Інтерв’ю Тетяни Ізовіт для італійського галузевого журналу La Conceria
(Italian magazine on leather industry)
Запитання від журналіста Roberto Procaccini :
«Пані Тетяно, дякую за вашу доступність у спілкуванні, я дуже ціную це. Я пишу вам запитання/теми, які я хотів би висвітлити під час інтерв’ю. Розумію, що вони вимагають довгих відповідей (і багато часу), однак нам важливо знати як зараз живе Україна.
-
Чи знаєте ви кількість закритих компаній і втрачених робочих місць через війну?
Ми оцінюємо втрати робочих місць упродовж 2022 року у середньому у 20%. Пік втрат (до 50% ) припав на березень-травень 2022 року, однак разом з деокупацією Київщини, Сумщини, Чернігівщини, а потім і Харківщини, та частини Херсонщини, працівники повертались до своїх регіонів, а текстильні, шкіряні та взуттєві підприємства при першій можливості одразу почали відновлювати свою роботу.
Частина підприємств з регіонів «активних бойових дій» були зруйновані, змушені були припинити діяльність, або частково релокували свої потужності і людей у більш безпечні регіони центральної та західної України та намагались відновити роботу на нових місцях.
При цьому, слід зазначити, що у регіонах, які не зазнали прямого вторгнення російських військ, хоча і перебували під постійними ракетними обстрілами, та повітряними тривогами, намагались одразу, у перші ж дні повномасштабного вторгнення, продовжити / налагодити роботу підприємств у Києві, Дніпрі, Рівному, Миколаєві, Житомирі, Хмельницькому, Львові та інших регіонах.
Звичайно, з огляду на виклики війни, сильно змінилися потреби внутрішнього ринку, усі виробники шкіри, взуття, а також текстилю та одягу одразу максимально зорієнтували свої виробничі потужності на забезпечення української армії та оборонних потреб країни.
При цьому традиційний споживчий попит на шкіряні товари (сумки, аксесуари) та взуття у перші 6 місяців війни скоротився до 50-65%. Адже, як відомо, кілька мільйонів жінок, дітей змушені були виїхати з України від бомб, які щодня падали на голову, аби зберегти життя. Ті хто залишилися, зорієнтували свої кошти на гостро необхідні для збереження життя товари, а також підтримку української армії. Звичайно, загалом по країні різко знизилась купівельна спроможність населення, багато людей втратили роботу (через втрату підприємств або вимушену міграцію).
Однак, разом з перемогами української Армії та незважаючи на постійні ракетні атаки, вже у квітні-травні 2022 люди почали повертатися на Київщину, у червні-липні на Чернігівщину та Сумщину, у вересні-жовтні – на Харківщину, у листопаді – на Херсонщину. Північно-східні прикордонні місцевості, що безпосередньо межують з росією або близькі до зони активних бойових дій потерпають не лише від ракетних, але щодня і від артилерійських обстрілів, особливо Херсон, Запоріжжя. Проте наші текстильні та взуттєві запорізькі підприємства – працюють і випускають продукцію
-
Ви підрахували коливання в торгівлі з іноземними державами?
Моніторинг зовнішньої торгівлі за 2022 рік, свідчить про її спад, однак порівняно з іншими промисловими секторами, у текстильній та шкіряній галузях він не такий глибокий. У 2022 р. український експорт текстилю та шкіряних виробів скоротився на 22% і досяг майже 1 млрд. євро. Частка експорту шкіри та взуття становила 25%.
-
До лютого 2022 були торговельні відносини з РФ? І зараз?
Пам’ятаймо, що Росія напала Україну та окупувала Крим і частину Луганської та Донецької областей ще з лютого 2014 року. Тож якщо у 2013 р. частка експорту текстильної та шкіряної галузей України до країн СНД (частини республік бувшого СРСР) складала 25%, то з 2014 р. вона зменшилась до 13%, саме за рахунок скорочення торговельних зв’язків з державою–агресором – росією.
Наразі 85% – українського галузевого експорту спрямовано до європейських країн.
-
Чи є відмінності між показниками компаній на Заході та Сході країни?
Так, звичайно, є значні відмінності., Україна – велика за територією країна. На Сході та Півдні України частина території окупована (там втрачено підприємства (знищено) або розграбовано та вивезено обладнання в рф, ЗСУ ведуться активні бойові дії за звільнення людей та територій.
Натомість, Центр, Північ та Захід України, як вже згадано вище, з перших днів повномасштабного вторгнення продовжують працювати, деокуповані території відновили/ або намагаються поновити свою роботу. Підприємства, яким вдалося хоча б частково релокуватися з зон активних бойових дій, шукають можливості та відновлюються на нових територіях.
-
Які основні проблеми в роботі українських компаній шкіряного кластеру?
Дійсно, українські компанії мають безліч безпрецедентних викликів, продиктованих війною, з якими бізнес не стикався раніше, і вони змінюються у часі після 24 лютого 2022
– мобілізація частини працівників (чоловіків) до лав ЗСУ та ТРО
– міграція працівників (жінок) задля збереження життя
– пристосування до роботи в умовах воєнного часу (обмеження, коменданська година, утруднені транспортні логістика, дефіцит пального, повітряні тривоги…)
– блекнути через атаки на критичну інфраструктуру
– скорочення споживчого ринку і зміна традиційного попиту
– труднощі з логістикою (отримання сировини та відвантаження готової продукції)
Однак, як я вже згадувала вище, український бізнес довів свою незламність та гідно долає все нові перешкоди, створені війною. Налагоджено альтернативне енергозазабезпечення виробництв, нові логістичні маршрути тощо. Дійсно, це нові непередбачувані витрати, які обтяжують бізнес. Але шкіряний сектор планує збільшити виробництво продукції на 20% у 2023 році.
-
Як діють європейські партнери?
Ми вдячні європейським партнерам за постійну всебічну підтримку, завдяки якій, а також героїзму ЗСУ і незламності українського народу, ми не лише вижили у цій страшній війні і боремося з агресором, а й продовжуємо працювати.
У 2022 році EURATEX спільно з Асоціацією «Укрлегпром» запровадив EUTI Європейсько-українську текстильну ініціативу для сприяння налагодження в2в зв’язків. Також Асоціація «Укрлегпром» у червні 2022 стала кореспондованим членом EURATEX та презентувала не Генеральній Асамблеї потенціал сектору для європейської спільноти. Наразі, українські представники долучені у декілька робочих груп EURATEX, що дуже важливо для розуміння вектора розвитку європейського сектора та успішної інтеграції українських компаній у європейський простір.
Сьогодні Україні вкрай потрібна підтримка європейського та міжнародного бізнесу саме у постійній та надійній співпраці, продовження взаємодії та довіра до українських партнерів, які попри перешкоди та воєнні виклики, цінують свою бізнесову репутацію та намагаються виконати свою частину контрактів. Важливим є сприяння щодо участі у міжнародних виставкових заходах для презентації можливостей українських виробників та якісної продукції. І звичайно, надважливо дотримання жорстких санкцій у текстильній та шкіряній сферах щодо росії – держави-агресора, що сприятиме прискоренню нашої спільної Перемоги, закінченню війни та встановленню миру у Європі.
Дякую Вам за інтерв’ю , пане Roberto, та можливість розповісти професійній спільноті чим як живе і працює Україна з вдяністю нашим Захисникам та безмежною вірою у Перемогу!
Інтерв’ю в оригіналі: La Conceria n. 4
Ресурс журналу: https://www.laconceria.it/en/