14-15 листопада 2025 року відбулася LEGKA CONFA 3.0 — масштабна галузева подія, яка цього року зібрала понад 600 представників усієї екосистеми легкої промисловості: виробників, технологів, представників сервісних компаній та освітян. Форум став майданчиком для відвертого діалогу про майбутнє українського виробництва.

Головний висновок події: українська легка промисловість вже переросла статус «швейного цеху Європи» і впевнено рухається до створення повноцінної екосистеми з власними брендами, технологіями та сировинною незалежністю. Важливо відзначити феномен воєнного часу: багато успішних брендів масштабувалися саме після початку повномасштабного вторгнення. Яскраві приклади — STIMMA та Papaya, які демонструють стрімке зростання завдяки фокусу на локальності, власній естетиці та сталості, попри всі виклики.

Про подію

Формат конференції був започаткований у 2023 році компанією SOFTORG — членом Асоціації «Укрлегпром», провідним постачальником обладнання та драйвером освітніх змін у галузі. З 2018 року компанія системно підтримує розвиток кваліфікованих кадрів, відкриваючи лабораторії та школи механіків.

Протягом двох днів відбувався нетворкінг між виробниками одягу, спорядження, постачальниками та освітянами. Говорили про маркетинг, фінанси, експорт, онлайн/офлайн продажі та нові підходи до роботи з клієнтами.

Особливий акцент було зроблено на співпраці з державою. Обговорювали грантові можливості (ЄС, USAID, UNIDO), програми «Власна справа» та співфінансування, які роблять ресурси доступними для масштабування. В освіті держава підтримує перехід до дуальних програм, що допомагає долати розрив між теорією та практикою.

Фешн-індустрія як старт економічного дива

Тон конференції задав Валентин Краснопьоров (автор Youtube-каналу «Останній капіталіст»). У виступі «Чи може індустрія моди стати економічним дивом України?» він на прикладах «азійських тигрів» та Туреччини довів стратегічну важливість нашої галузі.

Ключові інсайти:

• Текстиль як фундамент: Успішні економіки використовували легку промисловість для накопичення капіталу та переходу до наукоємних галузей.
• Ефект мультиплікатора: Розвиток текстилю «тягне» за собою логістику, машинобудування, освіту та IT.
• Бренд проти підряду: Порівняння моделей Польщі (LPP) та Румунії доводить: справжні гроші там, де є власний продукт і контроль над ланцюжком доданої вартості.

Голос Асоціації «Укрлегпром»: експертиза та лідерство

Члени нашої Асоціації стали рушійною силою ключових дискусій.

Микола Сиченко (Віцепрезидент Асоціації, ПрАТ «ВКФ «Леся») виступив модератором гострої панелі «Кадровий голод: чому питання освіти виходить за межі HR».

Основні тези дискусії:

• Кадровий голод — це не дефіцит людей, а дефіцит актуальних навичок.
• Університети готові до змін, але потребують реального партнерства з бізнесом та державної підтримки.
• Майбутнє — за дуальною освітою, де навчання відбувається безпосередньо на виробництві.

Фінансовий блок та діалог з владою: У панелі про фінансування взяв участь Вадим Табакера (Львівська ОВА), який акцентував на ролі держави як партнера: впровадження регіональних грантів, компенсація відсотків та спрощення бюрократії для залучення інвесторів. Представники банківського сектору підтвердили готовність кредитувати виробників (програми «5-7-9»), якщо бізнес готовий прозоро демонструвати свої моделі.

Ключові тези спікерів — членів Асоціації:

• Вікторія Сидоренко (ТОВ «Ніка Текст Плюс»): У панелі про фінанси наголосила, що залучення коштів — це стратегія. Виробництво може бути «якорем» стабільності: досвід виконання держзамовлень під час війни дозволяє компанії залучати ресурси для розвитку та експорту.
• Тетяна Вовк (ТМ «VOVK»): Презентувала кейс створення внутрішньої освітньої екосистеми. Бізнес має брати відповідальність на себе: вирощувати фахівців «з нуля» та створювати умови, щоб молодь залишалася в професії.
• Ігор Дідок (ТОВ «Ма’рижани Хемп Компані»): Представив візію сировинної незалежності. Відродження промислового коноплярства та створення повного циклу «від поля до тканини» в Україні — це реальний шлях до конкурентності на ринках ЄС.
• Валерій Рибас (ТОВ «ТК-Фурнітура» / ТМ «Барва»): Наголосив на важливості «української комплектації». Власне виробництво фурнітури та ниток — це питання національної безпеки виробника та швидкості реакції на ринок.
• Тетяна Дмитрук (ТОВ «ФІАЛАН»): Розкрила тему логістики. В умовах глобалізації виграє той, хто контролює ланцюг поставок. Якісний митний супровід та оптимізація доставки стають конкурентними перевагами.
• Тетяна Пушкарьова (ТОВ «Реінвентекс»): Зруйнувала міф про дорожнечу екологічності. Її теза: Sustainability — це не філантропія, а інвестиція у виживання. Європейський ринок закривається для тих, хто ігнорує циклічну економіку.
• Віталій Борисенко (ТОВ «Аммоліт Плюс»): Як представник сектору спецзахисту, акцентував на технологічності та стандартах якості. Релокація та робота над складними завданнями національної ваги довели здатність українського бізнесу до адаптації.

Інші ключові інсайти: Маркетинг, Технології, Система

Про цінність та продукт:

• Євген Кудрявченко у виступі «Ціна чи цінність» та як модератор панелі пояснив: клієнт купує не товар, а сенс. У добу надлишку пропозицій виграють ті, хто продає «цінність», а не «цінник».
• Катерина Сільченко (The Coat by Katya Silchenko): Якість — це лише «вхідний квиток». Лояльність формується через «емоційну якість» та репутацію бренду, який не обманює очікувань.

Про технології (AI, CRM, 3D): Панель за участі експертів Netpeak, DressX довела: без цифровізації бренди залишаються поза грою.

• CRM — це «серце» бренду: облік клієнтів важливіший за лайки.
• AI та 3D — інструменти для економії ресурсів (віртуальні примірочні, точне прогнозування попиту).

Про продажі та систему:

• Сергій Параска (STIMMA) та інші учасники панелі про рітейл зійшлися на думці: кордон між онлайн та офлайн зник. Ефективність вимірюється не каналом, а здатністю утримати клієнта (retention) та зберегти маржинальність.
• Андрій Півоваров у виступі «Система чи хаос» розклав бізнес на ланцюг створення цінності (Value Chain). Теза: бренди вмирають не через кризу, а через хаос у процесах між маркетингом, виробництвом та фінансами.
• Андреас Москін: Унікальний дизайн та філософія — найкращий захист від копіювання.
• Іван Кришталь (Cher’17) та Drama Queen: Один сильний образ бренду працює ефективніше за сотню розрізнених меседжів.

Больові точки індустрії

Учасники відверто окреслили проблеми, які гальмують розвиток: