12 листопада відбувся ZOOM з Держпраці з питань дій роботодавців по COVID-19 під час якого учасники Асоціації «Укрлегпром» змогли долучитися на пряму лінію для спілкування з керівництвом Держпраці щодо необхідності розробки чіткого «плану дій» для роботодавців, яким би Держпраці, як відповідальний орган, передбачило та систематизувало усі необхідні рекомендації стосовно санітарного, дистанційного, дезінфекційного та маскового режиму, а також передбачило чітку послідовність дій при виявленні ланцюга захворюваності на підприємстві.
В дискусії взяли участь представники Держпраці – Коновалова Олена Анатоліївна – заступник директора департаменту з питань праці, Харчук Людмила Володимирівна – начальник відділу з питань гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці, виконавча дирекція Асоціації «Укрлегпром», керівники та представники флагманських підприємств різних підгалузей легкої промисловості з різних регіонів: ТОВ «Таланлегпром», ТОВ «Рубіжанська панчішна мануфактура» ПрАТ ЧВФ «Берегиня», ТОВ «Ворскла Мода», ПрАТ «Прилуцька швейна фабрика», ПрАТ «Чернігівська швейна фабрика «Елегант», ТОВ «Алітоні», ВП «ТК-СТИЛЬ» ТОВ «Текстиль-Контакт», ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза» , ТОВ «В-Центр» , ТОВ ВКФ «Комплект», Концерн «Ярослав», ТОВ «Київгума», ПІІ «Євроголд Індастріз», ПП «Тигрес», ПрАТ «Санта-України» ТОВ «Текспрод» та інші.
Тетяна Ізовіт – президент-голова правління повідомила, що не дивлячись на Урядові дії щодо попередження другого витка епідемії коронавірусної хвороби та уникнення можливого локдауну, статистика демонструє невпинний ріст кількості випадків захворювань. Лише по сектору легпрому, відповідно до моніторингу Асоціації, кількість хворих за вересень-жовтень збільшилася в рази, порівняно з літнім періодом, та на деяких підприємствах сягає 40%. Така ситуація склалася завдяки існуючій моделі виробництва, адже в будь якому разі, особливо на швейних підприємствах, неможливо зменшити безпосередній і тактильний контакт та традиційному жіночому догляду за малолітніми хворими.
Звичайно, роботодавці галузі постійно приймають усі необхідні заходи задля уникнення розповсюдження хвороби та чітко виконують рекомендації МОЗ – працівники забезпечуються ЗІЗами та засобами дезінфекції, на підприємствах дотримується масковий та дистанційний режим, по можливості здійснюється переформатування режиму робочого часу та переведення адміністративних спеціалістів на дистанційну роботу. Але разом з тим, 3 листопада 2020р. Верховною Радою України прийнято за основу Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVІD-19)», яким передбачено встановлення штрафних санкцій для роботодавців у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання або неналежне виконання вимог дотримання санітарно-епідемідемічного режиму на підприємствах. Тобто, в будь якому випадку при негативній динаміці захворювання відповідальним буде роботодавець.
Подібна позиція є досить спірною, адже кожен керівник підприємства, особливо виробничого сектору, розуміє відповідальність за здоров’я колективу, адже в кінцевому етапі фінансові втрати у вигляді cплати лікарняних, ЄСВ за дні непрацездатності та зменшення продуктивності праці призводять до збитковості підприємства.
Отже, під час прямої лінії роботодавцями були підняті наступні нагальні питання:
- Створення разом з фахівцями Держпраці консолідованої рекомендації щодо дій під час епідемії для роботодавців галузі, яка з одного боку, допоможе керівникам правильно організувати санітарний режим, а з іншого боку, дозволить довести органам контролю про вичерпність своїх дій;
- Періодичність та підстави планових і позапланових перевірок Держпраці під час і після карантину;
- Обсяг відповідальності роботодавця під час зростання кількості хворих на підприємстві та виявленні контактних осіб;
- Великий обсяг сплачених лікарняних за перші 5 днів хвороби та ЄСВ за весь період хвороби;
- Недостатня інформованість працюючого населення щодо небезпечності хвороби та способів уникнення зараження.
Під час обговорення з представниками галузі, фахівцями Держпраці окреслено наступні позиції по відношенню до роботодавців:
У випадку епідемії на Держпраці покладенов основному інформаційно-роз’яснювальні обов’язки, тобто, основним перевіряючим органом є Держпродспоживслужба. Але разом з тим Держпраці змушені реагувати на скарги фізичних та юридичних осіб (кількість яких суттєво збільшилася останнім часом) та ініціювати позапланові перевірки в разі потреби.
Однотипної інструкції щодо організації протиепідемічного режиму наразі немає через те, що кожне підприємство має свою специфіку роботи.
Серед загальних рекомендацій: термометрія, графік дезінфекції, інструктаж співробітників, забезпечення ЗІЗами, дистанція 1,5 м, ізоляція хворих в разі виявлення, проведення загальної дезінфекції після виявлення випадку захворювання.
Загалом, Держпраці рекомендує користуватися рекомендаціями ВООЗ. А от виявлення контактних осіб – це вже обов’язок Держпродспоживслужби та лікарів-сімейників.
Тимчасовим виходом із ситуації Держпраці вважає запровадження підсумовуючого робочого часу на підприємстві, переведення на позмінну роботу разом з організацією дистанційної роботи для адміністративного персоналу, перенесення вихідних для зменшення пікового трафіку у містах. На жаль, даний процес є досить тривалим – попередження має бути за 2 місяці, тому саме зараз важливо ініціювати переговори з профспілками та уповноваженими представниками колективів для отримання швидкої згоди.
Ті підприємства, в яких збільшується кількість лікарняних, потрапляють до переліку ризикових, тому в таких випадках може ініціюватися перевірка санітарно-епідеміологічного стану. На жаль, перевірити ті підприємства, які з тих чи інших причин не оформлюють лікарняні – законодавчо неможливо без скарги співробітника.
Наталія Романовська – директор Чернігівської швейної фабрики «Елегант» повідомила про суттєве зростання витрат підприємства на забезпечення лікарняних та запропонувала звернутися до Мінсоцполітики з ініціативою сплачувати лікарняні та ЄСВ за дні непрацездатності саме за робочі, а не календарні дні. З огляду на те, що лікарняні зараз є тривалими, це дозволить дещо знизити фінансовий тиск на підприємства.
За результатами заходу було вирішено ініціювати зустріч з Держпродспожив- службою та підготувати галузеві рекомендації щодо дій роботодавців легпрому під час COVID-19 спільно з Держпраці.
Разом з тим, представники Держпраці повідомили про відкритість держоргану та готовність постійної співпраці загалом та в кожному окремому ситуативному випадку.
Про подальші дії та рішення буде повідомлено додатково в робочому порядку.