Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

26 липня в рамках 44 Міжнародного виставкового фестивалю моди Kyiv Fashion відбувся традиційний відкритий лекторій UKRLEGPROM TALKS: ТЕКСТИЛЬНІ ВЕКТОРИ. МОЖЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ.

Даний формат започатковано Асоціацією для живого спілкування та дискусійного обговорення реалій і векторів промислового сектору модної індустрії на сучасному етапі розвитку і орієнтовано на різнопланову аудиторію виробників та суспільних діячів.

Цього разу, після вітального слова координатора Фестивалю Яни Чернявської, детально обговорили сучасні виклики легпрому, вихід на експорт та інструменти експорту, текстильні стратегії, технічні інновації та необхідність перекваліфікації тВПО для потреб галузі.

Президентом – головою правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяною Ізовіт докладно окреслено виклики легкої промисловості на даному етапі та наголошено на можливостях Асоціації для виробників. Так, галузеву екосистему поінформовано про можливі шляхи пошуку партнерів для співпраці, роль Асоціації у викликах сектору щодо забезпечення речмайном для потреб ЗСУ, стан кадрового забезпечення, процес європейської інтеграції та верифікації шляхом впровадження галузевого стандарту «Національний виробник».

Воєнні виклики суттєво погіршили ситуацію з імпортом: якщо у 2021р. імпорт перевищував галузевий експорт у 3 рази, то зараз перевищення імпорту сягає 4,5 раз, а спад експорту становить близько 40%. Але якщо падіння промисловості України минулого року склало майже 37%, то легка промисловість має показники значно кращі – спад на 26%.

Основними статтями експорту галузі є готова продукція з високою доданою вартістю: одяг текстильний та трикотажний, домашній текстиль, взуття. Основними країнами експорту у 2022 р. були Німеччина, Данія, Литва, Італія, Польща, Франція, Румунія. Детальніше можна переглянути на інфографіці.

Минулого року Асоціація стала кореспондованим членом Європейської Конфедерації Текстилю та Одягу EURATEX, що сприяло посилиенню євроінтеграції галузі та дозволило уповноваженим керівникам долучитися до робочих груп різного спрямування з формування політик текстильної індустрії.

Цього року делегація Асоціації взяла участь у роботі міжнародної виставки обладнання та інновацій IТМА – 2023 (деталі тут: https://ukrlegprom.org/ua/news/itma-2023-miscze-de-shodyatsya-svity-tekstylyu-odyagu-ta-innovaczij/  ), одним з експонентів виставки стала компанія ТІС, м. Львів.

Вже в червні Укрлегпромом проведено потужний галузевий форум, результатом якого стало формування Резолюції та стратегії роботи й плану заходів підтримки галузі на наступний період, основними з яких є впровадження нульової ставки ПДВ на обладнання на 10 років та використання податку на прибуток на реінвестування у власний розвиток. (Лінк https://ukrlegprom.org/ua/news/ukrlegprom-conference-2023-legka-promyslovist-vidnovlennya-razom-do-peremogy/ )

Варто звернути увагу виробникам також на діючі законодавчі ініціативи Укрлегпрому, серед яких – розстрочення ПДВ на обладнання, врегулювання певних аспектів повернення валютної виручки по експортно-імпортним договорам з рф чи рб, захист виконавців держзамовлень від припинення діяльності банку тощо.

Про прикладні інструменти Офісу і Дія.Бізнес для розвитку індустрії, та про аналітику зовнішніх ринків розповіла Ольга Гвоздьова, Радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту при КМУ, які є правонаступником Export Promotiun Office.

Наразі, основними ефективними і корисними інструментами в підтримці МСБ для розповсюдження інформації про компанії та просування вітчизняної продукції на іноземних ринках є проект #ДІЯ.БІЗНЕС – освітні послуги, фінансовий маркетплейс, онлайн сервіси тощо та #ЕКСПОРТНИЙ ПОРТАЛ – єдиний портал як для сталих експортерів, так і для компаній, що планують експортну діяльність. Тут ви можете знайти різну інформацію та аналітику зовнішніх ринків, різноманітні гайди з експорту, e-commerce, дослідження готовності до експорту тощо.

