мають спроможності щодо виготовлення і постачання таких виробів.
В подальшому такі суб’єкти господарювання пропонують низькі ціни, стають переможцями, постачають продукцію сумнівної якості та сумнівного походження, порушують строки її постачання. За таких схем закупівлі Державний бюджет не наповнюється. А підприємства легкої промисловості, які утримують необхідні матеріальні бази, відповідний персонал, сплачують податки і збори, та на які покладено відповідальне виконання мобілізаційних завдань за напрямком речового забезпечення, – не в змозі конкурувати в таких нерівних конкурентних умовах та підтримувати мобілізаційну базу в належному стані.
Одним із шляхів вдосконалення і вирішення порушених питань вбачається перехід на рамкові угоди з обов’язковим створенням бази підприємств за напрямком їх діяльності (виготовлення взуття, швейних і трикотажних виробів, інше), проведенням інспектування таких підприємств, з метою визначення їх виробничих потужностей та можливостей із виготовлення форменого одягу, наявності обладнання та кваліфікованого персоналу.
Зазначене дозволить створити рівне конкурентне середовище серед постачальників, завчасне планування закупівлі сировини та матеріалів для виготовлення форменого одягу (з огляду на нинішню непередбачувану світову ситуацію), забезпечить постачання якісного форменого одягу у визначені строки, підтримання мобілізаційної бази на належному рівні та в цілому прозорого і планового наповнення Держбюджету.
По-друге,
діюча система приймання товару за якістю дуже тривала в часі та потребує значних витрат фінансових ресурсів на незалежні лабораторні дослідження. Згідно з вимогами Управління контролю якістю Міноборони, яке здійснює контроль за якістю товарів, процедура приймання речового майна складається з 4 основних етапів, зокрема:
- перевірка технологій виготовлення продукції військового призначення;
- перевірка контрольного зразка;
- контрольний приймальний процес товару.
На кожному із зазначених етапів, за рахунок постачальників, на кожну окрему партію товару здійснюються незалежні лабораторні випробування матеріалів, комплектуючих і готових виробів. Тобто, чотири рази! проводяться одні і ті ж випробування. В середньому, тривалість проведення незалежних лабораторних випробувань за один етап становить від 14 до 21 робочих днів, за чотири – від 56 до 84, тобто близько чотирьох місяців. Крім того, вартість одного випробування сягає від 20 до 50 тис.грн.
У середньому, кожен постачальник речового майна у 2019 році сплатив за незалежні лабораторні випробування близько 5 млн грн. А в цілому всі постачальники речового майна за 2019 рік сплатили понад 100 млн грн. за незалежні лабораторні випробування, а це 100 тисяч додаткових костюмів літніх польових – для нашої Армії!
По-третє,
якщо Товар виготовляється за межами території України, перевірка виготовлення Товару, виробничих потужностей, вхідний контроль якості матеріалів і перевірка Товару на виробничих потужностях – не здійснюється (як для вітчизняної), а проводиться лише перевірка готового Товару на складі Постачальника.
Такий підхід ставить у нерівні умови вітчизняних виробників продукції військового призначення з постачальниками продукції іноземного походження та створює корупційні схеми.
Враховуючи вищенаведені аргументи,
для системного удосконалення якісного забезпечення ЗСУ у речмайні, ефективного використання коштів Держбюджету, збереження в Україні платників податків, – вбачається за необхідне:
- переглянути діючу систему приймання форменого одягу за якістю, передбачивши рівні умови для всіх виробників і постачальників продукції військового призначення з виключенням корупційних схем.
- подовжити терміни постачання речмайна по додаткових угодах до договорів 2019р. терміном на один місяць – до 30 квітня 2020 р., через незалежні від виробників та форс-мажорні обставини, пов’язані зі світовою пандемією Соvid-19.