Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» продовжено строк дії розстрочення ПДВ до 1 січня 2022.

Продовження пільги передбачено п.1 ст. 155 вказаного Закону, яка змінює абзац 1 пункту 65 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України.

Отже, нормою передбачено, що до 1 січня 2022 року, контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за такими товарними підкатегоріями згідно з

 УКТ ЗЕД в розрізі легкої промисловості: 8444 00 10 00; 8444 00 90 00; 8445 11 00 00; 8445 12 00 00; 8445 13 00 00; 8445 19 00 00; 8445 20 00 00; 8445 30 00 00; 8445 40 00 00; 8445 90 00 00; 8446 10 00 00; 8446 21 00 00; 8446 29 00 00; 8446 30 00 00; 8447 11 00 00; 8447 12 00 00; 8447 20 20 00; 8447 20 80 00; 8447 90 00 00; 8449 00 00 00; 8451 10 00 00; 8451 21 00 00; 8451 29 00 00; 8451 30 00 00; 8451 40 00 00; 8451 50 00 00; 8451 80 10 00; 8451 80 30 00; 8451 80 80 00; 8452 21 00 00; 8452 29 00 00; 8453 10 00 00; 8453 20 00 00; 8453 80 00 00

Наразі Державною податковою службою розробляється Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення, який буде затверджено Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до діючих норм Перехідних положень ПКУ до Порядку будуть включені наступні положення:

• залишок суми зобов’язань із сплати податку на додану вартість підлягатимуть забезпеченню виконання або банківською гарантією або шляхом застави обладнання та комплектуючих, що ввозиться;
• суми податку включатимуться платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок до бюджету;
• обладнання  та комплектуючі мають ввозитися на митну територію України платником податків виключно для власного виробництва на території України;
• розстрочення сплати податку на додану вартість не надаватиметься при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, якщо воно має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;
• у разі відчуження, передачі в оренду, суборенду чи передачі права володіння, користування в інший спосіб обладнання та комплектуючих, ввезених на митну територію України, платник податку буде зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, у сумі, розрахованій як позитивна різниця між сумою податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів без застосування особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, та фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.

Також варто мати на увазі, що при наданні розстрочення сплати податку на додану вартість, норми статті 100 ПКУ, в розрізі розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не застосовуються.