Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» продовжено строк дії розстрочення ПДВ до 1 січня 2022.
Продовження пільги передбачено п.1 ст. 155 вказаного Закону, яка змінює абзац 1 пункту 65 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України.
Отже, нормою передбачено, що до 1 січня 2022 року, контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за такими товарними підкатегоріями згідно з
УКТ ЗЕД в розрізі легкої промисловості: 8444 00 10 00; 8444 00 90 00; 8445 11 00 00; 8445 12 00 00; 8445 13 00 00; 8445 19 00 00; 8445 20 00 00; 8445 30 00 00; 8445 40 00 00; 8445 90 00 00; 8446 10 00 00; 8446 21 00 00; 8446 29 00 00; 8446 30 00 00; 8447 11 00 00; 8447 12 00 00; 8447 20 20 00; 8447 20 80 00; 8447 90 00 00; 8449 00 00 00; 8451 10 00 00; 8451 21 00 00; 8451 29 00 00; 8451 30 00 00; 8451 40 00 00; 8451 50 00 00; 8451 80 10 00; 8451 80 30 00; 8451 80 80 00; 8452 21 00 00; 8452 29 00 00; 8453 10 00 00; 8453 20 00 00; 8453 80 00 00
Наразі Державною податковою службою розробляється Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення, який буде затверджено Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до діючих норм Перехідних положень ПКУ до Порядку будуть включені наступні положення:
- залишок суми зобов’язань із сплати податку на додану вартість підлягатимуть забезпеченню виконання або банківською гарантією або шляхом застави обладнання та комплектуючих, що ввозиться;
- суми податку включатимуться платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок до бюджету;
- обладнання та комплектуючі мають ввозитися на митну територію України платником податків виключно для власного виробництва на території України;
- розстрочення сплати податку на додану вартість не надаватиметься при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, якщо воно має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;
- у разі відчуження, передачі в оренду, суборенду чи передачі права володіння, користування в інший спосіб обладнання та комплектуючих, ввезених на митну територію України, платник податку буде зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, у сумі, розрахованій як позитивна різниця між сумою податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів без застосування особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, та фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.
Також варто мати на увазі, що при наданні розстрочення сплати податку на додану вартість, норми статті 100 ПКУ, в розрізі розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не застосовуються.