Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Позиція Асоціації “Укрлегпром” щодо укладання угоди про ЗВТ з Індією.
Укладання зазначеної угоди без належних захисних механізмів становить значну загрозу для вітчизняного виробника, який функціонує в умовах війни, нестабільного енергозабезпечення, логістичних бар’єрів та обмеженого доступу до фінансування.
Наша позиція ґрунтується на таких ключових фактах:
- Асиметричність торговельного балансу
Торгівля товарами легкої промисловості (коди УКТЗЕД 41-43, 50-65) між Україною та Індією є суттєво асиметричною: імпорт переважає над експортом, у середньому становлячи 4% від загального обсягу імпорту з Індії. Індія виступає чистим експортером у сфері легкої промисловості для України. Український експорт носить нішевий характер (тканини спеціального призначення, шкіряні вироби) та залишається нестабільним протягом останніх шести років.
За даними Державної служби статистики України у 2024 році імпорт товарів легкої промисловості з Індії до України склав 56,3 млн. дол. США, тоді як експорт української продукції до Індії – лише 5,7 тис. дол. США (найнижчий показник з 2021 року), тобто на 1 долар експорту припадає майже 10 000 доларів імпорту.
Схожа ситуація спостерігалась і в 2023 році: імпорт – 48,9 млн. дол. США (+18,3% до 2022 року), експорт – 104,2 тис. дол. США (-61,4% до 2022 року).
Таке від’ємне сальдо є критичним для галузі, яка і так зазнає колосального навантаження внаслідок російської агресії.
- Домінування Індії на світовому ринку текстилю
Індія є світовим лідером з виробництва недорогого текстилю та одягу. Індія посідає 2 місце у світі за виробничими потужностями текстильної промисловості. Текстильна та швейна промисловість забезпечує 2,3% ВВП країни, 13% промислового виробництва та 8,2% експорту. Прогнозується, що текстильна промисловість Індії подвоїть свій внесок у ВВП, збільшившись з 2,3% до приблизно 5% до кінця цього десятиліття. У 2023–2024 роках обсяги виробництва текстилю в Індії сягнули 5,9 млн. тонн — це близько 23% світового виробництва.
Індія посідає 6 місце серед найбільших експортерів текстилю та одягу, забезпечуючи 3,9% світового експорту. Індія декларує наміри збільшити експорт одягу до 40 млрд. дол. США та загальний експорт текстилю до 100 млрд. дол. США до 2030 року. Ці плани свідчать про активне просування індійської продукції на зовнішні ринки, включаючи український.
- Потенційне витіснення українських виробників
Індiйський текстиль має значні конкурентні переваги: нижча вартість робочої сили, розвинена сировинна база, системна державна підтримка. Скасування ввізного мита на продукцію з Індії, без симетричних інструментів підтримки українського виробника, відкриє ринок для масового, дешевшого, серійного товару, здатного впродовж короткого часу витіснити з ринку десятки українських малих та середніх підприємств, які не можуть конкурувати за собівартістю.
Зокрема, лише за 2024 рік зростання імпорту готових виробів за кодами УКТЗЕД 61–64 (трикотажний і текстильний одяг, взуття) становило +30% порівняно з попереднім роком і досягло 66% від загального імпорту товарів легкої промисловості з Індії.
На українському ринку вже працюють ключові гравці Азії: Китай, Туреччина, В’єтнам, Бангладеш. Лібералізація торгівлі з Індією без додаткових обмежень означає ще більше звуження частки внутрішнього виробника, який втрачає позиції в межах власного ринку.
У зв’язку з високими ризиками негативного та безповоротного секторального впливу наполягаємо на збереженні діючих митних ставок для готової продукції легкої промисловості (одяг, взуття, вироби зі шкіри, текстильні вироби, килими ін.) по товарним позиціям згідно з УКТЗЕД: 57,61,62,63,64,65, адже вітчизняні підприємства легкої промисловості виготовляють всю номенклатуру готових виробів, включаючи військове обмундирування та спорядження.