Також організація пропонує різноманітні освітні послуги на безкоштовній основі – регулярні вебінари, курси підвищення кваліфікацій, навчальні проекти тощо та участь в експортному державному каталозі.

Про вихід на експорт як один з ключів розвитку для українського бізнесу розповіла Олександра Янушевська, т.в.о. Начальника управління підтримки експортерів компанії NAZOVNI при МЗС України.

Загалом, державна платформа NAZOVNI є проектом прикладної економіки для пошуку іноземних партнерів, що була створена минулого року. Дана платформа направлена на допомогу експортерам в рамках реалізації політики економічної дипломатії.

Зараз до платформи підключено 118 генеральних консульств, які допомагають зареєстрованим на платформі експортерам у питаннях: виходу на ринок, участі у виставкових заходах, рітейл-компаніях, промо-акціях та надання консультативної підтримки щодо тарифної політики, аналітики ринку тощо. Дипломати постійно домовляються про преференційні умови для українських виробників та профільних асоціацій, укладено меморандуми про співпрацю з рядом європейських країн.

Про EU Textile Strategy – 2030 та виклики для українських виробників розповів Андрій Ільченко, уповноважений представник Укрлегпрому в Circular Economy Working Group EURATEX, Генеральний директор ТОВ «К.ТЕКС», м.Ірпінь.

Як відомо, Укрлегпром не так давно долучився до роботи з формування політик ЄС, але вже маємо деякі спільні практичні результати. Загалом, ЄС хоче витратити 8 млрд євро на проблему переробки текстильних відходів. Наша компанія близько 20 років здійснює виготовлення нетканих матеріалів, зараз – різних 5 технологій, а історично так склалося, що виготовлення нетканих матеріалів можливе з текстильних відходів.

Відповідно до аналітичних даних EURATEX, кількість текстильних відходів на сьогодні становить більш ніж 7 млн. тонн з щорічним прирістом у 2%. Також в перспективному майбутньому прогнозується суттєве здешевшання текстилю та збільшення його кількості у 4 рази. Це великі виклики для світу, адже це матиме значнй вплив на екологію та сферу переробки, особливо це стосується бавовни (50% споживання, половина з якого потрапляє на звалище) та поліефіри (25% споживання).

Стратегією ЄС пропонується декілька кроків боротьби з цією ситуацією і наш проєкт потрапляє до кроку механічної переробки відходів. На жаль, окрім перспектив, для нас є певний перелік ризиків: українці відключені від консультатційних послуг ЄС, в Україні немає сировинної бази (сортування, збір волокна) та технологій для подібної переробки, Україна є одним зі світових реципієнтів «секонд-хенду».

Для всіх без виключення викликом стануть технічні обмеження ЄС з 2025 р., зокрема для компаній, що не переробляють власні (текстильні) відходи. Виходом з цього положення є об’єднання компаній під егідою Укрлегпрому для урегулювання технічних бар’єрів та спонукання владних інституцій до формування та реалізації політики поводження з відходами. В свою чергу, експортери відповідальні за виролену продукцію та мають готуватися до підготовки відходів до переробки.

Загалом, модна індустрія відходить від «фаст-фешн», зараз строк використання одягу в ЄС становить 3-5 років, який планується збільшити вдвічі. Тобто наступним кроком стане переробка і відновлення волокна з послідуючим виготовленням тканин.

Про сучасні техноінновації та автоматизацію, як єдиний шлях успішного виробництва розповіла Антоніна Коляда, керівник департаменту продажу ТОВ «ЦЕНТР ШВЕЙНОГО ОБЛАДНАННЯ».

Деталі ви можете переглянути в презентації компанії.

SEC (1)

Про можливості нової випробувальної текстильної лабораторії розповіла Таміла Зубрицька, представник лабораторії ТОВ «ЄВРО ФУДС ГБ УКРАЇНА».

