Національний банк України 3 вересня 2026 року ухвалив постанови №98 та №99, які є складовими другого пакета заходів для підтримки кредитування економіки в умовах війни. Обидві постанови набрали чинності 5 вересня 2026 року.

Зміни спрямовані на розширення інструментів банків для зниження кредитного ризику та підвищення доступності фінансування для підприємств і громад, зокрема через більш гнучке використання забезпечення та гарантій.

Постанова №98 внесла зміни до Положення №351 про визначення банками розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями. Зокрема:

• до переліку прийнятного забезпечення за кредитами включено майнові права на грошові кошти (виручку) за відвантажений товар, виконані роботи або надані послуги;
• для такого забезпечення встановлено коефіцієнт ліквідності 0,3;
• визначено умови, за яких банки можуть враховувати такі майнові права як забезпечення, зокрема щодо контролю за відповідним договором, строку оплати та права банку на списання коштів;
• підвищено до 0,8 коефіцієнт ліквідності забезпечення у вигляді безумовних та безвідкличних місцевих гарантій міських та обласних рад.

Важливим є і те, що для майнових прав на виручку не потрібно залучати професійного оцінювача для визначення їх вартості. Це потенційно спрощує використання дебіторської заборгованості як інструменту забезпечення кредиту.

Постанова №99 доповнює ці зміни на рівні регуляторних вимог до банків. Нею вдосконалено порядок визначення мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком, та запроваджено єдині підходи до врахування портфельних гарантій під час пом’якшення кредитного ризику. Постанова також містить зміни до нормативного регулювання значних експозицій банків.

Таким чином, постанови №98 та №99 працюють у комплексі: перша розширює перелік та умови використання окремих видів забезпечення, а друга вдосконалює регуляторні підходи до врахування гарантій і кредитного ризику. За задумом НБУ, це має надати банкам більше гнучкості у кредитуванні бізнесу без зниження вимог до якості управління кредитними ризиками.

Для підприємств легкої промисловості практичне значення може мати насамперед можливість використовувати майбутню виручку за вже відвантажену продукцію, виконані роботи чи надані послуги як інструмент забезпечення кредитування. Водночас конкретні умови такого фінансування визначатимуться банком з урахуванням установлених НБУ вимог та характеристик відповідної господарської операції.