4 березня 2020 р. у Департаменті держзакупівель Міноборони (ДДЗ МОУ) відбулася робоча зустріч з постачальниками речового майна за участю голови тендерного комітету, т.в.о директора департаменту ДДЗ, Центру матеріального забезпечення і керівництва Укрлегпрому.
З історії питання:
Асоціація «Укрлегпром» на вимогу національних виробників – постачальників речового майна через проблеми з підписанням запланованих додаткових договорів на І кв. 2020р. звернулась до Міністра оборони України Загороднюка А.П. та начальника Генштабу ЗСУ генерал-полковника Хомчака Р.Б. стосовно термінового вжиття заходів щодо укладення додаткових угод та проведення галузевої наради під головуванням Міністра.
Додаткові угоди з постачальниками невдовзі були підписані МОУ.
Однак, Асоціацією було зазначено про необхідність галузевої зустрічі з відомством.
Як зазначив т.в.о. директора ДДЗ Горбенко І.М. – зустріч ознайомча.
Голова Тендерного комітету Оленченко О.В. поінформував про проведення тендерів, можливість надання обґрунтованих пропозицій у ході проведення процедур як таких, що дають можливість відстоювати їх перед АМКУ.
Про пріоритети
Асоціацією «Укрлегпром» зазначено:
– забезпечення обороноздатності ЗСУ у форменому обмундируванні починається з вітчизняних виробників, які мають відповідні потужності та штат працівників;
– про необхідність 3-річного планування у постачанні – для постійного удосконалення якості забезпечення продукцією;
– забезпечення рівних умов конкуренції – для платників податків на загальній системі оподаткування та ФОПів, а це щонайменше – порівняння ціни без ПДВ.
Про негативні чинники і наслідки
Асоціацією зроблено акцент на показниках розвитку легкої промисловості за 2019 рік проти попереднього року: спад обсягів виробництва – 10%, експорту – 3%, скорочення робочих місць – 10 тисяч.
Окремим чинником негативного впливу у минулому році стала непрогнозована політика НБУ щодо курсу валют. Це вплинуло як на експортерів, так і на виробників для внутрішнього ринку.
Адже, внутрішні замовники галузевої продукції – а це також надзвичайно вагомий сегмент для галузі (щонайменше 1/3 виробництва) – формений, професійний, спеціальний одяг і взуття, речмайно, бронежилети, засоби захисту тощо) – у 2019 році «змушували» вітчизняних виробників знижувати ціни, з огляду на стабілізацію курсу валют, і «нібито» здешевлення імпортних сировини та комплектуючих.
Однак, насправді Митниця з кінця 2018 року запровадила системну практику ускладнення митного оформлення та завищення митної вартості (іноді у 2-5 і більше разів!! проти контрактної) саме на сировинні категорії продукції. По усіх сировинних групах (волокна, пряжа, тканини), що використовуються виробниками для виготовлення готової продукції в Україні, у 2019 р. зафіксовано негативну динаміку імпорту (50 гр. шовк – 65,5%, 51 гр. вовна – 87,8%, бавовна – 92,5%, штучні 54 гр. і синтетичні 55 гр. матеріали – 83,7% і 92,3% відповідно, 56 гр. вата, повсть, неткані матеріали – 96,3%).
Крім того, галузеві виробники – виконавці публічних замовлень «зв’язані по руках і ногах» жорсткими умовами договорів, строками поставок, необхідністю здійснення n-ної кількості лабораторних досліджень відповідності на сировину і продукцію, а лабораторії впродовж 2019 р. підняли вартість своїх послуг на 15-20%. Всі ці непередбачувані додаткові ускладнення щоразу лягають фінансовим тягарем на плечі вітчизняних виробників!!
Така «зовнішня політика» щодо імпорту сировини та валютного курсу, а також «внутрішня політика» щодо зниження цін на продукцію за публічним замовленням – вже призвела до катастрофічних змін і глибокого спадного тренду в галузі, що виробляє продукцію з високою доданою вартістю в усіх регіонах України та забезпечує 2,5% валютних надходжень. Це втрати виробленої продукції щонайменше на 3 млрд.грн., бюджетні втрати від несплати ПДВ та ЄСВ – 1 млрд.грн.
Це призвело і до негативних соціальних показників, стримування зростання заробітної плати у галузі – лише 110,9% за 2019 р., проти 124-129% у попередні роки), відтік кадрів у галузі (переважно – жінок), як наслідок, – збільшення навантажень на бюджетні фонди, трудова міграція, зростання соціальної напруги у суспільстві.
Враховуючи викладене, Асоціація звернула увагу Міноборони
– на необґрунтоване зниження очікуваної вартості, на деякі види продукції – до 25%, так як статистичні дані зміни рівня споживчих цін, наприклад, на одяг лише -3,3% тощо.
– на високий рівень витрат на проведення багаторівневих лабораторних досліджень продукції, що є значимою складовою у собівартості виробництва.
Підприємствами-постачальниками було зазначено:
- Про нові 6 показників контролю для гумових чобіт, по 2-х з яких – не проводяться в українських лабораторіях;
- Про можливість зриву термінів поставок через наявність черг у лабораторіях на проведення досліджень;
- Про нерівні умови щодо відсутності багаторівневого контролю якості продукції іноземних виробників
- Про невикористання можливостей акредитованих лабораторій підприємств
- Про великий відсоток відбору взірців готової продукції та її знешкодження (наприклад, палатки – 3%!)
Домовлено:
- Про опрацювання можливостей співпраці у постачанні речмайна на основі пропозицій підприємств
- Про необхідність надання обґрунтованих пропозицій саме у ході проведення процедури закупівель