Новітня лабораторія 21 лютого 2023 року отримала атестат про акредитацію за №202348 відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017) та зараз може виконувати наступний спектр випробувань:

• трикотажних полотен на розтяжимість при навантаженнях, гігроскоппічність та повітропроникність тощо;
• тканин – ідентифікація волокна та визначення вмісту формальдегіду в ній; тривкість фарбування до поту й прання та багато іншого; визначення змін лінійних розмірів готових виробів після прання тощо;
• тасьми ремінців та еластичних стрічок – на розривне навантаження при розтягуванні, стійкість до фарбування тощо;
• ниток швейних та пряжі – на зкручування, тертя, прання;
• фурнітуру – на міцність зчеплення, шнури та застібки, ґудзики та кнопки та багато інших видів випробувань.

Лабораторія оснащена новітнім обладнанням та відповідає загальним стандартам виконання випробувань. Контактні дані: м. Бровари, бульвар Незалежності 23,  керівник Красуцька Марина Володимирівна, тел.: +380665713757, пошта: [email protected]

Про проєкт SEW Ukraine, як можливості для зайнятості жінок, тВПО у секторі розповів Максим Філяк, керівник проекту від CDF Canada в Україні.

Загалом Проєкт SEW Ukraine впроваджується Канадською фундацією кооперативного розвитку Co-operative Development Foundation of Canada у співвиконанні з БО «Горєніє», Асоціації «Укрлегпром» та за фінансової підтримки Global Affairs Canada. Спочатку ціллю проекту була підтримка вразливих груп жінок, а з початком війни, основна увага в проєкті зараз приділяється жінкам, які мають або мали статус внутрішньо переміщених осіб та проживають біля великих міст у приміській або сільській місцевості цільових областей.

Проєкт має ряд функціональних компонентів: сприяння працевлаштуванню жінок у швейній промисловості. Ми маємо намір допомогти двом тисячам жінок у кількох областях України: Дніпропетровській, Київській, Харківській, Хмельницькій, Львівській, Кіровоградській – в отриманні нової професії та працевлаштуванні у легкій промисловості у широкому спектрі вакансій; сприяння розвитку малого та мікро бізнесу, особливо стартапів у легкій промисловості.

Малі підприємства легкої промисловості часто потребують допомоги у розвитку власного потенціалу маркетингу, збуту та кооперації з іншими виробниками. Особливо гостро такі умови, що виникають на ринку, відчуває мікробізнес, а часто це звичайні люди, які працюють самостійно та виробляють невеликі партії якісної, але маловідомої продукції. Подекуди обмеження цього ринку призводять до певного соціального виключення мікро-виробників, обмежують їх розвиток, а це звужує асортимент продукції легкої промисловості українського виробництва, про яку знають у світі.

Саме тому до проекту «Підтримка економічного розвитку жінок та внутрішньо переміщених осіб в Україні» залучена Асоціація Укрлегпром – адже серед іншого, проект виконує завдання щодо сприяння виведенню малих та мікро виробників на рівні українських та закордонних стандартів, розвиток якісного виробництва через кооперацію таких виробників, стимулювання та розвиток збуту малих учасників цього ринку. Асоціація в рамках співпраці сприяє можливості побудови партнерства на основі кооперації між великими та малими виробниками, здійснює вивчення досвіду  або програму стажування на великих підприємствах, сприятиме участі підприємств та кооперативів проєкту у спеціалізованих вітчизняних та міжнародних виставках, а також проведе заходи для виведення малих та середніх підприємств-партнерів на рівень українських та міжнародних стандартів.

В рамках роботи з удосконалення конкурентоспроможності, інноваційнійності та екологічної стійкості мікро-, малих та середніх підприємств для жінок у швейній галузі, проект проводитиме інтеграцію гендерно чутливого підходу до ділової співпраці між малими та середніми підприємствами, які засновані жінками або ними управляються, та з іншими учасниками швейної галузі.

Одна з ключових цілей проекту – це сприяння розвитку існуючих та створення нових мікро, малих та середніх підприємств в секторі легкої промисловості та дотичних, обслуговуючих їх сервісів. Загалом, підприємства-партнери можуть отримати в рамках проекту підтримку в пільговому кредитуванні, використанні обладнання, навчанні щодо ведення бізнесу, підтримці в маркетингу та просуванні продукції, сертифікації та стандартизації, розвитку бізнес-контактів, сприянні у формуванні взаємовигідної кооперації та партнерства для підвищення конкурентоспроможності.